Землі водного фонду: особливості «комплексної» оренди попри триваючий воєнний стан | НААУ

Головна цитата

«У найближчій перспективі має стати активізація і подальша позитивна економічна динаміка в сфері оренди земель водного фонду попри триваючий воєнний стан і важкий шлях до очікуваної перемоги»

Публікація

Землі водного фонду: особливості «комплексної» оренди попри триваючий воєнний стан

11:00 Пн 20.11.23 Автор : Вісник НААУ 9653 Переглядів Версія для друку

Загальна сума збитків, завданих в результаті повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, по земельним, водним ресурсам та атмосферному повітрю сягає мільярди гривень. Чи може «комплексна» оренда земель водного фонду стати порятунком економіки держави?

Цьогорічна активна законопроєктна діяльність Верховної Ради України в умовах триваючого воєнного стану (Указом Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», продовжено строк дії воєнного стану, який безперервно продовжується з 24.02.2022 і триває до 15.11.2023). Не оминула вона своєю увагою і сферу регулювання оренди земель водного фонду, точніше, «комплексної» оренди шляхом передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками, а з квітня поточного року (з 28.04.2023 набув чинності Закон України від 21.03.2023 № 2989 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури») і з укладанням договору оренди гідротехнічних споруд.

Разом з тим, за інформацією Публічного звіту т. в. о. Голови Державної екологічної інспекції України за 2022 рік фахівцями Держекоінспекції та  Оперативного штабу проведено розрахунки збитків, заподіяних довкіллю відповідно до затверджених Методик розрахунку збитків, завданих внаслідок збройної агресії російської федерації та  бойових дій, загальна сума збитків по  земельним, водним ресурсам та  атмосферному повітрю склала 1 696259637,293 тис. грн, з яких, зокрема, сума збитків, завданих забрудненням ґрунтів та засміченням земель становить 642 478 568,188 тис. грн; завданих забрудненням, засміченням вод, самовільним користуванням водними ресурсами — 55 723768, 705 тис. грн.

Попри всі складнощі війни в Україні спостерігається прогрес, досягнутий в імплементації Водної Рамкової Директиви Європейського Союзу з моменту підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Разом з тим, залишається потреба в реформі водної політики, яка все ще необхідна з точки зору вступу країн-кандидатів до ЄС; величезні й наслідки руйнування водогосподарської інфраструктури внаслідок агресивної війни росії проти України. «Комплексна» оренда земель водного фонду під час триваючого воєнного стану має стати передусім своєрідним імпульсом для економіки країни».

Поняття «земель водного фонду»

Землі України за основним цільовим призначенням поділяються на 9 категорій земель, однією з яких є категорія «землі водного фонду» (п. «є» ч. 1 ст. 19 Земельного кодексу України).

Частина 1 ст. 58 ЗК вказує, що до земель водного фонду належать землі, зайняті:

а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;

б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;

в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та  каналами, а  також землі, виділені під смуги відведення для них;

г) береговими смугами водних шляхів;

ґ) штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.

Норми зазначеної статті кореспондуються з нормами ст. 4 Водного кодексу України, яка передбачає, що до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а  також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів.

Також ст. 59 ЗК наголошує, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.

Громадянам та юридичним особам за рішенням органів виконавчої влади або  органів місцевого самоврядування можуть безоплатно передаватись у власність замкнені природні водойми (загальною площею до 3 гектарів). Власники на своїх земельних ділянках можуть у встановленому порядку створювати рибогосподарські, протиерозійні та інші штучні водойми.

Крім того, громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або  органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб (у тому числі рибництва (аквакультури), культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт, догляду, розміщення та обслуговування об’єктів портової інфраструктури і гідротехнічних споруд тощо, а також штучно створені земельні ділянки для будівництва та експлуатації об’єктів портової інфраструктури та інших об’єктів водного транспорту.

Так, рибогосподарська технологічна водойма для  цілей аквакультури надається юридичній чи  фізичній особі органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до ЗК, за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом.

При передачі юридичній чи фізичній особі в оренду рибогосподарської технологічної водойми такій особі одночасно можуть передаватися в користування гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми.

Об’єктом користування на умовах оренди рибогосподарської технологічної водойми є земельна ділянка під водою, в межах якої здійснюється аквакультура, та вода (водний простір), які в комплексі одночасно надаються в користування одній і тій самій юридичній чи  фізичній особі (ч.  2, 3 ст.  14 Закону України від 18.09.2012 № 5293 «Про аквакультуру»).

Важливо пам’ятати, що земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в  порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що  характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим (ч. 3 ст. 19 ЗК).

Так, згідно з  додатком  59 «Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок» до  Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, категорія земель «землі водного фонду» налічує 16 цільових призначень, зокрема, і цільове призначення «для рибогосподарських потреб» є одним з найбільш поширених, оскільки найчастіше саме для  рибогосподарських потреб передаються в оренду землі водного фонду.

Зокрема, в  ст.  1 Закону України від  08.07.2011 №  3677 «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» (визначає основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, органами місцевого самоврядування і суб’єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах і  територіальному морі, континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні України та відкритому морі) визначено, що рибогосподарська діяльність — діяльність юридичних осіб і фізичних осіб — підприємців, пов’язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо; а рибогосподарський водний об’єкт (його частина) — водний об’єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.

Згодом набув чинності Закон «Про аквакультуру» (визначає принципи державної політики, основні засади розвитку і функціонування аквакультури, правові основи діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у  сфері аквакультури), стаття 1 якого містить поняття «аквакультура (рибництво) — сільськогосподарська діяльність із штучного розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури у повністю або частково контрольованих умовах для одержання сільськогосподарської продукції (продукції аквакультури) та її реалізації, виробництва кормів, відтворення біоресурсів, ведення селекційно-племінної роботи, інтродукції, переселення, акліматизації та реакліматизації гідробіонтів, поповнення запасів водних біоресурсів, збереження їх біорізноманіття, а також надання рекреаційних послуг». Приписи ст. 2 Закону «Про аквакультуру» передбачили, що законодавство України про аквакультуру ґрунтується на нормах Конституції України і складається з цього Закону і, зокрема, Закону України від 08.07.2011 № 3677 «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів».

Закони № 963 та № 2989

Закони України від  04.11.2020 №  963-IX «Про внесення змін до  деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в  оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками» та від 21.03.2023 № 2989-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та  сфері аквакультури» врегулювали порядок укладення договору оренди водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками, та договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою.

Повністю набрав чинності Закон України від 04.11.2020 № 963 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об’єктів у комплексі з земельними ділянками» з 02.03.2021, чим вніс суттєві зміни в правову модель оренди водних об’єктів:

— водні об’єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об’єктом поширюється на такий водний об’єкт;

— типовий договір оренди землі в  комплексі з розташованим на ній водним об’єктом затверджується Кабінетом Міністрів України;

— умови використання водних об’єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом;

— за користування водним об’єктом орендар зобов’язаний сплачувати орендну плату за водний об’єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об’єктом;

— орендарі, яким водний об’єкт надано в користування на умовах оренди, зобов’язані надавати іншим водокористувачам можливість здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому цим Кодексом, крім випадків, якщо таке спеціальне водокористування унеможливлює використання орендарем водного об’єкта для потреб, визначених у договорі оренди. Водокористувачі, яким видано дозвіл на спеціальне водокористування, мають право скидати зворотні води в орендовані водні об’єкти за умови, що при цьому не перевищуються нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин;

— у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом також зазначаються: розмір орендної плати за водний об’єкт; об’єм та площа водного об’єкта (водного простору), у тому числі рибогосподарської технологічної водойми; перелік гідротехнічних споруд, лінійних споруд, мостових переходів, а  також інших об’єктів інфраструктури, розташованих на земельній ділянці (за наявності), їх характеристики та стан; зобов’язання орендаря щодо здійснення заходів з охорони та поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а  також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та  права спеціального водокористування. Невід’ємною складовою договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом є паспорт водного об’єкта;

— орендодавець має право вимагати від  орендаря: дотримання режиму водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон, зон особливого режиму використання земель та  територій, які особливо охороняються, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на  ній водним об’єктом  — дотримання зобов’язання щодо здійснення заходів з  охорони та  поліпшення екологічного стану водного об’єкта, експлуатації водосховищ і ставків відповідно до встановлених в установленому порядку режимів роботи, а також необхідність оформлення права користування гідротехнічними спорудами та права спеціального водокористування; своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом — також орендної плати за водний об’єкт;

— орендар земельної ділянки зобов’язаний у п’ятиденний строк після державної реєстрації права оренди земельної ділянки державної або комунальної власності надати копію договору оренди до відповідного податкового органу, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом — також відповідному територіальному органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства; у разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом використовувати водний об’єкт відповідно до  вимог водного законодавства України; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом — також і орендну плату за водний об’єкт;

— орендар земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом зобов’язаний не створювати перешкод у здійсненні права загального водокористування (крім випадків, визначених законом) та у здійсненні спеціального водокористування відповідно до виданих дозволів.

З  28.04.2023 набрав чинності Закон України від 21.03.2023 № 2989-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та  раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури», яким внесені суттєві зміни до Закону України «Про аквакультуру», зокрема:

у частині першій статті 1:абзаци сьомий, тридцять перший і тридцять шостий викласти в такій редакції:

— гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми — об’єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та  інші споруди), що  є інженерними спорудами, які призначені для  управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та  водовідведення), а  також для запобігання шкідливій дії вод;

— рибницьке господарство — єдиний майновий комплекс, до складу якого входять рибогосподарська технологічна водойма або  їх комплекс, гідротехнічні споруди для цілей аквакультури або гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми, інші споруди (пристрої), будівлі, устаткування, інвентар тощо, земельні ділянки, що призначений для розведення, утримання та вирощування об’єктів аквакультури;

— рибогосподарська технологічна водойма  — штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд для цілей аквакультури або гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об’єктів аквакультури.

доповнений статтями 14-1 та 14-2:

Особливості надання гідротехнічних споруд для  цілей аквакультури у  користування на  умовах оренди

«1. Фізичні та  юридичні особи, які орендують рибогосподарські водні об’єкти та земельні ділянки у комплексі з розташованими на них водними об’єктами (далі — фізичні та юридичні особи), вправі набувати на неконкурентних засадах, без проведення аукціону, право користування на умовах оренди гідротехнічними спорудами для цілей аквакультури, земельними ділянками, на яких розміщені такі споруди, які розташовані на цих водних об’єктах та перебувають у державній або  комунальній власності чи  власник яких невідомий або його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів.

2. Гідротехнічні споруди для цілей аквакультури державної та комунальної власності передаються фізичним та юридичним особам за договором користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для  цілей аквакультури органом державної влади або органом місцевого самоврядування, до повноважень якого відповідно до частини третьої цієї статті віднесено прийняття рішення про передачу у користування на  умовах оренди гідротехнічної споруди для цілей аквакультури…»

Особливості умов надання гідротехнічних споруд рибогосподарської технологічної водойми у користування на умовах оренди

«1. Фізичні та юридичні особи, які орендують рибогосподарські технологічні водойми відповідно до договору оренди землі в  комплексі з  розташованими на ній водними об’єктами (далі — фізичні та юридичні особи), зобов’язані протягом шести місяців з дня укладення договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом укласти договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми на неконкурентних засадах, без проведення аукціону.

2. Гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми передаються фізичним та юридичним особам за  договором користування на  умовах оренди гідротехнічною спорудою рибогосподарської технологічної водойми державним підприємством, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, на балансі якого знаходяться такі гідротехнічні споруди (далі — балансоутримувач), за  погодженням з  уповноваженим органом управління…».

Дорожня карта «комплексної» оренди для цілей аквакультури

Авторська точка зору розкрита на прикладі: ставок, розташований за  межами населеного пункту на території громади, орендодавець — орган місцевого самоврядування, орендар — фізична особа.

  1. Направлення листа до органу місцевого самоврядування (центр територіальної громади) про отримання згоди на розробку водного паспорта водного об’єкта (як приклад — ставок) (ст. 51 ВК, ст. 14-1 Закону України «Про аквакультуру», п. 2 Порядку розроблення паспорта водного об’єкта, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 № 99 (із змінами від 14.07.2021 № 474), оскільки відповідно до п. 3 Порядку замовником робіт із розроблення паспорта водного об’єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними ЗК (далі — розпорядник земельної ділянки під водою). Результат — лист-згода органу місцевого самоврядування про укладання 2-сторонньої угоди на розробку паспорта водного об’єкта (замовник — територіальна громада, платник за розробку — фізична особа).

Важливо!

Після набрання чинності Законом України від 28.04.2021 № 1423-ХІ «Про внесення законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» розпорядження землями водного фонду за межами населених пунктів державної форми власності перейшли до органів місцевого самоврядування та вважаються комунальною власністю, окрім тих, які перебувають у постійному користуванні державних підприємств, на яких розташовані нерухомі об’єкти державної власності, а також деяких інших, що визначені п. 24 розд. Х «Перехідних положень» ЗК. І відповідно розпоряджається такою категорією земель і здійснює передачу на умовах оренди землі з водним об’єктом на них, як в межах, так і за межами населеного пункту, орган місцевого самоврядування.

Також постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.2021 № 663 доповнено Порядок ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 № 1141, а саме пунктом 819 «Державна реєстрація права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що розташовані за межами населених пунктів і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі прав, у випадках, передбачених п. 24 розд. X «Перехідні положення» ЗК, проводиться на підставі Закону України від 28.04.2021 № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

  1. Замовлення та розробка паспорта водного об’єкта у сертифікованого розробника.

Важливо!

Паспорт водного об’єкта погоджується з Держводагентством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження. Паспорт водного об’єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу. Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об’єкта розпоряднику земельної ділянки під водою. Паспорт водного об’єкта підлягає коригуванню кожні 15 років, а також у разі змін технічних параметрів водного об’єкта і гідротехнічних споруд (п. 5-7 Порядку).

  1. Замовлення та отримання спеціального дозволу на спеціальне водокористування через центри надання адміністративних послуг (п. 229 додатка до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.05.2014 № 523 «Деякі питання надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг» (у редакції Розпорядження КМУ від 18.08.2021 № 969-р)).

Важливо!

Стаття 49 Водного кодексу України передбачає, що спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.

Видача (відмова у  видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Видача (переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування здійснюється безоплатно.

Подання юридичною або фізичною особою, фізичною особою  — підприємцем заяви про одержання (переоформлення, одержання дубліката, анулювання) дозволу на спеціальне водокористування та відповідних документів, а також видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) їй цього дозволу здійснюються в  паперовій або  електронній формі.

Для одержання дозволу на спеціальне водокористування юридична або фізична особа, фізична особа — підприємець звертається до органів, зазначених у частині другій цієї статті, із заявою, до якої додаються:

— обґрунтування потреби у  воді з  помісячним  нормативним розрахунком водокористування і водовідведення; — опис та схема місць забору води та скиду зворотних вод;

— нормативи гранично допустимого скидання (гдс) забруднюючих речовин у  водні об’єкти із  зворотними водами (з  розрахунком на  кожний випуск (скид) окремо);

— затверджені індивідуальні технологічні нормативи використання питної води (для підприємств та організацій житлово-комунального господарства, суб’єктів господарювання, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, житлово-експлуатаційних підприємств та організацій);

— копія правовстановлюючих документів на водні об’єкти (для орендарів водних об’єктів).

Зазначений перелік документів є вичерпним.

Видача або  надання відмови у  видачі дозволу на спеціальне водокористування здійснюється протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви та документів, необхідних для видачі дозволу.

Підставою для відмови у видачі дозволу на спеціальне водокористування є:

— подання неповного пакета документів, необхідних для одержання дозволу, згідно з визначеним цією статтею переліком;

— виявлення в документах, поданих суб’єктом господарювання або фізичною особою, недостовірних відомостей, невідповідності вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, довгостроковим прогнозам водогосподарських балансів;

— негативний висновок центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, чи центрального органу виконавчої влади, що  забезпечує формування та  реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, про можливість здійснення спеціального водокористування.

Дозвіл на спеціальне водокористування анулюється з підстав, визначених ст. 55 ВК.

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені органом, що видав дозвіл, без коригування дозволу на спеціальне водокористування.

  1. Направлення заяви до  органу місцевого самоврядування (центр територіальної громади) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для цілей аквакультури (рибництва) за рахунок земель водного фонду комунальної форми власності (ст. 791 , ч. 1 ст. 122 ЗК).

Важливо!

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (ч. 1 ст. 122 ЗК).

  1. Замовлення та  розробка документації із  землеустрою (проекту відведення земельної ділянки) (ст. 25 — 28, 50 Закону України «Про землеустрій»).
  2. Реєстрація земельної ділянки в Державному земельному кадастрі (ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», пп. 110, 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051).
  3. Направлення заяви до  органу місцевого самоврядування (центр територіальної громади) про прийняття рішення щодо затвердження документації із землеустрою з одночасним укладанням договору оренди об’єкта водного фонду в комплексі з земельною ділянкою для  подальшої їх передачі в  оренду (ст. 123 ЗК).

Важливо!

Не підлягають продажу, передачі в користування на  конкурентних засадах (на  земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності у разі використання земельних ділянок для потреб, пов’язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів (ч. 2 ст. 134 ЗК).

  1. Укладання договору оренди об’єкта водного фонду в комплексі з земельною ділянкою та реєстрація права оренди в Державному реєстрі речових прав (ст. 125, 126 ЗК, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Важливо!

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2021 №  572 затверджено оновлений типовий договір оренди землі в  комплексі з  розташованим на ній водним об’єктом. Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом складається з таких умов договору (складових): предмет договору, об’єкт оренди, строк дії договору, орендна плата, умови використання об’єкта оренди, умови повернення об’єкта оренди, обмеження (обтяження) щодо використання об’єкта оренди, права та обов’язки орендодавця, права та обов’язки орендаря, страхування об’єкта оренди, зміна або припинення договору, прикінцеві положення.

У договорі вказуються реквізити сторін, підписується договір орендодавцем та орендарем, погоджується з Держводагентством.

Невід’ємними частинами договору є паспорт водного об’єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми — паспорт та/або технічний проект рибогосподарської технологічної водойми; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; акт приймання-передачі земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом; інше.

  1. За наявності гідротехнічної споруди для цілей аквакультури комунальної власності (ст. 141 Закону «Про аквакультуру»)

Для укладення договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури державної або  комунальної власності фізичні та  юридичні особи подають заяву довільної форми та  документ, що  підтверджує право користування рибогосподарським водним об’єктом (його частиною) (копію договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом, копію договору оренди водного об’єкта або інші документи, що підтверджують право користування рибогосподарським водним об’єктом (його частиною), до органу, визначеного цією частиною, в управлінні якого перебуває гідротехнічна споруда для цілей аквакультури.

Орган, в управлінні якого перебуває гідротехнічна споруда для цілей аквакультури, не пізніше 10 робочих днів з дня отримання заяви укладає договір оренди гідротехнічної споруди для цілей аквакультури з фізичною або юридичною особою, що подала заяву.

Якщо протягом зазначеного строку орган, в управлінні якого перебуває гідротехнічна споруда для цілей аквакультури, не уклав договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою, договір вважається укладеним за принципом мовчазної згоди. За таких умов фізична або юридична особа вважається орендарем гідротехнічної споруди для цілей аквакультури та сплачує орендну плату до державного або відповідного місцевого бюджету.

Договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури укладається в письмовій формі.

Істотними умовами договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури є: — об’єкт оренди; — строк дії договору; — орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; — умови використання об’єкта оренди; — умови і строки передачі об’єкта оренди суб’єкту аквакультури; — умови збереження стану об’єкта оренди; — умови повернення суб’єктом аквакультури об’єкта оренди; — встановлені обмеження (обтяження) щодо використання об’єкта оренди; — визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об’єкта оренди чи його частини; — відповідальність сторін.

За згодою сторін у договорі користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури можуть конкретизуватися його умови.

Укладений договір користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури підлягає оприлюдненню в електронній торговій системі, визначеній Законом України «Про оренду державного та комунального майна», відповідно до порядку надання в користування на умовах оренди гідротехнічних споруд для цілей аквакультури.

Строк дії договору користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури не  може перевищувати строку дії договору оренди землі в  комплексі з  розташованим на  ній водним об’єктом або договору оренди землі під таким водним об’єктом.

Розмір плати за користування на умовах оренди гідротехнічною спорудою для цілей аквакультури становить 10 відсотків розміру орендної плати за користування земельною ділянкою відповідно до договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об’єктом або  договору оренди землі під таким водним об’єктом на рік.

Висновки

Аналітика Публічного звіту про результати діяльності Держводагентства за 2022 рік вказує на те, що у минулому році видано 2136 дозволів на спеціальне водокористування, а це неодмінно свідчить про жваву зацікавленість в оренді земель водного фонду, і результатом у найближчій перспективі має стати активізація і подальша позитивна економічна динаміка в цій сфері попри триваючий воєнний стан і важкий шлях до очікуваної перемоги.

ВІСНИК НААУ № 10 (95)

Автор публікації: Костянтин Рибалко

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

 

 

Інші публікації автора

Вестник:№11 листопад 2023 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл