Нові правила тимчасового перебування громадян України в Польщі: правовий аналіз змін 2026 року

Польща — одна із країн Європейського Союзу, де після 24 лютого 2022 року проживає значна кількість громадян України на підставі наданого їм тимчасового захисту згідно із спеціальним законом «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї держави». Проте протягом 2026 року польське законодавство поступово почало змінюватись з метою впровадження поступового переходу від надзвичайних варіантів підтримки громадян України до більш системної моделі інтеграції іноземців на території Польщі.

Такі зміни стосуються: правового статусу громадян України, умов отримання соціальних виплат, доступу до місць проживання, працевлаштування та ведення бізнесу, а також процедур легалізації.

Загалом тимчасовий захист збережено, але більшість адміністративних процедур поступово інтегрується у загальну систему польського законодавства про іноземців. Це означає повернення до стандартних вимог щодо отримання дозволів на тимчасове проживання у Польщі, оцінки підстав перебування та застосування загальних правил адміністративного провадження. Тобто законодавча політика Польщі демонструє перехід до довгострокової інтеграційної моделі.

Новий підхід до соціальних виплат

Найбільш відчутними стали зміни щодо допомоги сім’ям з дітьми за програмою «Rodzina 800+».

Якщо раніше достатньою підставою для отримання виплат було перебування під тимчасовим захистом та наявність номера в реєстрі PESEL зі статусом UKR, то у 2026 році в законодавстві містяться нові додаткові критерії. Серед основних нововведень такі:

— обов’язкове повторне подання заяви до Zakład Ubezpieczeń Społecznych (ZUS) щодо таких виплат;

— перевірка фактичного проживання сім’ї на території Польщі протягом року;

— підтвердження професійної активності одного з батьків у випадках, визначених законодавством;

— контроль виконання дитиною обов’язку навчання у навчальних закладах, що належать до системи польської загальної освіти (RSPO);

— регулярна верифікація інформації через державні реєстри.

Фактично соціальна допомога дедалі більше набуває ознак інструменту підтримки інтегрованих сімей, а не універсальної гуманітарної виплати.

Посилення контролю за легальністю перебування

Суттєві зміни стосуються й міграційного законодавства. Такі зміни відображено в  Законі від  23  січня 2026 року про припинення дії окремих положень спеціального закону щодо допомоги громадянам України (Ustawa z dnia 23 stycznia 2026 r. o wygaszeniu rozwiązań wynikających z ustawy o pomocy obywatelom Ukrainy w związku z konfliktem zbrojnym na terytorium tego państwa oraz o zmianie niektórych innych ustaw, Dz.U. 2026 poz. 203), де окрім посилення адміністративного контролю за актуальністю даних осіб, які користуються тимчасовим захистом, запроваджується також обов’язок підтвердження особи для тих громадян України, щодо яких під час присвоєння номера в реєстрі PESEL зі статусом UKR не було здійснено повної перевірки особи на підставі чинного документа для виїзду за кордон.

Отже, обов’язок підтвердження особи поширюється на такі категорії осіб:

1. Громадян України, яким номер у реєстрі PESEL зі статусом UKR було присвоєно виключно на підставі їхньої заяви (oświadczenie o tożsamości) без пред’явлення чинного паспорта чи іншого документа для виїзду за  кордон. Такі особи зобов’язані до  31  серпня 2026 року звернутися до будь-якого органу гміни та підтвердити свою особу на підставі чинного документа для виїзду за кордон.

2. Осіб, яким номер в  реєстрі PESEL зі статусом UKR було присвоєно на підставі Карти поляка (Karta Polaka), іншого документа із фотографією або документа, що підтверджує народження дитини. Після отримання чинного документа для виїзду за кордон вони зобов’язані протягом 60 днів звернутися до органу гміни для оновлення відомостей у Реєстрі PESEL.

3. Осіб, яким номер у реєстрі PESEL було присвоєно на підставі документа для виїзду за кордон, що втратив чинність, або які після реєстрації користуються вже недійсним документом. Після отримання нового чинного документа вони також повинні оновити свої персональні дані в органах місцевого самоврядування.

Натомість особи, які під час отримання номера в реєстрі PESEL зі статусом UKR уже пред’явили чинний паспорт або інший дійсний документ для виїзду за кордон, не зобов’язані проходити повторну процедуру підтвердження особи. Для них продовження статусу UKR до 4 березня 2027 року відбувається автоматично за умови відсутності інших підстав для його втрати.

Особливу увагу законодавець звертає на неповнолітніх дітей, особу яких у 2022–2023 роках часто реєстрували на підставі відомостей, внесених до паспортів батьків, або на підставі документів про народження. Після оформлення власного закордонного паспорта законний представник повинен забезпечити внесення відповідних змін до Реєстру PESEL, оскільки невиконання цього обов’язку може призвести до зміни статусу UKR на статус NUE та втрати прав, що належать до режиму тимчасового захисту.

Внесено зміни також до Ustawy z dnia 12 marca 2022 r. o pomocy obywatelom Ukrainy, відповідно до  яких автоматичне продовження статусу UKR до  4  березня 2027 року застосовується не до всіх осіб однаково. Зокрема, громадяни України, яким номер у реєстрі PESEL зі статусом UKR було надано на підставі власної заяви (oświadczenie o tożsamości) без пред’явлення чинного документа для виїзду за кордон, зобов’язані до 31 серпня 2026 року особисто звернутися до будь-якого органу місцевого самоврядування та підтвердити свою особу шляхом пред’явлення чинного паспорта або  іншого документа, що посвідчує особу відповідно до вимог законодавства. Особливо це стосується дітей, особу яких у 2022 році було підтверджено лише шляхом внесення їхніх даних до документів батьків або на підставі заяв законних представників.

Для реалізації зазначених положень Міністерство цифровізації Польщі затвердило нові форми заяв про присвоєння номера в реєстрі PESEL, заяв про доповнення даних у Реєстрі громадян України (Rejestr obywateli Ukrainy) та повідомлення про виїзд особи за межі Польщі більш ніж на 30 днів. Це забезпечує можливість актуалізації персональних даних та підтвердження законності подальшого перебування особи під тимчасовим захистом.

Невиконання цього обов’язку має істотні юридичні наслідки. Відповідно до нової редакції спеціального закону особа, яка до 31 серпня 2026 року не надала підтвердження належним документом, втрачає статус UKR з 1 вересня 2026 року. Як наслідок, вона втрачає право користуватися правами, які надає режим тимчасового захисту, а також похідними правами, що випливають із цього статусу, зокрема правом на легальне перебування на підставі спеціального закону, правом на вільний доступ до польського ринку праці без отримання дозволу на  роботу, доступом до  окремих соціальних виплат і державних програм підтримки.

Таким чином, нова модель правового регулювання демонструє відхід від принципу декларативного підтвердження особи, який застосовувався у перші місяці масового прибуття громадян України до Польщі, до моделі, заснованої на повній ідентифікації особи, актуальності державних реєстрів та постійному адміністративному контролі за виконанням умов користування тимчасовим захистом. Це відповідає загальним принципам польського адміністративного права щодо достовірності даних державних реєстрів та забезпечення правової визначеності у сфері міграції.

Соціальний захист як інструмент інтеграції

Аналіз останніх змін законодавства свідчить про трансформацію самої концепції соціального захисту.

Якщо у 2022 році головною метою було забезпечення швидкої гуманітарної допомоги особам, які рятувалися від війни, то нинішня модель орієнтована на інтеграцію українців у польське суспільство.

Соціальні виплати дедалі більше пов’язуються із:

— офіційним працевлаштуванням;

— сплатою податків і соціальних внесків;

— постійним проживанням у Польщі;

— участю дітей у польській системі освіти.

Такий підхід відповідає загальноєвропейській тенденції переходу від  короткострокової гуманітарної підтримки до політики соціальної інтеграції мігрантів.

Практичні наслідки для українських мігрантів

Для громадян України нові норми польського законодавства означають необхідність більш уважного ставлення до виконання адміністративних процедур. Особливої уваги потребують:

— своєчасне подання документів до органів соціального страхування;

— легальне працевлаштування;

— актуалізація даних у реєстрі PESEL;

— дотримання вимог щодо перебування дітей у закладах польської системи освіти;

— планування переходу від тимчасового захисту до інших форм легального перебування на території Польщі.

Ігнорування нових вимог може не лише призвести до втрати окремих соціальних виплат, але й ускладнити подальшу легалізацію перебування.

Зміни у законодавстві Польщі, які впроваджено потягом 2026 року, свідчать про завершення першого етапу надзвичайного реагування Польщі на міграційну кризу, спричинену повномасштабним вторгненням рф на територію Україні. Польська модель соціального захисту поступово переходить від принципу максимально широкої доступності допомоги до принципу соціальної інтеграції та економічної активності отримувачів. Для громадян України це означає необхідність не лише знати свої права, а й своєчасно виконувати нові обов’язки, передбачені польським законодавством. У найближчі роки саме рівень інтеграції в польське суспільство дедалі більше визначатиме обсяг соціальних гарантій і перспективи довгострокового перебування в Польщі.

ВІСНИК НААУ № 7-8 (123)

Автор публікації: Олена Мурзановськa

Олена Мурзановськa

адвокат у м. Київ, юрист у м. Варшава

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.