Від промпту до відповідальності: про застосування ШІ в адвокатській практиці

У юридичній практиці штучний інтелект може знімати рутину й пришвидшувати аналіз великих масивів даних. Але типові вади генеративних моделей — від галюцинацій і упередженості до кіберризиків — підвищують вимоги до професійної обачності адвоката.

Молодіжний комітет НААУ — UNBA NextGen у Хмельницькій області організував і провів вебінар на тему «Використання ШІ в адвокатській діяльності: переваги та ризики». На старті представниця цього комітету Катерина Довгопола задала тон розмові: ШІ вже став частиною адвокатської роботи, водночас існують межі, про які варто говорити: конфіденційність, адвокатська таємниця, ризики «вигаданої» практики. Як влучний епіграф вона навела фразу, яку їй запропонував ChatGPT для початку виступу: «штучний інтелект — це чудовий слуга, але небезпечний господар».

Менеджер ШІ-напряму Мінцифри Олег Дубно презентував підхід до відповідального використання штучного інтелекту правниками. Він пояснив, що в Україні наразі відсутнє нормативно-правове регулювання цієї сфери, тому у Мінцифри пішли шляхом «підготовчих» документів і секторальних орієнтирів для різних сфер. Зокрема, у 2023 році було опубліковано дорожню карту з розвитку правового регулювання сфери ШІ, а у 2024 році — «білу книгу» з регулювання штучного інтелекту. Одним із практичних інструментів цього підходу стали секторальні рекомендації щодо відповідального використання ШІ, серед яких окремий документ підготовлено і для правників у співпраці з Мін’юстом та експертним середовищем (переглянути його можна за посиланням).

О.Дубно наголосив, що у правничій роботі ШІ може автоматизувати рутинні завдання і допомагати з аналізом великих обсягів матеріалів, але ключовою умовою лишається відповідальне використання. Він навів приклади, коли «галюцинації» ставали проблемою в суді. Тому, за його словами, у роботі адвоката результати ШІ слід перевіряти щоразу. При цьому «відсотка помилок» не існує: він залежить від сфери і типу запиту.

У частині конфіденційності експерт підкреслив, що адвокату важливо орієнтуватися не на припущення про «безпечність» тієї чи іншої версії програмного продукту, а на політики та умови його використання. Якщо правила передбачають можливість використання введених даних для подальшого тренування, то видалення історії чату не усуває ризику: інформація могла бути збережена раніше. Тож коли ШІ застосовується для обробки клієнтських даних або конфіденційних документів, слід отримати згоду клієнта та забезпечити прозорість того, як саме використовується інструмент.

Практичні аспекти щоденного використання ШІ розкрив заступник голови Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України Володимир Нагнибіда. Він висловив переконання, що ШІ не є конкурентом професіоналу. Конкуренцію створюють люди, які вже опанували навички роботи з цими інструментами.

Спікер говорив про відхід від «гугл-парадигми» запитів на кшталт «знайди мені» й радив давати більше контексту, чітко визначати роль і рамку відповіді (процес, юрисдикцію, сферу права). Він навів приклад формату «спитай мене»: коли адвокат описує свою позицію у справі й просить систему поставити найбільш складні запитання, які може поставити опонент, або вказати вразливі місця аргументації.

У частині прикладних кейсів В.Нагнибіда говорив про використання ШІ для швидкого опрацювання великих документів перед засіданням, попереднього аналізу договорів на предмет «балансу інтересів», формування варіантів редакцій окремих пунктів, а також для підготовки чернеток відповідей на електронні листи.

Також представник МКАС поінформував про роботу суду над комплексною онлайн-платформою: електронні кабінети сторін, доступ до матеріалів справи, подання документів, відеоконференції, додавання представників і внутрішні нотатки користувача. Він зазначив, що команда працює над технічним завданням і планує отримати першу версію для подальшого тестування, а також згадав намір зробити мобільну версію. В частині ШІ-інструментів для МКАС він наголосив, що питання впровадження розглядають окремо і насамперед через призму конфіденційності, яку назвав базовим принципом міжнародного комерційного арбітражу.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.