ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі Аксіс проти Туреччини

ЄСПЛ визнав порушення Конвенції у справі Аксіс та інші проти Туреччини (заява № 4529/06).

Заявниками є 13 громадян Туреччини, які народилися між 1926 і 1986 роками і мешкають у м. Стамбул, Бурса, Анкара і Ялова (всі в Туреччині). Чотири з заявників померли після подачі заяви .

Справа стосувалася відхилення позовів заявників про відшкодування збитків, завданих руйнуванням квартир, якими вони володіли в м. Ялова, внаслідок землетрусу в серпні 1999 року.

Вони подали позови про відшкодування збитків проти підрядників, які збудували їх квартири, стверджуючи, що останні повинні були нести відповідальність за їх збитки, оскільки вони не дотрималися вимог законодавства та правил в сфері будівництва.

Їхні позови були в кінцевому підсумку відхилені у 2004 та 2005 роках 13-ю Цивільною палатою Касаційного суду як подані несвоєчасно. Суд, який характеризував позови заявників як договірні вимоги, виявив, що вони не дотрималися 10-річного терміну для подання позову, відлік якого почався з дати, коли закінчилися будівельні роботи.

Тим часом Перший Президент Касаційного суду відхилив звернення заявників для того, щоб гармонізувати прецедентне право щодо застосування граничного строку позовної давності про відшкодування збитків, викликаних землетрусом в 1999 році. Заявники звернули увагу, зокрема, на інші позови, які були класифіковані 4-ю Цивільною палатою Касаційного суду як позови, засновані на делікті, що означає, що дата землетрусу була використана для розрахунку граничного строку позовною давності.

Посилаючись, зокрема, на статтю 6§1 (право на справедливий судовий розгляд) Європейської конвенції з прав людини заявники скаржилися, inter alia, на відхилення їх позовів.

ЄСПЛ встановив порушення статті 6§1 – щодо десяти заявників. 

Для українських правових реалій наведене рішення є актуальним особливо у світлі відповідних положень Закону України "Про судоустрій та статус суддів". Так статтею  36 (Верховний Суд - найвищий суд у системі судоустрою України) цього закону встановлено, що саме Верховний Суд, який є найвищим судом у системі судоустрою України, забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. 

Крім того, як зазначається у Висновку № 20 (2017) Консультативної ради європейських суддів про роль судів у забезпеченні єдності застосування закону від 10 листопада 2017 року, однакове й уніфіковане застосування закону забезпечує загальнообов'язковість закону, рівність перед законом та правову визнаеність у державі, яка керується верховенством права. Єдине застосування законів поліпшує громадське сприйняття справедливості та правосуддя, а також довіру до відправлення правосуддя. натомість неодноразове ухвалення суперечливих судових рішень, особоливо судами останньої інстанції, може спричинити порушення права на справедливий суд в п. 1 статті 6 Конвенції (VIII. ОСНОВНІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ)"

Повний текст рішення ЄСПЛ у справі Аксіс та інші проти Туреччини у перекладі українською мовою Олександра Дроздова та Олени Дродової

Автор публікації: Олександр Дроздов

Олександр Дроздов

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального процесу (Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого), адвокат, Голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Перший проректор Вищої школи адвокатури, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

Автор публікації: Олена Дроздова

Олена Дроздова

кандидат юридичних наук, викладач кафедри кримінального права і правосуддя (Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка С. Дем'янчука), адвокат, помічник Першого проректора Вищої школи адвокатури