"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Головна цитата
«Підписання Конвенції — найпростіший і найбільш зрозумілий сигнал, що держава справді обирає шлях євроінтеграції», - заступник голови НААУ, РАУ В. Гвоздій
Публікація
Підписання Конвенції про захист професії адвоката: Європа не приймає зволікань
Нещодавно Рада адвокатських і правничих товариств Європи (CCBE) публічно закликала держави терміново підписати і ратифікувати Конвенцію Ради Європи про захист професії адвоката. Аргумент простий: адвокат є інфраструктурою доступу до правосуддя, тому гарантії незалежності, безпеки та конфіденційності спілкування з клієнтом визначають не комфорт професії, а якість судочинства і довіру до верховенства права. Водночас зростання тиску й втручання в роботу адвокатів є ризиком для прав громадян і для стійкості демократичних інститутів.
Додатково CCBE направила Єврокомісії лист, у якому поставила питання прискорення укладення Конвенції від імені Європейського Союзу (можливість Союзу виступити стороною поряд із державами прямо передбачена ст. 17 самої Конвенції).
Досить показовою стала відповідь: оскільки Конвенція відображає та/або пов'язує стандарти, що вже встановлені в законодавстві ЄС, вона є «змішаною угодою». І для приєднання Рада ЄС має ухвалити рішення про підписання (як політико-правовий крок, який засвідчує намір), а також винести окреме рішення про укладення — акт, який робить договір обов’язковим для ЄС як сторони (ст. 218 Договору про функціонування Європейського Союзу). І необхідні пропозиції щодо рішень Ради про підписання та укладення Конвенції від імені Союзу вже готуються.
Також Єврокомісія зробила цікаве застереження про те, що внутрішні процедури ЄС не повинні зупиняти відповідні національні процеси у самих країнах. Держави-члени можуть підписувати Конвенцію до підписання її Союзом і паралельно запускати ратифікацію.
Україна була серед учасників підготовки Конвенції. Автор навіть входив до кола розробників і був обраний віце-президентом відповідної групи розробників. Але підпис під міжнародним договором наша держава так і не поставила. Формальних заперечень начебто немає, натомість немає і рішення, яке запускає процедуру приєднання. Цей розрив між участю в написанні та відсутністю базового кроку — і є головним українським парадоксом.
Тривають якісь політичні та технічні процеси, які у підсумку не продукують результату. На рівні парламенту тему підписання та ратифікації піднімали на робочих нарадах за участі народних депутатів, представників відповідальних державних органів і Національної асоціації адвокатів України. Але там виявилося замкнене коло відповідальності: Мін’юст чекає зібраних позицій, МЗС чекає рішення Кабміну, Кабмін — ініціативи від Мін’юсту. Ще в березні 2025 року Прем’єр-міністр доручив Мін’юсту опрацювати питання та внести пропозиції уряду, а МЗС наголошувало: без завершення цієї процедури міністр закордонних справ не уповноважений поставити підпис від імені України. Крім того, у чиновників чомусь виникли проблеми з перекладом Конвенції (між іншим, НААУ дала його на наступний день після ухвалення).
Наслідки зволікання матимуть не лише іміджевий вимір — ми можемо втратити інструменти впливу, закладені у ст. 10 самої Конвенції, через групу експертів із захисту професії адвоката (GRAVO). Вибори членів групи, що здійснює контроль за дотриманням положень Конвенції, мають відбутися протягом року після набуття чинності Конвенцією. Тобто «вікно можливостей» для України вимірюється не риторикою, а календарем.
Тут варто пригадати Дорожню карту з питань верховенства права, що визначає комплекс реформ у переговорах про членство України в ЄС. У блоці про адвокатуру зафіксовано завдання: до IV кварталу 2026 року підготувати та прийняти законопроєкт щодо вдосконалення регулювання адвокатської діяльності. Під це вже створено робочу групу та програму виконання, а представників CCBE залучено як зовнішніх експертів для звірки рішень з європейськими стандартами. На цьому тлі пауза з підписанням і подальшою ратифікацією Конвенції виглядає ще менш зрозумілою: ми фіксуємо зобов’язання у «великому» плані реформ, але відкладаємо «короткий» крок, який може посилити професійні гарантії вже зараз. Підписання Конвенції — найпростіший і найбільш зрозумілий сигнал, що держава справді обирає шлях євроінтеграції.
Валентин Гвоздій
заступник голови НААУ, РАУ
Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.
Інші публікації автора
Публікація
Підписання Конвенції про захист професії адвоката: Європа не приймає зволікань
Автор: Валентин Гвоздій
Публікація
Конвенція і закон гарантують адвокату конфіденційні побачення, колонії – скло та…
Автор: Валентин Гвоздій
Публікація
Регулювання діяльності професійних асоціацій адвокатів відповідно до Конвенції…
Автор: Валентин Гвоздій
Публікація
Допуск до професії адвоката за конвенцією РЄ і українським законом
Автор: Валентин Гвоздій
Публікація
Скасування Господарського кодексу: загроза для бізнесу чи шанс на модернізацію?
Автор: Валентин Гвоздій
Публікація
Чи стануть публічні консультації належним інструментом народовладдя?
Автор: Валентин Гвоздій