Регулювання діяльності професійних асоціацій адвокатів відповідно до Конвенції про захист професії адвоката

Професійні асоціації адвокатів відіграють життєво важливу роль у захисті представників цієї професії від переслідувань, неправомірних обмежень та утисків, а також у забезпеченні рівного доступу до професії для всіх, хто бажає стати адвокатом.

Базові норми

Цей факт став однією із передумов підготовки у Раді Європи Конвенції про захист професії адвоката, яка 12 березня цього року була ухвалена Комітетом Міністрів. Цей міжнародний акт, який стане відкритим до підписання країнами-учасницями вже за кілька днів, є першим у своєму роді договором, що покликаний гарантувати належну діяльність інституту адвокатури.

Відповідно до ст. 3 Конвенції, відповідальність за організацію або регулювання професії на національному рівні несе професійна асоціація - представницький орган, до якого прямо чи опосередковано належать або зараховані деякі або всі адвокати.

Професійним асоціаціям присвячена стаття 4. Так, сторони повинні забезпечити (ч.1), щоб національна нормативно-правова база гарантувала, що професійні асоціації є незалежними, самоврядними органами. Будь-які вибори їхніх виконавчих органів повинні відбуватися відповідно до діючого законодавства і без зовнішнього втручання.

До повноважень асоціацій (ч.2) належить:

• підтримка та представлення інтересів адвокатів та професії;
• підтримка та захист незалежності адвокатів та їхньої ролі у суспільстві;
• розробка професійних стандартів поведінки та сприяння їх дотриманню;
• сприяння доступу до професії, постійне професійне навчання та підвищення професійного рівня адвокатів;
• співпраця з адвокатами, іншими професійними асоціаціями та міжнародними, міжурядовими та неурядовими організаціями з питань права та адвокатської діяльності, включаючи підтримку та захист ролі адвокатів;
• сприяння підвищенню добробуту адвокатів та надання їм та їхнім сім'ям допомоги в разі потреби.

З іншого боку, на держави покладається (ч.3) обовʼязок своєчасного та ефективного проведення консультацій з професійними асоціаціями щодо пропозицій стосовно будь-яких змін у законодавстві, процесуальних та адміністративних правилах, які безпосередньо впливають на професійну діяльність адвокатів та регулювання професії.

Окремо зазначається (ч.4), що будь-яка вимога щодо належності до професійної асоціації не перешкоджала адвокатам створювати та брати участь в інших об'єднаннях для просування своїх професійних інтересів та діяльності.

Ці норми створюють основу для розуміння європейських стандартів регулювання діяльності професійних асоціацій адвокатів. Такою в Україні є Національна асоціація адвокатів України (НААУ), створена у 2012 році відповідно до Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (Закон).

Зміст регулювання

Отже, визначення терміну «професійна асоціація» передбачає ключову функцію представницького органу - організацію або регулювання професії. При цьому затверджений КМ РЄ Пояснювальний звіт до Конвенції (який по своїй суті є офіційним коментарем) говорить, що регулювання може включати аспекти прийняття рішень, що стосуються дозволу на здійснення адвокатської діяльності та дисциплінарних проваджень. Воно також може включати інші види наглядової діяльності, такі як забезпечення дотримання вимог, що стосуються сфери запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та захисту коштів, що належать клієнтам.

В Україні адвокатське самоврядування - це гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому Законом (п.3 ч.1 ст. 1). Саме з метою забезпечення реалізації завдань адвокатського самоврядування утворюється НААУ (ст. 45). Вона діє через визначені організаційні форми - конференції, ради, кваліфікаційно-дисциплінарні та ревізійні комісії, зʼїзд адвокатів (ст. 46).

Законом визначені правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні. І в рамках цих засад НААУ, як професійна асоціація, здійснює регулювання професії. Так, наприклад, РАУ скликає зʼїзд адвокатів України та забезпечує виконання його рішень, встановлює розмір та порядок сплати щорічних внесків адвокатів на забезпечення реалізації адвокатського самоврядування, встановлює плату за складання кваліфікаційного іспиту, здійснює організаційне, методичне, інформаційне забезпечення ведення Єдиного реєстру адвокатів України (ст.ст. 9, 17, 54, 55).

Радою адвокатів України затверджуються:

• Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту та перелік документів, що додаються до заяви (ч.1 ст. 8);
• Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів (ч.2 ст. 9);
• зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту (ч. 3 ст. 9);
• Порядок проходження стажування, програма та методика оцінювання стажування, розмір внеску на проходження стажування та порядок його сплати (ч. 4 ст. 10);
• зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України (ч.2 ст. 12);
• Положення про помічника адвоката (ч.3 ст. 16);
• Порядок ведення Єдиного реєстру адвокатів України (ч. 6 ст. 17);
• типова форма ордера (ч. 2 ст. 26);
• Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури (ч.11 ст. 50)

При цьому рішення РАУ є обов’язковими до виконання всіма адвокатами (ч. 1 ст. 57).

Особливості статусу

Враховуючи різноманітність існуючих систем, Конвенція допускає, що обсяг відповідальності за організацію або регулювання професії може суттєво відрізнятися. В деяких країнах може існувати єдина професійна асоціація, до якої належать усі адвокати, а в інших - окремі асоціації для різних галузей професії.

За обраною нашою державою моделлю в Україні адвокатуру складають всі адвокати, які мають право здійснювати адвокатську діяльність (ч. 2 ст. 2 Закону). І НААУ є тією професійною організацією, яка об’єднує всіх адвокатів України (ч. 1 ст. 45).

У цьому контексті важливо відрізняти НААУ як регулюючу професійну асоціацію від інших організацій, що діють в рамках Закону «Про громадські обʼєднання».

У частині 4 ст. 4 Конвенції йдеться про право адвокатів створювати та брати участь в інших об’єднаннях для просування своїх професійних інтересів та діяльності (це можуть бути, наприклад, об’єднання з конкретних галузей права) незалежно від будь-яких вимог щодо членства в професійній асоціації.

Це право також відповідає праву, визнаному в Основних принципах ООН стосуються ролі адвокатів (Принцип 23), і ґрунтується на праві на свободу об'єднання, передбаченому статтею 11 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Право громадян на свободу обʼєднань у громадські організації в Україні закріплено на конституційному рівні (ст. 36 Основного закону) і воно виконується, в тому числі щодо адвокатів. Адже в Україні існують десятки громадських організацій, діяльність яких так чи інакше пов’язана із юридичними професіями (найбільш відомими і багаточисельними є всеукраїнські громадські організації «Асоціація правників України» та «Асоціація адвокатів України»).

Але такі організації («інші обʼєднання») не можуть претендувати на роль та обовʼязки, передбачені для «професійних асоціацій», якою у розумінні ст. 4 Конвенції про захист професії адвоката є лише НААУ.

Всі ці аспекти безумовно мають бути враховані Конституційним Судом під час розгляду справи за конституційною скаргою Вʼячеслава Плескача щодо обов’язкового членства адвокатів у НААУ.

Стосунки з державою та повноваження

Незалежність та самоврядність НААУ як професійної організації (вимога ч.1 ст. 4 Конвенції) закріплена в Україні на законодавчому рівні. Адвокатура визнається недержавним самоврядним інститутом, що самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури (ч. 1 ст. 2 Закону). Самоврядність повною мірою втілюється у визначеному законом обсязі регуляторних функцій, які ми розглянули вище. При цьому в Україні, які у багатьох країнах світу, професійна асоціація адвокатів створюються за ініціативою самих адвокатів через процедуру скликання та проведення регіональних конференцій та організації зʼїздів адвокатів - на національному рівні.

Також адвокатура визнається незалежною від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб (ст. 5). Більше того, держава має позитивний обовʼязок створювати належні умови для діяльності адвокатури та забезпечувати дотримання гарантій адвокатської діяльності.

Між іншим, рекомендація №(2000)21 Комітету Міністрів державам-членам Ради Європи «Про свободу здійснення адвокатської діяльності» також підкреслює важливість цих вимог у Принципі V «Асоціації», де зазначено, що асоціації адвокатів або інші професійні об'єднання адвокатів повинні бути самоврядними органами, незалежними від влади та громадськості». Незалежність самоврядних органів є запорукою незалежності професії. Незалежні самоврядні адвокатські асоціації також надають кращу підтримку своїм членам, коли їхнє право на професійну діяльність перебуває під загрозою, наприклад, шляхом проактивного запобігання ризикам і загрозам, з якими вони можуть зіткнутися при здійсненні своєї професійної діяльності.

Перелік ролей та обов'язків, окреслених у ч. 2 ст. 4 Конвенції для професійних асоціацій, у повній мірі збігається із завданнями адвокатського самоврядування та Національної асоціації адвокатів України, що закріплені у ст.ст. 44, 45 Закону. І всі вони у повній мірі втілюються у практиці діяльності рад адвокатів, кваліфікаційно-дисциплінарних комісій, а також утворених при НААУ комітетів, Вищої школи адвокатури, опікунської ради, представників НААУ за кордоном.

Принциповим для української адвокатури є зобов'язання сторін Конвенції, закріплене у ч.3 ст. 4, залучати професійні асоціації та консультуватися з ними в процесі внесення змін до законодавства, процесуальних та адміністративних правил, які безпосередньо впливають на професійну діяльність адвокатів. Ці правила стосуються надання юридичних послуг, процедур, яких необхідно дотримуватися, гонорару та професійних стандартів поведінки. При цьому конвенційна вимога про проведення консультацій застосовується до пропозицій держави, незалежно від того, підготовлені вони чи прийняті нею.

Ця норма не реалізована в українському законодавстві. Через це у спробах підпорядкувати інститут адвокатури чиновники дозволяють собі не дослухатися до позиції НААУ. Найбільш яскравим прикладом можна назвати спробу реформування інституту відповідно до сумнозвісного проекту №9055 від 06.09.2018, ініційованого Радою з питань судової реформи при Адміністрації Президента. Тоді інститут адвокатури не брав участі у розробці тексту законопроекту. Оскільки варіант, зареєстрований у ВР, не відповідав критеріям незалежності та самоврядності, він був підданий критиці і, попри політичний тиск, так і не знайшов підтримки у Верховній Раді.

***

Отже чинний Закон «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» в цілому відповідає положенням Конвенції Ради Європи про захист професії адвоката. Національна асоціація адвокатів України функціонує як єдина професійна асоціація, що виконує ключові регуляторні функції: організацію доступу до професії, підтримку стандартів, здійснення дисциплінарного провадження, підвищення професійного рівня, представництво адвокатів та захист їхніх прав. НААУ є незалежною від органів влади, а органи адвокатського самоврядування формуються самими представниками професії. І це відповідає вимогам самоврядності та незалежності, передбаченим Конвенцією.

Бо коли адвокатура є організованою і захищеною, громадяни отримують кращий доступ до правосуддя. Адвокати можуть відкрито працювати, не боячись переслідувань за захист своїх клієнтів. Це особливо важливо в чутливих справах, пов’язаних із захистом прав людини, боротьбою з корупцією або судовими процесами проти впливових осіб.

Конвенція всім своїм змістом відображає, що існування в державі професійної асоціації, зокрема, обов’язкове членство в єдиній професійній асоціації, є механізмом захисту адвокатів від незаконного впливу. Тож обов’язкове членство в єдиній адвокатській асоціації є гарантією незалежності адвокатури, захисту її прав та зміцнення правової системи країни.

При цьому в Україні дотримано право адвокатів створювати інші професійні об’єднання, які можуть діяти паралельно з НААУ, але не замінюють її як регулятора професії.

Водночас одне положення Конвенції в українському законодавстві залишається не реалізованим - це зобов’язання держави проводити своєчасні й ефективні консультації з професійною асоціацією щодо змін до законодавства чи правил, які впливають на професію. Відсутність такого механізму дозволяє органам влади ігнорувати позицію адвокатури, і це точно не відповідає європейським стандартам.

Автор публікації: Валентин Гвоздій

Валентин Гвоздій

заступник голови НААУ, РАУ

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.