Множинне громадянство без міфів: документи, кордон і судова практика

Попри ухвалення закону про множинне громадянство, для багатьох українців залишаються відкритими практичні питання: як підтвердити належність до громадянства, які документи потрібні мешканцям окупованих територій, чи загрожує штраф за іноземний паспорт і що показує судова практика.

Крім паспорту

Для значної частини жителів тимчасово окупованих територій відсутність українського паспорта стала серйозною проблемою. Закон визнає їх громадянами України, однак підтвердження цього статусу потребує спеціальних процедур.

В’їзд на підконтрольну територію можливий навіть без паспорта. Основним документом для цього є свідоцтво про народження. Додатково можуть використовуватися будь-які українські документи з фотокарткою: довідки про освіту, медичні чи пенсійні посвідчення, трудова книжка. Найбільш вагомими є пенсійні документи, оскільки дані про пенсіонерів десятиліттями зберігаються в електронних базах Пенсійного фонду України.

Після прибуття громадянин має звернутися до Державної міграційної служби. Процедура встановлення особи передбачає кілька варіантів: за участю свідків, через відеозв’язок або шляхом перевірки наявних записів у державних реєстрах. У більшості випадків дані про соціальні чи пенсійні виплати дають змогу відновити підтвердження громадянства.

Наступним кроком є оформлення паспорта громадянина України та, за потреби, отримання статусу внутрішньо переміщеної особи. Це відкриває доступ до соціальних виплат і спрощує подальше документування.

Таким чином, навіть за відсутності паспорта можливість повернутися на підконтрольну територію та відновити документи зберігається. Ключовим залишається збереження будь-яких українських документів і використання даних державних реєстрів для підтвердження громадянства.

Відповідальність за множинність

Інший бік — наявність паспортів кількох держав. Закон № 4502-IX, ухвалений у червні 2025 року, закріпив інститут множинного громадянства та визначив його основні обмеження, зокрема заборону множинного громадянства для осіб, які мають паспорти російської федерації або держав, що не визнають територіальну цілісність України.

Донедавна одним із поширених уявлень було існування штрафу за факт подвійного громадянства. Але це не відповідає дійсності. Ідея адміністративної відповідальності справді з’являлася ще у 2012 році у вигляді законопроєкту, який пропонував доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення статтею 197-1. Норма передбачала накладення штрафу за неповідомлення про набуття іноземного громадянства. Проте цей проєкт так і не був ухвалений.

Відтак чинне законодавство не містить прямої заборони на множинне громадянство і не встановлює відповідальності за сам факт наявності іноземного паспорта. Положення Конституції та Закону «Про громадянство України» закріплюють лише принцип: у правовідносинах з Україною особа визнається виключно громадянином України.

Натомість громадяни стикаються з іншим видом відповідальності — за ст. 204-1 КУпАП. Йдеться про незаконний перетин державного кордону: поза пунктами пропуску, без належних документів або з використанням підроблених чи чужих документів. Штраф у такому випадку становить від 3400 до 8500 грн, можливий також адміністративний арешт.

Таким чином, проблеми виникають не через наявність кількох паспортів, а лише в разі спроби використати їх усупереч законним правилам перетину кордону.

Висновки судів

Така позиція підтверджувалася судовою практикою. Показовим є випадок у справі № 297/841/17 на Закарпатті. Громадянина України угорського походження спершу оштрафували за ст. 204-1 КУпАП за використання угорського паспорта під час перетину кордону. Проте Апеляційний суд Закарпатської області скасував постанову і закрив справу. У рішенні наголошено, що позиція суду першої інстанції суперечила Європейській конвенції про громадянство 1997 року. Згідно з цим міжнародним актом (ратифікований нашою державою у 2006 році) громадянин України з кількома паспортами на території держави має розглядатися виключно як громадянин України.

Подібна позиція була висловлена й у справі № 759/11234/18 у Києві. Громадянин України, який мав також німецький паспорт, використовував його під час в’їзду. Суд виправдав особу, зазначивши, що законодавство не містить заборони на множинне громадянство, а встановлює лише принцип визнання такої особи виключно громадянином України.

Аналогічний підхід застосовано у справі № 521/4423/19 в Одесі. Прикордонники склали протокол щодо громадянина України, який мав також болгарський паспорт, за спробу виїхати з України за іноземним документом. Суд дійшов висновку, що підставою для відповідальності не є сам факт множинного громадянства, а лише використання неналежного документа для перетину кордону.

Судова практика послідовно підтверджує: штрафу за подвійне чи множинне громадянство в Україні не існує. Відповідальність може наставати лише за порушення правил перетину державного кордону. Ба більше, національні суди прямо застосовують положення Європейської конвенції про громадянство, що гарантує права осіб із кількома паспортами та фактично визнала їх статус ще до ухвалення нового закону.

***

Отже, формальне закріплення множинного громадянства в законодавстві не зняло практичних проблем його реалізації. Для мешканців тимчасово окупованих територій ключовими залишаються процедури підтвердження особи та відновлення документів. Для всіх громадян — необхідність дотримання чинних правил перетину кордону. Вони не змінилися після ухвалення закону.

Суди ще до прийняття Закону № 4502-IX фактично визнавали множинне громадянство, відмежовуючи сам факт наявності іноземного паспорта від спроб його неправомірного використання. Тому важливим є не стільки питання кількості паспортів, скільки правильне застосування процедур і розуміння меж відповідальності.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».

Автор публікації: Юрій Григоренко

Юрій Григоренко

представник НААУ у Республіці Молдова

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.