ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі Садоча проти України щодо конфіскації коштів при митному контролі | НААУ

Головна цитата

Ретельно проаналізувавши доводи сторін, дослідивши матеріали спарви та посилаючись на свою попередню прецедентну практику (Болєвіч проти Хорватії, Габріч проти Хорватії, Гирлян проти Росії, Гріфхорст проти Франції, Денисова і Моісеєва проти Росії, Ісмайлов проти Росії, Руммі проти Естонії) Страсубрзький суд встановив порушення Україною вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки конфіскація всієї незадекларованої суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення".

Публікація

ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі Садоча проти України щодо конфіскації коштів при митному контролі

15:25 Вт 16.07.19 Автор : Олександр Дроздов, Олена Дроздова 2999 Переглядів Версія для друку

11 липня 2019 року ЄСПЛ прийняв рішення у справі Садоча проти України, яким було констатовано порушення Україною статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Суд установив, що конфіскація всієї незадекларованої під час проходження митного контролю суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення. 

"Питання захисту власності є актуальним на усьому загальноєвропейському правовому просторі, а отже й в Україні.

І. Адже виключно законами України визначається правовий режим власності (пункт 7 частини першої статті 92 Конституції України).

На підставі цих приписів Основного Закону України Конституційний Суд України сформулював ряд юридичних позицій, відповідно до яких:

– правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном визначаються законами (перше речення абзацу другого пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2000 року № 14-рп/2000);

– для реалізації закріпленого в Конституції України права власності потрібні галузеві закони, які встановлюють конкретні норми використання власником належного йому майна з урахуванням інтересів усіх суб’єктів правовідносин (третє речення абзацу четвертого підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 12 лютого 2002 року № 3-рп/2002);

– виключно законами України встановлюється правовий режим власності, в основі якого – конституційні положення, конкретизовані в законах, які можуть містити й певні особливості правового режиму тих чи інших форм власності (четверте речення абзацу другого підпункту 3.4 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2007 року № 5-рп/2007);

– правовий режим власності, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування та розпорядження майном (землею) визначаються законом (абзац третій підпункту 3.2 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 11 листопада 2008 року № 25-рп/2008).

ІІ. Наведені положення національного законодавства та практики його застосування загалом кореспондують положенням міжнародних документів у сфері захису прав людини. Так Стаття 1 (Захист власності) Першого Протоколу встановлено, що

“Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.”

Разом з тим і Європейський суд з прав людини зазначав, що його рішення, які до речі є джерелом права в Україні, фактично слугують не лише для вирішення справ, направлених до Суду, але, взагалі, для роз'яснення, захисту та розвитку правил, встановлених Європейською конвенцією з прав людини («Конвенція»), що сприяє дотриманню державами зобов'язань, які вони взяли на себе як Договірні Сторони (Ireland v. the United Kingdom, § 154). Таким чином, місія системи, створеної Конвенцією, полягає у визначенні питань державної політики в загальних інтересах, що підвищує стандарти захисту прав людини та розширює судову практику в сфері прав людини у всьому суспільстві держав-членів Конвенції (Konstantin Markin v. Russia [ВП], § 89).

Страсбурзький суд вказав, що   Стаття 1 Протоколу № 1 гарантує право власності. У справі Marckx v. Belgium, §§ 63-64, Суд вперше зазначив, що:

“... Визнаючи, що кожен має право на мирне користування своєю власністю стаття 1, по суті, гарантує право власності. Це чітке враження було залишене словами «власність» і «використання власності» (французькою мовою: «biens", «propriété", «usage des biens"); travaux préparatoires, зі свого боку, однозначно підтверджують це: розробники постійно говорили про «право власності» або «право на власність» для того, щоб описати предмет наступних проектів, які були попередниками цієї статті 1. Дійсно, право розпоряджатися власністю складає традиційний і фундаментальний аспект права власності...

Проте другий пункт статті 1 уповноважує Договірну Державу «вводитив дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів». Таким чином, цей пункт призначає Договірні Держави самим визначати «необхідності» такого закону ...Стосовно «загальних інтересів», то ця норма в деяких випадках може спонукати законодавчий орган до здійснення «контролю за користуванням майном» "

ІІІ. Натомість національні суди не завжди належним чином застосовують положення статті 1 Першого протоколу до Конвенції та відповідної практики Європейського суду з прав людини. одним з таких нещодавніх прикладів є справа Садоча проти України.

Коротко про факти.

 22 липня 2011 року заявник вилітав з аеропорту Київ Жуляни до Польщі. Він пройшов через «зелений коридор», перевозивши 41 000 євро готівкою в ручній поклажі. Під час перевірки безпеки його ручний багаж був проскановаий. За словами заявника, як тільки офіцер запитав його, чи не перевозить він ніяких грошей, він визнав, що у нього є гроші в багажі і показав його офіцеру.

Відповідно до протоколу про митні правопорушення, підготовленого Державною митною службою на місці, заявник порушив процедури митного контролю у спрощеній зоні митного контролю, перевозивши товари (готівку), які підлягали обов'язковій декларації, і не подав письмову заяву щодо повної суми грошей, яку він проносить з собою. Він був звинувачений у порушенні статей 339 і 340 Митного кодексу. Працівник митниці вилучив 31 000 євро як об'єкт правопорушення, дозволяючи заявникові залишити при собі 10 000 євро.

10 серпня 2011 року у Солом'янському районному суді м. Києва (далі - районний суд) відбулося слухання за участі прокурора та адвоката заявника. Під час слухання адвокат заявника визнав, що заявник не оголосив гроші митним органам при виїзді з України, але стверджував, що він цього не зробив, тому що не знав, яку суму він повинен оголосити, і яку суму можна було б провезти як незадекларовану. Адвокат також повідомив районний суд, що заявник отримав гроші через приватний кредит у Києві і був зобов'язаний повернути його протягом двох місяців після запозичення. Він подав до суду угоду про позику між заявником і К., фізичною особою, що проживає в Україні, від 22 липня 2011 року. Угода, яка була рукописним документом, передбачала, що заявник позичив від 31 тисяч євро терміном на два місяці і зобов'язався виплатити відсотки за простроченнями у разі, якщо він не зможе погасити суму в строк. У той самий день районний суд ухвалив, що митний протокол є достатнім свідченням про правопорушення і видав постанову про конфіскацію суми у розмірі 31 000 євро. 

Апеляційна скарга заявника була залишена без задоволення

Право. 

Ретельно проаналізувавши доводи сторін, дослідивши матеріали спарви та посилаючись на свою попередню прецедентну практику (Болєвіч проти Хорватії, Габріч проти Хорватії, Гирлян проти Росії, Гріфхорст проти Франції, Денисова і Моісеєва проти Росії, Ісмайлов проти Росії, Руммі проти Естонії) Страсубрзький суд встановив порушення Україною вимог статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки конфіскація всієї незадекларованої суми грошей наклала на заявника індивідуальний та надмірний тягар і була непропорційною до вчиненого правопорушення."

Переклад українською мовою рішення ЄСПЛ у справі Садоча проти України

Автор публікації: Олександр Дроздов

Автор публікації: Олена Дроздова

 

Інші публікації автора

Критикувати суд можна, ображати – ні. ЄСПЛ нагадав про особливу роль інституту адвокатури

Публікація

Критикувати суд можна, ображати – ні. ЄСПЛ нагадав про особливу роль інституту…

Автор: Олександр Дроздов, Олена Дроздова

12:00 Пн 13.07.20 1988
ЄСПЛ визнав обшуки адвокатів і юристів порушенням Конвенції у справі  «Круглов та інші проти Росії»

Публікація

ЄСПЛ визнав обшуки адвокатів і юристів порушенням Конвенції у справі «Круглов та…

Автор: Олександр Дроздов, Олена Дроздова

15:43 Пт 07.02.20 5654
ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі «Хамбардзумян проти Вірменії» щодо незаконного використання даних НСРД

Публікація

ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі «Хамбардзумян проти Вірменії» щодо…

Автор: Олександр Дроздов, Олена Дроздова

17:40 Пн 27.01.20 2787
Адвокат – суб’єкт первинного фінансового моніторингу  та інші актуальні питання Закону 361—IX

Публікація

Адвокат – суб’єкт первинного фінансового моніторингу та інші актуальні питання…

Автор: Олександр Дроздов, Олена Дроздова

16:06 Пт 03.01.20 12608
ЄСПЛ постановив порушення Конвенції у справі Ілєва проти Болгарії щодо скарг на незаконне проведення обшуку

Публікація

ЄСПЛ постановив порушення Конвенції у справі Ілєва проти Болгарії щодо скарг на…

Автор: Олександр Дроздов, Олена Дроздова

15:32 Чт 02.01.20 2915
ЄСПЛ визнав відсутність порушення права власності у справі Яшар проти Румунії

Публікація

ЄСПЛ визнав відсутність порушення права власності у справі Яшар проти Румунії

Автор: Олександр Дроздов, Олена Дроздова

14:20 Чт 02.01.20 1869

Вестник:№1-2 січень-лютий 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл