Чи є закриття справи про адмінправопорушення підставою для відшкодування шкоди

Коли людину необґрунтовано називають порушником, у неї обовʼязково виникає бажання відновити справедливість. Чи може особа, стосовно якої було складено протокол, розраховувати на відшкодування моральної шкоди, якщо суд установив відсутність у її діях складу порушення?

Відповідь на завжди актуальне питання відшкодування шкоди, завданої особі посадовими особами органів державної влади нещодавно дала Велика Палата Верховного Суду у справі № 335/6977/22 (постанова від 22.01.2025).

Керуючи автівкою, чоловік став учасником дорожньо-транспортної пригоди. Поліцейський склав стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення за ознаками діяння, передбаченого статтею 124 (Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів) Кодексу України про адміністративні правопорушення та направив справу до суду. Але після проведеної судової автотехнічної експертизи суд закрив справу за відсутністю в діях водія події і складу адміністративного правопорушення.

Особа сприйняла це як доказ незаконності дій співробітника поліції та звернулася до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності.

Суд першої інстанції частково задовольнив позов: стягнув з держави за рахунок Державного бюджету України на користь водія 5 тис. грн. Свої висновки суддя обґрунтовував тим, що закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутності події та складу такого порушення підтверджує незаконність складення працівниками патрульної поліції протоколу про адміністративне правопорушення, що презюмує завдання позивачу моральної шкоди. Також суддя зауважив, що стосовно позивача відбулося неправомірне здійснення адміністративного провадження з боку посадової особи державного органу, тоді як такий орган та його посадові особи передусім зобовʼязані гарантувати дотримання конституційних принципів захисту прав людини і громадянина, не допускати порушення таких прав.

Апеляція, куди звернулися обидві сторони, позов задовольнила повністю: стягнула 42,9 тис. моральної шкоди та зобовʼязала відшкодувати витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 тис. грн. Визначаючи розмір відшкодування, суд першої інстанції не врахував встановлені законом розмір і порядок такого відшкодування (з урахуванням того, що чоловік притягався до адміністративної відповідальності протягом більш як 6 місяців).

Тож зрештою проста (на перший погляд) справа дісталася Великої Палати. Там високі судді нагадали, що для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у вигляді відшкодування шкоди обов’язковою є наявність трьох елементів (умов):

• неправомірний характер  дії (бездіяльності) цього органу (посадових або службових осіб);
• наявність шкоди;
• причинний зв’язок між неправомірними діями (бездіяльністю) і заподіяною шкодою.

Водночас наявність вини посадових осіб органів державної влади не є обов’язковою умовою такого виду відповідальності. Тягар доведення наявності зазначених трьох умов покладається на позивача, який звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди на підставі статей 1173, 1174 Цивільного кодексу.

Встановлення протиправності у діях працівника патрульної поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов’язковою умовою для покладення відповідальності на державу за дії (бездіяльність) посадових осіб органів державної влади у вигляді відшкодування шкоди.

Відповідність протоколу про адміністративне правопорушення (за формою чи змістом) вимогам закону, складення такого протоколу уповноваженою особою, а також правомірність інших дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів може бути встановлено судом у справі про адміністративне правопорушення.

І у разі відповідності протоколу про адміністративне правопорушення вимогам закону та вчинення працівниками патрульної поліції під час складання протоколу всіх дій згідно із законом та в межах їхніх повноважень факт закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення не є фактом, який підтверджує протиправність дій патрульних поліцейських щодо складання такого протоколу.

При невстановленні під час розгляду справи про адміністративне правопорушення невідповідності дій (бездіяльності) працівників патрульної поліції щодо складання протоколу, які мали наслідком закриття справи про адміністративне правопорушення, дії патрульного поліцейського щодо складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі закриття справи надалі у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення можуть бути підставою для відшкодування шкоди державою лише у тому випадку, якщо закриття справи у зв’язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення відбулося через очевидну невідповідність протоколу вимогам закону або внаслідок інших протиправних дій працівників патрульної поліції під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, або які мають ознаки свавілля.

Керуючись такими міркуваннями ВП ВС задовольнила касаційну скаргу Департаменту патрульної поліції. Рішення районного та апеляційного судів у справі були скасовані та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним притягненням до адміністративної відповідальності, було відмовлено.

Цікаво, що у постанові ВП ВС зроблено висновок щодо відступу від таких правових висновків ВП ВС від 27.03.2019 у справі № 521/21255/13-ц, від 22.09.2022 у справі № 462/5368/16-ц, від 26.10.2022 у справі № 201/13239/15-ц, від 14.06.2023 у справі № 448/362/22, від 20.11.2024 у справі № 918/391/23.

Разом з тим, Велика Палата наголосила, що суди під час вирішення спорів у подібних правовідносинах мають враховувати правовий висновок, викладений у постановах ВП від 30.01.2019 у справі № 755/10947/17, від 10.11.2021 у справі № 825/997/17, від 04.10.2023 у справі № 906/1026/22.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».

Автор публікації: Валерія Шкварко

Валерія Шкварко

секретар Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.