Чи реально компенсувати гроші, вкладені у ремонт квартири іншого подружжя?

Майно, набуте чоловіком або дружиною до шлюбу, є особистою власністю кожного з них. Але коли у цю квартиру вкладалися однаково: ремонт, купівля меблів, зміна сантехніки… Чи реально іншій стороні отримати компенсацію своїх витрат у разі розлучення?

Теорія і практика

Із загального правила ст. 57 Сімейного кодексу про особисту власність є винятки. Так, ст. 62 СК допускає виникнення права спільної сумісної власності подружжя на майно, яке належало особисто дружині або чоловікові. Зокрема, якщо це майно істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок трудових чи грошових затрат подружжя або одного з них.

Тож дружина або чоловік, які вкладалися у покращення квартири, можуть подати позов про визнання цього майна об’єктом спільної сумісної власності. І у разі позитивного рішення суду це житло підлягатиме поділу.

У справі № 495/11680/18 жінка просила суд визнати будинок, придбаний чоловіком до шлюбу, спільною сумісною власністю подружжя. Адже у шлюбі пара провела значні ремонтно-будівельні роботи. Це суттєво покращило об’ємно-планувальні показники та фізичний (технічний) стан будинку. За висновком будівельно-оціночної експертизи внаслідок цих покращень вартість будинку зросла на 600 000 гривень. Суд визнав таке поліпшення майна суттєвим. Тож Верховний Суд (постанова КЦС від 20.12.2023) погодився з рішеннями попередніх інстанцій, якими будинок було визнано спільною сумісною власністю подружжя.

А от схожа за фабулою справа № 664/2660/18 дістала протилежний результат.  Жінка намагалася визнати будинок спільною сумісною власністю подружжя внаслідок здійснення ремонтних робіт. Вона так само посилалася на покращення будинку, які збільшили його ринкову вартість. Проте експерти не змогли однозначно встановити, чи дійсно покращення будинку були здійснені вже після укладення шлюбу. Відповідач наполягав, що перебудував житло ще до одруження. Позивачка не змогла спростувати ці його доводи. Тож Верховний Суд (постанова КЦС від 13.02.2023) залишив без змін рішення суду апеляційної інстанції, який відмовив у визнанні будинку спільною власністю подружжя.

Також цікавий висновок було зроблено у справі № 405/9138/19. Чоловік вимагав визнати будинок колишньої дружини спільною сумісною власністю, оскільки брав участь у його покращенні. Але на думку суду позивач не довів, що його внесок у переобладнання будинку був достатньо значним. Крім того, суд зазначив, що сам собою факт перебування сторін у шлюбі на момент здійснення цих поліпшень не є підставою для визнання такого майна спільною сумісною власністю подружжя (постанова КЦС ВС від 21.02.2024). Такий підхід убачається сумнівним, оскільки в шлюбі має діяти презумпція спільності майна, у т. ч. і коштів, які були витрачені. Втім, на нього також потрібно зважати під час формування правової позиції у справі.

Як діяти на майбутнє

За будь-яких умов очевидно, що у такій категорії справ ключову роль відіграють наявність експертизи та доведені витрати на покращення житла. Щоб отримати бажане рішення суду, важливо:

• отримати висновок експертизи, де вказана вартість покращень;
• надати докази фінансової участі у поліпшенні житла: чеки на оплату, квитанції, договори з підрядниками тощо. Оплачувати ремонт готівкою – погана ідея;
• довести особисту участь у ремонті. Залучити свідків, надати фото- чи відеоматеріали тощо.

І наостанок трохи власного досвіду автора: в одній зі справ ми не проводили експертизу для визначення вартості ремонту. Натомість мали два експертні висновки щодо вартості квартири до та після ремонтних робіт. Фотографії в обох висновках чітко демонстрували: як змінився стан квартири та що саме було відремонтовано. Такий спосіб дозволяє довести факт і вартість покращень житла. Проте між двома експертизами не має пройти багато часу.

Судова практика показує, що без належних доказів навіть значні вкладення у майно можуть залишитися без компенсації. Саме тому важливо заздалегідь фіксувати всі витрати та покращення. А для адвокатів важливо тримати руку на пульсі змін у підходах Верховного Суду і відповідно до цих правових позицій вибудовувати стратегію захисту свого клієнта.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».

Автор публікації: Юрій Бабенко

Юрій Бабенко

заступник голови Комітету НААУ з питань сімейного права

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.