Шаг на зміну копійці: нова сота частина гривні сьогодні може зацікавити нумізматів і податкову

Законодавчі зміни

Історики кажуть, що шаг як грошова одиниця – це не нове слово, а добре забуте старе, яке попри лінгвоцид радянських часів збереглося в народних прислів’ях та літературних творах Івана Котляревського, Тараса Шевченка та Лесі Українки. Навіть Українська народна республіка, яка була створена на початку ХХ ст., оголосила своєю валютою гривню, яка складалася зі 100 шагів.

Достатньо розлого про значення слова «копійка», появу шага на українських теренах з ХVI ст. та його курс відносно копійки у різні часи можна дізнатися в історика Олександра Алфьорова. Цікаво, що він нагадує про процес введення гривні у 1996 році і тодішні роздуми щодо розмінної монети. За його словами, Луганський завод навіть зробив невеличку пробну партію шагів.

Але Нацбанк власною волею не може міняти назви національних грошових одиниць. Нова назва сотої частини гривні потребує змін норм кількох законодавчих актів, а саме:

ст.32 закону «Про Національний банк України»;

законів «Про пенсійне забезпечення», «Про ринки капіталу та організовані товарні ринки», до ст. 249 Податкового кодексу — в цих актах доведеться синхронізувати термінологію.

Також мають втратити чинність дві постанови Президії Верховної Ради України:

від 02.03.92 №2156-XII «Про розмінну монету України»;

від 10.12.91 №1952-XII «Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України».

Офіційно мають встановити співвідношення 1:1 між «копійкою» та «шагом». Крім цього, НБУ розробить дизайн монет і визначатиме порядок введення в обіг нових монет, а також порядок і строки вилучення з обігу старих. Після погодження текстів законопроєкту НБУ його запропонує парламенту для підтримки відповідних змін.

Вплив змін і перестороги

НБУ не окреслює плани щодо строків знищення «копійки» і запевняє, що вона буде в обігу одночасно із «шагом». Тобто громадянам не потрібно буде вживати додаткових заходів для обміну. Це дасть можливість уникнути додаткових витрат, пов’язаних з утилізацією копійок і виготовленням шагів для їх заміни. А поступове введення в обіг монет, номінованих у шагах, у межах планового випуску не вплине на інфляцію, оскільки не передбачається збільшення обсягів готівкових грошей в економіці.

Історик-нумізмат Олександр Алфьоров говорить, що НБУ все одно має планово докарбувати на 2025 рік 20 млн монет номіналом 50 копійок. Можливо, якщо замість «копійок» викарбують «шаги», для держави нічого не зміниться в плані додаткових видатків.

Але на фоні сьогоднішньої інфляції навряд украй необхідно вводити нову назву сотої частини гривні. Бо суто за копійки, чи то за шаги, нічого вже не купити. У принципі, як і за одну гривню. Тобто може статися така ситуація, що шаги матимуть лише певний нумізматичний інтерес, і функціонал назви неповної частини гривні замість 50 сотих буде 50 шагів, а не 50 копійок.

Не хотілося би згадувати часи, коли всі були мільйонерами в купоно-карбованцях, але тоді у 1996 році були об’єднані деномінація та введення нової валюти — гривні. Карбованці підлягали обміну на гривні за курсом: 100.000 крб. = 1 гривня. Реформа тривала два тижні. Тож, можливо, є сенс приберегти шаги на схожий процес, з різницею, де копійки заміняться шагами?

Ми з колегами по Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації дійшли висновку, що така реформа була б доцільна після війни, а також після дискусії з громадянським суспільством, адже ці зміни для усіх нас.

Крім того, НБУ трохи лукавить, коли запевняє, що додаткових видатків не передбачається. Витрати будуть, якщо порахувати робочі години, як працівників НБУ, так і усіх інших, хто займатиметься законопроектами. Безоплатної праці у нас все одно не існує.

Адвокати, які мають безпосередній контакт з бізнесом, наголошують, що питання назви монети є ключовим моментом під час здійснення будь-яких розрахунків. Це важливо і для онлайн-торгівлі,  оскільки будь-яка доставка супроводжується відповідною документацією, як то товарно-транспортна накладна, фіскальний чек, отже, такі зміни потребуватимуть часу.

Наразі мікробізнес, малий та середній більше переймаються тим, як працювати в умовах тривалого відключення світла. Тобто додати до накладної «шаг» може не бути фізичної можливості через відсутність світла. Як на ці всі невнесені зміни буде дивитися податкова, заряджена на поповнення бюджету, — питання риторичне.

Матеріал опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».

Автор публікації: Андрій Шабельніков

Андрій Шабельніков

голова Комітету НААУ з питань інвестиційної діяльності та приватизації

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.