«Не минайте ані титли, ніже тії коми» або Користь з прочитання поезій Т. Шевченка

Здавалося б скільки разів можна ставати на одні і ті ж граблі. Було рішення Європейського суду “Харченко проти України” де зверталася увага на порушення прав людини за старим КПК. Україна заявила, що у новому КПК все виправлено і наші громадяни не сидять у СІЗО без судових рішень. Тоді довелося Європейському суду приймати рішення у справі Чанєв проти України де було зазначено, що і новий КПК допускає такі ж порушення. Благо суму моральної шкоди оцінили всього в 4 500 євро.

Як заявив один із суддів касаційного суду тепер проблема порушення прав людини при триманні під вартою, після справи Чанєв проти України знята. Якби не так. Ось суддя вищого суду Д. продовжує строк тримання під вартою підозрюваному понад 9 місяців, на що не мав права, оскільки та особа не звинувачувалась в особливо тяжкому злочині. Невже суддя вищого суду не прочитав відповідної статті, яка вказувала, що продовження строку на строк понад 9 місяців допускається тільки щодо осіб, які звинувачуються в особливо тяжкому злочині? Мабуть не читав, або може і не вчився так як треба, а тому і написав таке незаконне рішення, яке за нашими процесуальними правилами і оскаржити неможливо... Ось так на суддівському Олімпі і відписують — і ми не ми, і я не я... Мовляв законодавець так вирішив, а тому помилку виправити неможливо... Ну що ж, законодавець тут дійсно щось наплутав...

Але ось ст. 374 КПК щодо змісту вироку. Законодавець встановив, що у випадку, коли постановляють виправдальний вирок, то суд вправі вказати, що тримання під вартою застосовується до вступу вироку в законну силу. Якщо ж вирок обвинувальний то такої норми не передбачено. Тут повинні діяти загальні норми, передбачені ст. 197, 203, 331 КПК. Це означає що запобіжний захід не може встановлюватись на строк, більший ніж 60 днів та згідно із ст. 331 КПК суд з власної ініціативи повинен кожні два місяці перевіряти чи не з'явились підстави для зміни запобіжного заходу і припинення подальшого тримання під вартою.

Який обвинувальний вирок не візьмеш, всюди судді пишуть, що тримання під вартою слід залишити до вступу вироку у законну силу, тобто так, начебто цей вирок виправдувальний. І тут ми маємо своєрідний оксюморон. Те що суддя написав у резолютивній частині вироку вступає в силу не з моменту проголошення вироку, а з моменту вступу цього вироку в силу. Отже до вступу вироку в силу і правило щодо тримання під вартою не набирає обов'язкової сили... Ці логічні конструкції ігнорують.. І ось до чого це веде.

Щодо гр. С. постановили обвинувальний вирок. А тримання під вартою записали так, ніби це був виправдувальний вирок — тобто до вступу вироку у законну силу. Була подана апеляційна скарга, яка вирішувалась півтора року. І С. півтора року замість 60 днів тримали під вартою, а суд, всупереч ст. 331 КПК не вирішував питання ні про зміну запобіжного заходу, ні про продовження його строку.

Зустрічаються ситуації, коли особа трималась під вартою, суд виніс вирок, призначивши покарання у виді позбавлення волі, залишивши до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді взяття під варту. Через тривалість тримання в СІЗО призначений строк покарання скінчився до вступу вироку в законну силу (наприклад, через подання на нього апеляційної скарги). Особу звільняють тільки після вступу вироку в законну силу та надходження до місця ув'язнення повідомлення про це. Отже особу тримають під вартою понад призначений їй строк вироку.

Суди і прокуратура визнають таку практику правильною. Але вона суперечить статті 374 КПК, оскільки для обвинувального вироку ця стаття не передбачає встановлення запобіжного заходу тримання під вартою до вступу вироку в законну силу. Суд допускає помилку встановлюючи такий спеціальний запобіжний захід, який передбачений тільки для виправдальних вироків. Тобто суди в черговий раз не дочитали закон — ст. 374 КПК.

Скажу більше. Зараз йде конкурсний відбір прокурорів і це питання передбачено для конкурсантів. Відповідь вважається правильною, якщо претендент на посаду прокурора відповів, що засуджений підлягає звільненню не тоді, коли закінчився встановлений судом строк для відбування покарання, а тоді, коли вирок вступив в силу і в місця відбування покарання поступило повідомлення про це. В результаті особа продовжує сидіти понад встановлений судом строк і 6 місяців і більше. Так що в Генпрокуратурі, яка готувала ці конкурсні питання добре знають про цю проблему...

Через певний час і в цих випадках, Європейський суд у своєму рішенні стягне з України кілька тисяч євро та нагадає, що потрібно закон читати так, як писав поет: од слова до слова, не минаючи ані титли, ні же тії коми.

Дана стаття адвоката, Голови Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності Ярослава Зейкана «Не минайте ані титли, ніже тії коми» або Користь з прочитання поезій Т. Шевченка розміщена в правовій газеті "Закон і Бізнес" (випуск № 35-36 (1229-1230) від 01.09—11.09.2015 р.).

ПРО АВТОРА

Виджет автор публікації

Ярослав Зейкан

Адвокат, Голова Комітету законотворчих ініціатив з питань адвокатської діяльності, що діє при НААУ