Як електронний формат трудової книжки впливає на оформлення трудових відносин

На сьогодні трудова книжка залишається основним документом про трудову діяльність працівника, до якого заносяться відомості про роботу, заохочення, а також нагороди за успіхи в роботі. Одночасно із цим до трудової книжки заноситься також інформація щодо підстав звільнення з роботи, які іноді характеризують працівника не з найкращого боку і можуть вплинути на роботодавця, до неї, у тому числі, можуть вноситися і стягнення про порушення трудової дисципліни тощо.

Раніше були непоодинокі випадки, коли для уникнення у наступній роботі негативних наслідків працівники намагалися позбутися такої компрометуючої трудову репутацію книжки і починали з чистого аркуша або робили дублікат.

Із 10 червня 2021 року в Україні офіційно діють електронні трудові книжки. Паперові поступово відходять у минуле. І разом із цим зникає можливість, так би мовити, «кинути трудову книжку» і розпочати трудову діяльність з новою паперовою книжкою, напрацьовуючи собі більш позитивний імідж.

Відтепер завдяки електронним трудовим книжкам кожен роботодавець зобов’язаний надавати відомості про трудову діяльність своїх найманих працівників в  електронному форматі. Зокрема, робити записи про прийняття на роботу, переведення чи звільнення, строкову військову службу та інші події, які раніше фіксувалися в паперовій формі.

За Законом України від  05.0.2.2021  р. №  1217 «Про внесення змін до  деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі» у  працівників і  роботодавців є п’ять років для оцифрування трудових книжок. Після перевірки даних із  боку Пенсійного фонду України та  їхнього внесення до  Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування буде сформований кінцевий варіант електронної трудової книжки.

Державний реєстр загальнообов’язкового державного соціального страхування створений у 2011 році відповідно до Закону України від 08.07.2010 № 2464 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Отже, реєстр застрахованих осіб — автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.

Відповідно до ч. 4 п. 2 ст. 20 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» з  метою обліку в електронній формі відомостей про трудову діяльність працівника страхувальник подає відомості про працівника щодо переведення на  іншу роботу (посаду), звільнення, поновлення на  роботі, призупинення/поновлення дії трудового договору, а також про присвоєння, зміну або позбавлення рангу, розряду, класу, звання, категорії, складення присяги, належності або неналежності осіб, які працюють, у тому числі підприємців, або забезпечують себе роботою самостійно, до професійних спілок та/або до осіб, які підлягають обов’язковим медичним оглядам.

Таким чином, відомості про прийняття і звільнення працівника повинні бути подані саме роботодавцем.

Оскільки працівник не  може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи  розпорядженням роботодавця, і повідомлення Державної податкової служби України про прийняття працівника на роботу, повідомлення подається за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від  17.06.2015 №  413 «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Стосовно подання відомостей про звільнення працівника, то  страхувальник подавати повідомлення до Державної податкової служби України не зобов’язаний, однак при поданні страхувальником об’єднаного звіту з єдиного соціального внеску (ЄСВ) та податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) відбувається повідомлення Пенсійного фонду України, який формує та веде Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, та Державної податкової служби одночасно.

Отже, введення електронної трудової книжки значно спростило облік трудової діяльності працівника, однак є і деякі складнощі.

У період воєнного стану в Україні деякі роботодавці були змушені змінити місце перебування, ліквідуватися, реорганізуватися. Проте є випадки, коли юридично роботодавець існує, але фактично не здійснює діяльність і  зв’язок із  роботодавцем і  працівником втрачений.

Припинити трудові відносини можна через суд, який у  порядку окремого провадження розглядає ці справи, проте подати відомості про звільнення може лише страхувальник при поданні об’єднаного звіту з ЄСВ та ПДФО. І відтоді виникають певні труднощі. Працівник вважається працюючою особою і рахується у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, однак позбавлений можливості працевлаштуватися за основним місцем роботи, тільки за сумісництвом.

Законодавець передбачив такі повноваження центрам зайнятості, проте щодо припинення трудових відносин із внутрішньо переміщеними особами.

Таким чином, з одного боку, із введенням електронних трудових книжок працівник став більш захищеним, з іншого — є певні недосконалості.

ВІСНИК НААУ № 4 (100)

Автор публікації: Оксана Зайцева

Оксана Зайцева

адвокат, член Комітету НААУ з питань трудового права

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.