Обшук у адвоката і межі допустимого: для чого потрібен представник адвокатури

Коли обшук проводять у адвоката, ця слідча дія стає втручанням у простір, де може міститися інформація, захищена адвокатською таємницею. Тому закон вимагає участі представника органу адвокатського самоврядування. Але на практиці це сприймається як формальність.

Інформаційним приводом для підготовки цього матеріалу стала, на перший погляд, другорядна процесуальна обставина. Слідчий Державного бюро розслідувань повідомив орган адвокатського самоврядування про обшук у адвоката через шість хвилин після того, як мала початися слідча дія.

Нагадаємо, частина 2 ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» вимагає не просто поінформувати раду адвокатів регіону, а завчасно повідомити її про обшук. Лише неявка представника ради адвокатів регіону за умови такого завчасного повідомлення не перешкоджає проведенню слідчої дії. Завчасність необхідна для того, щоб представник інституту адвокатури міг прибути до початку слідчої дії, ознайомитися з обставинами і за необхідності відреагувати на ризики втручання в адвокатську таємницю, поставити запитання, заявити заперечення і домогтися внесення своїх зауважень до протоколу.

Показово, що судова практика реагує на такі порушення. Так, Апеляційна палата ВАКС вказувала: якщо представник органу адвокатського самоврядування прибув уже після початку обшуку, коли гаджети були вилучені, а прокурор не довів завчасного повідомлення, це має значення для оцінки законності подальших обмежень щодо майна адвоката (ухвала від 27.07.2023 у справі № 991/5681/23). В іншій справі суд відмовив в арешті гаджетів врахувавши, що обшук житла адвоката було проведено без повідомлення ради адвокатів регіону та без присутності її представника (ухвала від 09.06.2023).

І такі випадки не виглядають поодинокими. Практика, з якою регулярно стикається Комітет захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ та регіональні ради адвокатів, показує повторюваний набір проблем: слідчі не чекають на прибуття представника адвокатури, вилучають техніку, що містить адвокатську таємницю, оглядають особисті записи, намагаються отримати доступ до всього масиву інформації на електронних носіях і перешкоджають фіксації процесуальної дії. Це все дії, які щоразу ставлять під загрозу конфіденційність комунікацій адвоката з клієнтом, яка захищається інститутом адвокатської таємниці.

Менше місяця тому у Києві була схожа ситуація: детективи не дочекалися представника Комітету і розпочали обшук. Під час слідчої дії правоохоронці оглянули блокноти з особистими записами адвоката, зафіксували записи з одного з них на відео, а після огляду мобільного телефону вилучили його без згоди власника. При цьому представнику адвокатури перешкоджали фотографувати хід обшуку, погрожували забрати телефон і змусили видалити вже зроблені знімки. Усі ці зауваження були внесені до додатка до протоколу.

Ще в одному випадку детективи вилучили планшет, мобільні телефони та матеріали адвокатського досьє. А під час обшуку в сімейної пари адвокатів, коли слідчі вилучали  комп’ютери та мобільні телефони, вони навіть не намагалися відокремити дані, які могли мати значення для розслідування, від інформації, що становить адвокатську таємницю. А в іншій справі слідчі, попри готовність адвоката відкрити пристрої для перевірки конкретної інформації на місці, наполягали на огляді телефону вже у своєму приміщенні шляхом копіювання всього вмісту з можливістю відновлення видалених файлів.

Закон захищає значно ширший масив інформації, ніж може здаватися на перший погляд. Відповідно до ст. ст. 22, 23 Закону про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатською таємницею є будь-яка інформація, що стала відома адвокату, помічнику адвоката, стажисту адвоката, особі, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, про клієнта, зокрема, зміст порад, консультацій, роз’яснень адвоката, складені ним документи, інформація, що зберігається на електронних носіях, та інші документи і відомості, одержані адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності. І Законом прямо забороняється вимагати від адвоката надання відомостей, що є адвокатською таємницею. Також забороняється огляд, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності.

При цьому порушення встановлених законом гарантій адвокатської діяльності та професійної таємниці є однією із форм втручання в діяльність захисника чи представника особи і має кваліфікуватися як злочин за статтею 397 Кримінального кодексу.

Власне тому участь представника адвокатури і важлива. Хоча він і не може присікти вчинення злочину чи інших порушень під час обшуку, але може зафіксувати всі обставини для наступного реагування відповідно до законодавства.

Але необхідно розуміти, що представник ради адвокатів регіону під час обшуку не підміняє собою захисника особи, у якої проводять слідчу дію. Його участь є не проявом волі самого адвоката, а законодавчо встановленою гарантією. Завдання такого представника полягає у контролі за дотриманням професійних прав, фіксації порушень і недопущенні виходу слідства за межі дозволеного. Він не втручається у зміст конфіденційних відносин «адвокат — клієнт», а стежить за тим, щоб під час обшуку не були зруйновані гарантії адвокатської діяльності.

У цьому власне і полягає принципова різниця. Представник органу адвокатського самоврядування захищає не приватну особу, а межі професії, без яких неможливі довіра клієнта і саме право на захист. Якщо ці межі стираються, обшук у адвоката перетворюється на короткий шлях до інформації, яку слідство не може вимагати від нього напряму. А це зачіпає права тих, хто довірив йому свою справу та свою таємницю.

Автор публікації: Руслан Кульшенко

Руслан Кульшенко

член Ради Комітету захисту прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності НААУ

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.