Головна цитата
«Україна повинна не тільки брати до уваги міжнародний досвід, але й розробляти унікальні рішення, які відповідають специфіці внутрішнього ринку», - адвокат І. Шаповалова
Публікація
Внутрішні виклики регулювання віртуальних активів в Україні
Криптовалюта набуває популярності в Україні поступово та з часом зацікавленість українських громадян буде лише зростати, тому ймовірним наслідком стане збільшення цивільних спорів, пов’язаних із криптовалютою, а надалі і стягнення за рішенням суду. Оскільки примусове виконання судових рішень є невід’ємною складовою правосуддя, ключовим елементом у системі захисту віртуальних активів є забезпечення захисту інтересів позивачів в ефективному виконанні судових рішень.
Верховна Рада України пішла свідомим шляхом світових тенденцій, врахувавши позицію Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (FATF), яка оперує саме поняттям «віртуальні активи», приймаючи Закон України «Про віртуальні активи» № 3153-IX від 10.06.2023, але закон не набрав чинності через відсутність затвердження відповідних змін у податковому законодавстві та створення Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних з віртуальними активами.
Закон містить декілька невизначеностей і суперечностей, зокрема у визначенні «віртуальний актив». Це поняття було вперше введено у Законі України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», де віртуальний актив визначається як «цифрове вираження вартості, яке можна торгувати або переказувати в цифровому форматі і яке може використовуватись для платіжних або інвестиційних цілей». Однак згідно з нормами, запропонованими Законом України «Про віртуальні активи», віртуальні активи визначаються як нематеріальне благо, що є об’єктом цивільних прав, має вартість і виражене у вигляді сукупності даних в електронній формі. Згідно із системним аналізом такі активи на території України не вважаються засобом платежу і не можуть бути об’єктом обміну на майно, роботи або послуги.
Однією з можливостей вирішення проблем, що виникають у цьому Законі, є імплементація іноземного законодавства, зокрема Регуляції (ЄС) 2023/1114, відомої як Markets in Crypto-Assets (MiCA). Ця регуляція вводить визначення «криптоактив» і класифікує криптоактиви на токени електронних грошей, токени з прив’язкою до активу та інші криптоактиви, які не відповідають визначенням EMTs та ARTs. Вона також встановлює правила для оприлюднення конфіденційної інформації, обмеження щодо торгівлі на основі інсайдерської інформації, заборону на неправомірне розголошення інсайдерських даних та маніпулятивні дії на ринку криптоактивів і вводить стандарти та обов’язки для тих, хто надає послуги у цій сфері.
20 червня 2023 року Європейський парламент прийняв історичне рішення для ринку криптоактивів, схваливши Регламент про ринки криптовалютних активів — Markets in Crypto-Assets Regulation (MiCA).
MiCA — це документ, який передбачає регулювання віртуальних активів у ЄС, захищаючи користувачів та інвесторів у цій галузі та є важливим для України, оскільки цей нормативний акт є основою для внесення змін до Закону України «Про віртуальні активи».
Насамперед регламент МіСА стандартизує та гармонізує регулювання криптоактивів на рівні всього Європейського Союзу та сприяє розвитку на міжнародному рівні загалом.
Керуючись цим документом, користувачі будуть краще інформовані про ризики, витрати та збори, пов’язані з їхніми операціями. Окрім того, нова правова база врегулює фундаментальні аспекти функціонування ринку криптоактивів, зокрема:
1) уніфікована класифікація типів криптоактивів (e-money токенів, asset-referenced токенів та utility токенів);
2) уніфіковані послуги з криптоактивів (8 основних типів послуг);
3) встановлені вимоги до постачальників послуг із криптоактивами, тому здебільшого виникає потреба отримувати ліцензії.
МіСА також має на меті врахувати динаміку крипторинку останнього року та збалансувати права постачальників послуг та інвесторів. Так, документ встановлює вимоги до мінімального статутного капіталу, корпоративного управління, страхування та розкриття інформації постачальниками криптопослуг, що не менш важливо, регламент вводить заборони та обмеження зловживання та маніпулювання ринком.
Наразі в Україні є певна низка питань щодо правового регулювання криптоактивів, що з погляду різних рівнів ризиків полягає саме в ідентифікації, класифікації та відокремленні різних методів контролю за різними видами віртуальних активів.
Відповідно до п. 13 ст. 1 Закону України «Про запобіганню та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» за криптовалюту можна рахувати віртуальний актив — цифрове відтворення цінностей, яке має цифрове вираження вартості, яким можна торгувати у цифровому форматі або переказувати, може використовуватися для платіжних або інвестиційних цілей.
Отже, існує правова колізія, яка потребує належної правової уваги та законодавчого доопрацювання, у тому числі й особливості оподаткування операцій з віртуальними активами.
Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» делікатно вуалює визначення криптовалюти під терміном «віртуальні активи».
Судова практика України вже має декілька вироків засуджених осіб, котрі використовували криптовалюту з метою придбання наркотичних речовин, фінансування терористичних організацій чи оплати за підроблені довідки про проходження медичного огляду військово-лікарської комісії. Нерідко зловмисники використовують криптовалюту для анонімізації операцій з перерахування коштів, отриманих внаслідок шахрайських дій.
На фінальній ноті Україна повинна не тільки брати до уваги міжнародний досвід, але й розробляти унікальні рішення, які відповідають специфіці внутрішнього ринку. Враховуючи динамічну природу віртуальних активів, необхідно постійно оновлювати та вдосконалювати регулятивні рамки, аби вони відповідали поточним тенденціям та викликам. Це забезпечить не лише економічний розвиток, але й захистить інтереси українських громадян та інвесторів у цій швидкозмінній сфері.
Ірина Шаповалова
адвокат, член комітету НААУ з питань примусового виконання рішень
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Інші публікації автора
Публікація
Економічний розвиток чи соціальна захищеність на терезах «справедливого»…
Автор: Вісник НААУ
Публікація
Реконструкція квартири без дозволу (згоди) співвласників квартир…
Автор: Вісник НААУ
Публікація
Внутрішні виклики регулювання віртуальних активів в Україні
Автор: Вісник НААУ
Публікація
Збільшення, зменшення позовних вимог чи зміна предмета або підстави позову?
Автор: Вісник НААУ
Публікація
Тлумачення заповіту: необхідність зміни підходів судової практики
Автор: Вісник НААУ
Публікація
Оформлення купівлі-продажу об’єкта нерухомості, якщо власник майна за кордоном
Автор: Вісник НААУ