Дисциплінарна система як механізм довіри до професії адвоката

Чинний закон визначає одним із завдань функціонування адвокатського самоврядування в Україні «вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів». Більше того, особливий порядок провадження називається однією із гарантій адвокатської діяльності. Чому так?

Визначеність як основа

Довіра до професії неможлива без передбачуваних стандартів відповідальності: до адвоката можна застосувати стягнення лише у встановленому порядку і лише з підстав, передбачених Законом (ч. 1 ст. 33). Відповідальність настає за дисциплінарний проступок (ст. 34), а перелік таких проступків охоплює ті ключові порушення, які прямо впливають на довіру до професії: порушення Правил адвокатської етики, розголошення адвокатської таємниці, неналежне виконання професійних обов’язків, невиконання рішень органів адвокатського самоврядування. У такий спосіб законодавець зафіксував для суспільства зрозумілу відповідь на питання, що саме вважається неприйнятним у поведінці адвоката.

При цьому важливо, що Закон відмежовує оцінку поведінки адвоката від результату справи. У ч. 3 ст. 34 прямо встановлено, що не є підставою для дисциплінарної відповідальності рішення не на користь клієнта, скасування чи зміна судового рішення, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку. Адвокат не має перетворюватися на цапа-відбувайла. Елементом визначеності є і часові межі. Ч. 2 ст. 35 Закону передбачає, що адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку. Такі строки не дозволяють дисциплінарному ризику бути безстроковим.

Важливо, що Закон формулює принцип відкритого доступу до ініціювання дисциплінарного питання: право на звернення має кожен, кому відомі факти неналежної поведінки (ч. 1 ст. 36). Це надважлива норма для сприйняття дисциплінарної системи клієнтами адвокатів, процесуальними опонентами і професійного середовища. Система реагує не «на своїх», а на факти, про які може повідомити будь-хто.

З іншого боку, відкрите право на звернення створює ризик використання дисциплінарної процедури як інструменту впливу на адвоката у зв’язку із виконанням ним професійної функції. Саме тому тут же гарантією захисту передбачена норма про те, що не допускається зловживання правом на звернення і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв’язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Фактично тут визнається конфлікт, який система має вирішувати: забезпечити підзвітність адвоката й одночасно не допустити перетворення скарги на спосіб покарати за позицію.

Далі Закон підкріплює цей баланс певними фільтрами. Дисциплінарне провадження визначене як процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність ознак дисциплінарного проступку (ч. 2 ст. 33). Водночас, справу не може бути порушено за скаргою, яка не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку, а також за анонімною скаргою (ст. 36).

Довіра до висновків — через стадії

Закон визначає алгоритм дисциплінарного провадження стадіями (ст. 37): перевірка відомостей, порушення справи, розгляд справи, прийняття рішення. Така послідовність відділяє первинну перевірку інформації від рішення по суті, не змішуючи «підозру» у проступку з його доведеністю.

В рамках перевірки (ст. 38) скарга реєструється і передається до дисциплінарної палати. Член ДП за дорученням голови проводить перевірку і звертається до адвоката для отримання письмового пояснення. Також член ДП має конкретні інструменти збирання інформації: право опитувати осіб, витребовувати за письмовим запитом інформацію і копії документів від органів влади, організацій та фізичних осіб. При цьому адресати зобов’язані надати інформацію, а відмова чи несвоєчасність тягнуть відповідальність. Це показує, що перевірка не має бути формальною і може спиратися на зовнішні джерела. За результатами перевірки складається довідка з викладенням обставин, висновків і пропозицій щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Далі скарга, довідка та матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати, яка вирішує питання про порушення справи.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності (ст. 40). Палата заслуховує повідомлення про результати перевірки, пояснення адвоката, пояснення особи, яка ініціювала питання, та інших заінтересованих осіб. Адвокат і заявник мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам, висловлювати заперечення, подавати докази, заявляти клопотання і відводи, користуватися правничою допомогою адвоката. Усе це робить кваліфікаційно-дисциплінарні комісії квазісудовими органами у тому значенні, як це розуміє Європейський суд з прав людини.

Розгляд справи є відкритим, крім випадків, якщо такий розгляд може призвести до розголошення адвокатської таємниці (ч. 3 ст. 40). І це є ще одним із проявів балансу: суспільний контроль через відкритість поєднується із захистом конфіденційності як базової професійної цінності.

Рішення і оскарження

Закон прямо вимагає мотивованості рішення (ст. 41). Під час обрання виду дисциплінарного стягнення повинні враховуватися обставини проступку, його наслідки, особа адвоката та інше. Самі санкції також визначені: попередження, зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року, позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з ЄРАУ (ст. 35).

Нарешті, Закон забезпечує можливість контролю за рішеннями КДКА. Рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено до Вищої комісії або до суду протягом тридцяти днів (ч. 3 ст. 39). Аналогічне право передбачене і щодо рішення у дисциплінарній справі (ч. 1 ст. 42). І наявність такої альтернативи «ВКДКА або суд» гарантує як внутрішній перегляд у межах професійної системи, так і зовнішній контроль у судовому порядку.

На рівні самоврядування

Дорожня карта з питань верховенства права, схвалена розпорядженням Кабміну від 14.05.2025 № 475-р, передбачає підготовку та ухвалення до IV кварталу 2026 року законопроєкту про вдосконалення правового регулювання адвокатської діяльності, зокрема через «встановлення прозорих та ефективних дисциплінарних процедур». Одним із виконавців документу визначена Національна асоціація адвокатів України. Цей напрям роботи було оформлено рішенням РАУ від 12.12.2025 № 125, зокрема, затверджено Програму виконання Дорожньої карти та створено відповідну робочу групу.

І засідання її тематичної підгрупи з дисциплінарних процедур та адвокатської етики відбулося 2 березня. Втім важливо розуміти, що частина завдань Дорожньої карти уже реалізується на рівні рішень органів адвокатського самоврядування. Показовим є оновлення Регламенту ВКДКА, затверджене рішеннями РАУ (нова редакція зі змінами, внесеними, зокрема, рішенням від 06.05.2025 № 53). У ньому деталізовано запобіжники від затягування розгляду: після витребування матеріалів встановлено обов’язок КДКА надіслати їх до ВКДКА не пізніше трьох календарних днів; у разі ненадходження матеріалів секретаріат фіксує це актом, який оголошується та обговорюється на засіданні; окремо визначено персональну відповідальність голови ВКДКА/КДКА за недотримання строків.

Окремий пласт змін стосується прозорості та процесуальної керованості дисциплінарного процесу. Регламент тепер передбачає дистанційний доступ до матеріалів через захищене хмарне сховище, що підсилює можливість сторін реально знайомитися з наявними документами та реагувати на них у динаміці. Так само деталізовано вимоги до протоколів засідань: фіксуватися повинні не лише реквізити, а й короткий зміст клопотань і результати їх вирішення, короткий зміст пояснень, послідовність дій комісії, істотні моменти розгляду, запитання та відповіді, а також наявність окремої думки. У комунікаційній частині дисциплінарні органи також розширювали обсяг інформації, доступної сторонам напередодні розгляду (зокрема щодо предмета скарги, доповідача та орієнтовного часу початку), що прямо працює на передбачуваність.

Тож у такій логіці вимога Дорожньої карти про «прозорі та ефективні дисциплінарні процедури» частково наповнюється практичним змістом уже зараз, на рівні актів адвокатського самоврядування і внутрішніх регламентів, паралельно з роботою над законодавчими змінами, передбаченими Дорожньою картою.

Висновки

В цілому чинна модель дисциплінарної відповідальності адвоката побудована не як внутрішня каральна процедура, а як механізм, який одночасно забезпечує підзвітність професії та захищає її незалежність.

Відповідальність можлива лише у порядку і з підстав, визначених Законом, а сама процедура є відкритою для звернень, але прямо обмежує зловживання скаргою як засобом тиску. Стадійність провадження, повноваження щодо перевірки відомостей, змагальні засади розгляду, відкритість із винятком для захисту адвокатської таємниці, вимога мотивованості рішень і можливість їх перегляду у ВКДКА або суді формують передбачувану процедуру, в межах якої оцінюється професійна поведінка адвоката.

Саме тому дисциплінарна система в цій конструкції працює як один із ключових механізмів довіри до професії адвоката в Україні, який посилюється системним удосконаленням на внутрішньому рівні рішеннями Ради адвокатів України.

Автор публікації: Валентин Гвоздій

Валентин Гвоздій

заступник голови НААУ, РАУ

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.