Віртуальне судочинство в Україні чи ще один камінець в бік судової системи (Частина II)

«Non progrcdi est regredi - не йти вперед, означає йти назад»

Як вже згадувалося в першій частині цієї статті, процес впровадження новітніх інформаційних технологій в повсякденну роботу судів усіх рівнів розвинених держав розпочався ще в 90ті роки минулого сторіччя, що вже сьогодні переросло в широкомасштабну кампанію під назвою «віртуальний суд» (virtual court). Уявіть собі весь процес судової справи без відвідування суду взагалі, та без залишення будь-якого фізичного, паперового сліду!!! Це суд майбутнього чи фантастика? Ці та інші питання було поставлено два роки тому членом Верховного Суду Каліфорнії Мин У. Чином юридичним та технічним експертам США під час вебінару Американської асоціації адвокатів під назвою «Суд майбутнього: використання технологій в суді  майбутнього покоління».   Далі, під час згаданого вебінару, колишній голова Верховного Суду Мінесоти Ерік Магнусон, відзначив, що технічний прогрес змінює усталену суддівську роботу шляхом змін самого процесу отримання інформації, об’єму інформації, яку вони отримують та способів обробки цієї інформації. Він, також сказав те, що, напевно, може повторити кожен юрист: «юридична професія, звичайно, є традиціною. Вона дійшла до нас починаючи з практики середньовіччя. Ми, також, повільно змінюємося та адаптуємося, Однак, судові системи змінюються, так само, як технології разюче трансформують інші сфери життя навколо нас, і це тільки питання часу до перетворення нашої юридичної професії. Ми повинні впевнитися, що наша трансформація не тільки етичне, але також, що вона використовує технології самого високого рівня».  Видається, це ж саме питання поставлено зараз і перед українськими юристами. 

На сьогодні, процедуру віртуальних судів в Сполучених Штатах Америки вже впроваджено на практиці в системі третейських судів. Розглянемо можливості віртуального суду на прикладі окремого проекту в форматі веб-порталу, під назвою «віртуальний будинок суду» -  www.virtualcourthouse.com Ця система впроваджена як альтернативна судовій он-лай система розв’язання спорів.

Основні принципи роботи «віртуального будинку суду»:  Система діє виключно щодо відносин осіб, які попередньо підписали угоду про передачу спорів між собою на розгляд зазначеного «віртуального суду» (на кшталт «арбітражної угоди», що передбачена вітчизняним законодавством при передачі спорів на розгляд третейського суду).Метою роботи системи, в першу чергу, є прискорення та здешевлення значно дорогого та нешвидкого процесу розгляду справ в судах США. В системі приймають участь на оплатній основі професійні судді, адвокати та експерти, із кола тих, хто є учасником зазначеної системи суду.

Процедура розгляду справ в «віртуальному будинку суду»:                        

 - Заздалегідь зареєстрований на веб-порталі, користувач, з числа тих, хто підпадає під юрисдикцію зазначеного суду, згідно з відповідною умовою договору, може в будь який-час за декілька хвилин створити судову справу для розгляду, шляхом заповнення відповідної анкети по суті спору.

- В залежності від правовідносин, щодо яких виник спір, користувачу пропонується заповнити далі шаблони документів (по типу позовної заяви) та додати копії документів в електронному вигляді.

- Після отримання підтвердження про реєстрацію заяви в віртуальному суді, користувач отримує квитанцію на сплату он-лайн за розгляд заяви, що в рази менша, ніж найнижча вартість розгляду спору в звичайному американському суді.

- В найкоротший строк справа розглядається професійним суддею, та   проводиться попереднє ознайомлення зі справою. При необхідності, попередні пояснення сторін, отримуються он-лайн. Як правило, попередній розгляд проходить від декількох годин, до декількох днів, в залежності від складності спору.

- Формуються справи в форматі : запит про медіацію (процес з посередництва в розв’язанні спорів, широко використовується в США вже більше пів-століття), та арбітражної вимоги.

- При необхідності, до справи долучаються, теж он-лайн, експерти, перекладачі (але з числа осіб, зареєстрованих в даному суді).

- Рішення в справі набуває обов’язкової сили, по принципу обов’язковості виконання рішення звичайного суду.

Впровадження віртуального суду саме в форматі третейських судів, пояснюється в першу чергу, прецедентною системою права Сполучених Штатів, та відсутністю єдиного законодавства, що само по собі виключає можливість існування єдиного віртуального проекту в  межах усієї суддівської системи. Та, разом з тим, першочерговою ціллю впровадження віртуальних судів є непомірна вартість будь-якої судової справи, а відтак, нагальна потреба для здешевлення витрат сторін на ведення справи у суді.

Ще більш неоднозначна ситуація з впровадженням віртуальних судів склалася і в Великій Британії. Так, влітку 2012року Урядом Великої Британії на обговорення громадськості було винесено так звану програму «Швидке правосуддя», в якій було запропоновано ввести розгляд деякої категорії кримінальних справ (як то – дрібні крадіжки, розгляд заяв щодо застосування запобіжних заходів по більшості кримінальних правопорушень, а також в «низьких» категоріях справ та «безспірних» справах) в прискореному он-лайн режимі. Проводити ці слухання пропонується також і в вихідні та в неробочий час. Для цього черговий суддя може знаходитися в спеціально обладнаних для он-лайн правосуддя приміщеннях муніципалітетів та інших громадських центрів.

Утім, згадана програма зустріла неоднозначну реакцію суспільства і дуже багато критики в різних професійних колах. Так, відразу після обнародування програми уряду «Швидкий суд» в найпопулярнішому в Британії  виданні «Зе Гардієнс», вийшла стаття під назвою «Віртуальні суди: більше швидкості, менше правосуддя?”. Особливій критиці була піддана сама ідея занадто спрощеної та занадто швидкої процедури розгляду кримінальних справ. Так, автор статті Річард Аткінсон зазначає, що в запропонованому форматі розгляду кримінальних справ, є неприйнятні для правосуддя моменти, як то виключення можливості особистого спілкування з захисником до винесення підозри або до застосування запобіжного заходу або навіть звинувачення. Автор статті також застерігає від позбавлення в кримінальному процесі лице-до-лиця контакту для підозрюваного, коли необхідно враховувати також психологічні елементи, такі як умисел правопорушника. Коли стоїть вибір між покаранням у вигляді позбавлення волі чи «розумне прощення», може вимагати для захисту розкриття особистої дуже делікатної інформації від підозрюваного, що неможливо зробити комфортно через засоби відео зв’язку, сидячи в тісній поліцейській дільниці.    

З приведених прикладів бачимо, що ідея віртуального суду в будь-якій державі – питання непросте, і втілювати її необхідно дуже помірковано, зваживши всі докази на користь тієї чи іншої моделі функціонування такого суду, та , що головне, - з урахуванням особливостей тієї чи іншої системи права та моделей його реалізації на практиці.

Необхідно відмітити, що вітчизняна система права разом з централізованою та єдиною системою судів, та відносно невисокий рівень витрат на ведення справ у судах різних інстанцій,( особливо – для фізичних осіб) якнайкраще готова до поступової трансформації судової системи на шляху до впровадження віртуального суду.

Виходячи з офіційної статистики, викладеної на сайті www.court.gov.ua, за 2013-2014 роки, в середньому від 25 до 50 відсотків справ, що передаються на розгляд судів загальної юрисдикції, становлять справи про визнання права на майно, щодо соціальних виплат, встановлення юридичних фактів тощо. Не секрет, що зазначена категорія справ не потребує присутності сторін в залі судового засідання, та й, як правило, ці справи розглядаються у відсутність сторін, та вирішальною доказовою базою для таких справ є саме документи, а не власні пояснення сторін. Ця ситуація, навіть в більшій мірі, стосується і справ, що розглядаються господарськими судами на незначні суми (скажімо - до 30 000грн.) Зазначена категорія справ, як правило, не доходить до суду, через ряд передбачених процесуальним законодавством формальностей, які, не тільки не впливають на всебічність та законність прийнятого рішення, а, навпаки, штучно затягують процедуру розгляду справи, та надають можливість відповідачу недобросовісно використовувати свої процесуальні права для штучного затягування справи. Сотні тисяч  невиконаних угод на невеликі суми залишаються без логічного завершення в суді, а керівники юридичних осіб-відповідачів, мають можливість і в подальшому укладати угоди, які не можуть та не збираються виконувати., навіть формально, не мати навіть господарської відповідальності. Зараз виникають дуже часті випадки скрутного, в процесуальному сенсі, становища кредитора від недобросовісності боржника через те, що економічно невигідно отримати рішення суду і законно списати борг, через зовсім по своєму впливу на повноту розгляду справи  несуттєві, але процесуально значущі правила. Такі як присутність позивача при розгляді справи, подання позову за місцезнаходженням відповідача, коли відповідач на слухання, як правило не з’являється, а суддя вимушений відкладати розгляд справи. Ще один доказ на користь готовності суспільства до впровадження нової системи розгляду деякої категорії справ, є повсякденне масове використання нашими громадянами соціальних мереж, що вже є не тільки звичкою, необхідністю, потребою, а й вимальовує відповідний спосіб життя для широкого кола осіб. Беззаперечно, прийшов час для нашого суспільства взяти до дії гасло: «Досить критики, час дій».            Як показує досвід, легше всього критикувати, але складно генерувати ідеї, а ще тяжче – втілювати їх в життя.

Для покращення роботи українських судів необхідно починати з впровадження віртуального суду в повсякденну роботу. Пропонується ідея ВЕДЕННЯ СУДОВИХ СПРАВ ОН-ЛАЙН (ВССО). За її основу взято дослідження, проведене з ініціативи Цивільної законодавчої палати Великобританії, групою відомих британських правників, - «Онлайн вирішення спорів», офіційно опублікованого в лютому 2015року. З деталями проекту можна ознайомитися на сайті www.judiciary.gov.uk/reviews/online-dispute-resolution.     

Щоб не зупинятися на деталях вищезазначеного дослідження, пропонуємо власний варіант віртуального суду, адаптований до  існуючих в українській судовій системі технологій, та в рамках сучасної вітчизняної системи права, а також менталітету та потреб нашого суспільства. Запропонована ВССО в Україні – не окремо існуюча система розгляду справ, а альтернативний варіант судового розгляду в складі розгляду справ судами всіх рівнів та юрисдикцій.

Для швидкого, виваженого та зручного впровадження нової системи, пропонується три складові ВЕДЕННЯ СПРАВ ОНЛАЙН (ВССО):

Сума спору на суму, що не перебільшує 30000 грн.

Розгляд справ здійснюється спеціально навченими та повноважними професійними суддями (на кшталт слідчого судді в кримінальному провадженні). 

Впровадження електронного суду виключно в рамках існуючої системи електронного суду.

Три етапи ВССО: 

Онлайн подача заяви та всіх додатків в електронному вигляді на основі електронної заявки, в якій буде розмежування по предмету спору та категорії правовідносин, в залежності від якої буде далі сформовано сам позов автоматично.

Оцінка наявності спору та, при наявності останнього, попередній  розгляд справи, що також проводиться онлайн. При цьому суддя письмово може ставити запитання сторонам та витребувати додаткові докази. В деяких випадках, на розсуд судді, може застосовуватися відео-конференція, а також витребовується будь-яка інформація он-лайн від установ, організацій будь-якого рівня  для попередньої оцінки справи.

Поки проходить он-лайн розгляд справи, додані до заяви документи на паперових носіях дійдуть до суду звичними засобами поштового зв’язку. Але на момент їх надходження до суду справа буде в основному розглянута.

Питання впровадження принципово нового методу розгляду справ у суді, в першу чергу, - психологічний чинник, який залежить від готовності суспільства, а особливо, фахівців в галузі права, сприймати саму можливість ведення справ без присутності учасників процесу в залі засідання. Так, ще якихось 5-10 років тому важко сприймалася можливість купувати речі без відвідування крамниць, або сплачувати за комунальні послуги без стояння в черзі в відділенні Ощадбанку. Вже сьогодні, так званий «он-лайн шопінг» є звичайною річчю сьогодення, а сплата за товари, послуги через Інтернет настільки широко використовується, що поступове введення системи он-лайн розгляду справ у судах всіх рівнів, - це суспільно необхідний та сучасний спосіб  реалізації засобів захисту прав людини. Якщо, ще декілька десятиліть тому, безпосередня присутність учасників судового процесу в залі засідання, вважалася вищим ступенем реалізації на захист порушеного чи невизнаного права, то зараз, навпаки, можливість на розгляд судової справи он-лайн є безпосереднім та сучасним засобом реалізації права особи на захист у суді. Інші аспекти, що беззаперечно, вкрай необхідні для впровадження принципово нової системи розгляду судових справ, технічно-інформаційні, законодавчі, фінансові, є похідними від психологічного сприйняття принципово нової ідеї поряд з традиційним способом судового розгляду. Саме тому, вибір на користь поступового впровадження ВССО в рамках усієї судової системи, можливий вже сьогодні. Дивлячись на судову систему в розрізі різновидів проваджень, не складно вбачити значну категорію справ, які можливо та необхідно перевести в категорію таких, що можуть бути розглянуті віртуально, он-лайн. 

В порядку цивільно-процесуального провадження можна розглядати справи із застосуванням ВССО:

- спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу;

- спори, що виникають із житлових  правовідносин про стягнення плати за користування житлом;

- спори, що виникають із сімейних правовідносин: про розірвання шлюбу, про стягнення аліментів.

В порядку КАС можна розглядати справи із застосуванням ВССО:

- справи із спорів з приводу забезпечення реалізації громадянами права голос на виборах, референдумах;

- спори з правовідносин щодо захисту прав громадян щодо соціального захисту, забезпечення прав на отримання пенсій, стипендій, інших соціальних виплат;

- про оскарження дій чи бездіяльності органів державної влади та управління

В порядку КПК можна розглядати справи із застосуванням ВССО:

- справи за скаргами в порядку ст. 303 -306 КПК України;

- кримінальні провадження у формі приватного обвинувачення  (розділ VІ глава 36 КПК України).

ВССО можна також застосовувати під час розгляду більшості категорій справ судами апеляційної та вищої інстанції.

Введення в дію системи ВССО в рамках діючої системи правосуддя дасть можливість не тільки розвантажити в матеріальному та процесуальному сенсі суди, але й дозволить запобігти витрачанню часу та коштів на формальності, які аж ніяк не сприяють повному, всебічному та законному розгляду справи.

Автор публікації: Наталія Бойко

Наталія Бойко

Адвокат