Помилка в підставі дифамаційного позову позбавить компенсації

Стягнути моральну шкоду за образливі оціночні судження, висловлені у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує честь, гідність, ділову репутацію неможливо, якщо підставою для позовної вимоги була сама лише недостовірність поширеної інформації.

Жінка звернулася до суду з позовом про захист честі, гідності, ділової репутації, в якому просила суд визнати недостовірною та зобовʼязати спростувати інформацію, поширену відповідачем на власній сторінці у Фейсбуці, а також на деяких інших сторінках цієї соцмережі.

Суди першої та апеляційної інстанцій відмовили у задоволенні позову в частині визнання поширеної інформації недостовірною та такою, що порушує права на повагу до гідності і честі. Адже висловлювання були оціночними судженнями, які не підлягають спростуванню. Але суди погодилися, що є достатні підстави для часткового задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 тис. грн, оскільки оціночні судження відповідача про приватне життя позивачки були висловлені у брутальній і принизливій формі.

Відповідач з таким підходом не погодився і подав касаційну скаргу. Він наполягав на відсутності підстав для задоволення вимоги про відшкодування моральної шкоди, оскільки у задоволенні заявленої позивачем первісної вимоги було відмовлено.

У Верховному Суді звернули увагу, що підставою для вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди була саме недостовірність поширеної щодо неї інформації, а не брутальна, принизлива чи непристойна форма висловленої відповідачем суб’єктивної думки, що принижує честь, гідність і ділову репутацію. Разом з тим вищезазначене залишилося поза увагою попередніх інстанцій. При цьому інших підстав для відшкодування моральної шкоди (крім як за розповсюдження недостовірної інформації) позивачка не зазначила.

Судді Верховного суду послалися на п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК і зауважили, що позивачка не мотивувала вимогу про відшкодування їй моральної шкоди тим, що ця шкода завдана висловлюваннями відповідача у брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію. А тому суд у межах цього провадження не міг покласти на відповідача обов’язок відшкодувати таку шкоду на підставі абз. 2 ч. 3 ст. 30 Закону «Про інформацію».

При цьому суди порушили норми процесуального права, коли вийшли за межі тієї підстави вимоги про відшкодування моральної шкоди, яку заявила позивачка.

З огляду на наведене, КЦС ВС (постанова у справі № № 588/610/23 від 04.09.2024) скасував рішення першої та апеляційної інстанцій та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».

Автор публікації: Вікторія Кучерявенко

Вікторія Кучерявенко

член Ради Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.