Дослідники показали, як в Україні створюють медійний резонанс навколо адвокатури

У публічному просторі помітно активізувалися комунікаційні кампанії, спрямовані на формування уявлення про нібито «кризу легітимності» органів адвокатського самоврядування в Україні. За своєю природою ці процеси виходять за рамки звичайної професійної дискусії чи обґрунтованої критики.

Таких висновків дійшла американська мережа Armada Network за підсумками проведеного дослідження. Відповідний аналітичний звіт «Національна асоціація адвокатів України в контексті верховенства права та євроінтеграції» був представлений на початку лютого в Європейському парламенті.

Дослідники відзначили низку повторюваних патернів, які сприяють ефекту інформаційної бульбашки та штучному посиленню певних наративів.

По-перше, йдеться про синхронізовані публікації в ЗМІ або «витоки», коли матеріали зі схожою структурою, формулюваннями та ключовими меседжами з'являються в різних виданнях майже одночасно. Така синхронізація створює враження широкого суспільного консенсусу щодо існування інституційної кризи, навіть за відсутності незалежного підтвердження.

По-друге, слід звернути увагу на використання анонімних або псевдоанонімних цифрових каналів як джерел нібито «інсайдерської інформації». Такий контент часто ретранслюється в традиційні ЗМІ як напівфактичний матеріал, незважаючи на відсутність первинної перевірки або чітко ідентифікованого джерела.

По-третє, поширеною є техніка асоціативного звинувачення, коли замість інституційного чи правового аналізу використовуються натяки, припущення та асоціативні зв'язки. Хоча такі методи не мають доказової сили з юридичної чи методологічної точки зору, вони мають значний психологічний вплив на сприйняття аудиторією інформації.

Нарешті, існує системний брак коригувальних механізмів: початкові заяви рідко супроводжуються роз'ясненнями, спростуваннями або оновленнями, навіть якщо факти змінюються або початкова публікація була неповною. У цифровому середовищі перша версія наративу, як правило, має найбільший вплив, незалежно від будь-яких подальших роз'яснень.

У сукупності ці фактори формують медійний «резонанс», в якому повторюваність і популярність повідомлень замінюють їхню аналітичну якість. Цей ефект становить особливий ризик для інституцій, які відіграють ключову роль у системі правосуддя, оскільки може впливати на громадську думку та регуляторні рішення без належного фактичного підґрунтя.

Сформований медійний «резонанс» створює окремий ризик для зовнішніх партнерів та міжнародних стейкхолдерів. У такому інформаційному середовищі кількісні показники видимості — кількість публікацій, емоційна насиченість заголовків, повторюваність ключових меседжів — можуть бути помилково сприйняті як емпіричні свідчення системної проблеми, навіть за відсутності належної доказової бази.

Цей ризик є особливо чутливим у контексті європейської інтеграції. Спрощені або кампанійні медійні наративи можуть впливати на рамки обговорення реформ, зміщуючи фокус з інституційного зміцнення та розвитку механізмів самоврядування на рішення, які насправді призводять до інституційного послаблення. Така підміна аналітичного підходу медіа-інтенсивністю може мати довгострокові негативні наслідки для якості реформ та стійкості інституцій.

Натомість дослідники стверджують, що аналіз емпіричних даних, отриманих під час опитування, не виявляє ознак делегітимізації Національної асоціації адвокатів України. Навпаки, результати опитування свідчать, що інституційна стабільність адвокатури та високий рівень професійної довіри зберігаються навіть в умовах воєнного стану.

Так, 69% громадян у тій чи іншій мірі довіряють адвокатурі як інституції.  Серед суддів, прокурорів та працівників правоохоронних органів 70% повністю або частково довіряють адвокатурі як інституції, а 63% опитаних респондентів цієї групи вважають НААУ сильною та впливовою організацією в системі правосуддя.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.