ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі Ліблік проти Естонії щодо несанкціонованих слідчих дій в корупційному провадженні

ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі Ліблік проти Естонії щодо несанкціонованих слідчих дій в корупційному провадженні.

Судом констатовано порушення Естонією статті 8 Конвенції. Зокрема, ЄСПЛ установив, що у кримінальній справі щодо вчинення корупційного злочину було здійснено негласні заходи, без належного обґрунтування дозволів на їх проведення. 

Таким чином, у цій справі Європейський суд з прав людини підтвердив свою позицію, яку він виклав у рішенні Драгоєвіч проти Хорватії (2015) щодо заборони ретроспективного обґрунтування дозволів на проведення негласних заходів під час розгляду справи по суті або судового провадження з перегляду судових рішень. 

Суд підкреслив, що суть його висновку у рішенні Драгоєвіч проти Хорватії торкнулася того факту, що, незважаючи на чітку вимогу в національному законодавстві про те, що дозволи на таємне спостереження мають бути обґрунтовані, національні суди запровадили можливість наводити такі підстави ретроспективно (зі зворотною дією, ретроспективне обґрунтування) у випадках, коли уповноважені органи з самого початку цього не зробили. Саме ця практика обходу вимоги навести підстави на початковому етапі надання такого дозволу та погодження з тим, що вони також можуть бути наведені пізніше під час провадження, відкрило шлях до свавілля, що суперечить гарантіям згідно зі статтею 8 Конвенції. Суд не може не визнати, що така ж проблема є суттю і цієї справи. Це так, не залежно від того, чи була суперечливою попередня національна прецедентна практика, або ж можливість аргументації зі зворотною дією (ретроспективне обґрунтування) була вперше введена лише в контексті розглянутої справи.

Що стосується практики сприйняття ретроспективно наданих аргументів, Суд зазначив, що ефективність гарантії попереднього контролю та зобов'язання наведення підстав може не співпадати, якщо обов'язок попереднього дослідження та наведення підстав замінити можливістю навести такі доводи пізніше на стадії судового розгляду, де суди неминуче отримають більше інформації про те, як було вчинено можливі злочини. Це не просто проміжок часу, а інший процесуальний контекст, в якому будуть наведені такі підстави, що й вимагає такої обережності.

Зважаючи на наведені вище причини, Суд вважав, що оскільки втручання у приватне життя заявників та їх кореспонденцію не відповідало вимогам, передбаченим у національному законодавстві в тому, що дозволи на таємне спостереження повинні бути належним чином обґрунтуванні, ці втручання не були «згідно з законом», як того вимагає пункт 2 статті 8 Конвенції.

Отже, було порушено статтю 8 Конвенції (пункти 140-143 рішення).

Переклад рішення ЄСПЛ у справі Ліблік проти Естонії

Автор публікації: Олександр Дроздов

Олександр Дроздов

Член ВККС України, кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), адвокат, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Перший проректор Вищої школи адвокатури, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Автор публікації: Олена Дроздова

Олена Дроздова

кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і правосуддя (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука), адвокат, помічник Першого проректора Вищої школи адвокатури

Автор публікації: Віктор Янишен

Віктор Янишен

адвокат