Штучний інтелект: проблеми та перспективи правового регулювання в Україні та ЄС

Здатність машин до аналізу даних, навчання та прийняття рішень сьогодні відкриває нові горизонти можливостей у бізнесі, медицині, освіті розвагах та інших сферах. Але одночасно постають і нові виклики регулювання діяльності, аби захистити права людини.

Визначення і статус

З науково-технічного погляду штучний інтелект є сферою комп’ютерних наук, спрямованою на створення та розвиток систем здатних аналізувати інформацію, розпізнавати образи, розуміти мову та приймати рішення відповідно до певних критеріїв. З юридичного – визначення штучного інтелекту стає складнішим завданням. Враховуючи швидкий розвиток сфери штучного інтелекту, і правове регулювання повинно постійно еволюціонувати, щоби враховувати нові виклики та можливості.

В Україні вже були зроблені перші кроки для створення правового регулювання в галузі штучного інтелекту. Так, у 2020 році була створена Концепція розвитку штучного інтелекту в Україні, в якій уперше на законодавчому рівні надається визначення, мета, принципи та завдання розвитку технологій штучного інтелекту в Україні.

Відповідно до Концепції, ШІ — це організована сукупність інформаційних технологій, із застосуванням якої можливо виконувати складні комплексні завдання шляхом використання системи наукових методів досліджень і алгоритмів оброблення інформації, отриманої або самостійно створеної під час роботи, а також створювати та використовувати власні бази знань, моделі прийняття рішень, алгоритми роботи з інформацією та визначати способи досягнення поставлених завдань.

У Національній асоціації адвокатів України була створена робоча група з правового регулювання штучного інтелекту, яка займається аналізом найважливіших юридичних питань розвитку та використання штучного інтелекту, визначення меж його використання в різних галузях, а також захистом персональних даних, зібраних системами штучного інтелекту, визначенням правил щодо їх збереження та використання. Робоча група сприяє розвитку цієї галузі та допомагає забезпечити належний захист прав людини під час використання систем штучного інтелекту.

Законодавство ЄС щодо ШІ також враховує нові тенденції та виклики, пов’язані зі швидким розвитком технологій, зокрема штучного інтелекту.

Мета у ЄС – сприяти розвитку надійного, етичного ШІ, який відповідає нормам законодавства. Із цією метою ЄС працює над адаптацією законодавства, розробляє етичні принципи та правові норми, що стосуються використання ШІ. Зокрема, починаючи з 2021 року в рамках ЄС розробляється перший у світі закон про ШІ – Artificial Intelligence Act.

У його проекті вперше надано розгорнуте правове визначення ШІ в ЄС, яке може стати прикладом для інших країн, у тому числі й України. Документ визначає, що система ШІ – це машина зі здатністю до навчання, яка розроблена для функціонування з різним рівнем автономності і може для явних чи прихованих цілей створювати результати, такі як прогнози, рекомендації або рішення, що впливають на фізичне чи віртуальне середовище.

Загроза персональним даним?

Захист права на приватність і законне використання персональних даних у процесі навчання та роботи ШІ вже став нагальною проблемою, яку доводиться вирішувати регулятивним органам у різних країнах.

У цьому контексті ключову роль у забезпеченні прав та користувачів у віртуальному середовищі відіграє Загальний регламент про захист персональних даних (GDPR), що набрав чинності у травні 2018 року. GDPR встановлює правила для збирання, оброблення та зберігання персональних даних у Європейському Союзі, а також передбачає стандарти захисту приватності.

Існує декілька прикладів застосування норм GDPR європейськими регуляторами до розробників систем ШІ. Так, компанія Clearview AI – розробник програмного забезпечення для розпізнавання облич, з використанням штучного інтелекту отримала декілька штрафів через незаконне використання персональних даних осіб у п’яти країнах. Управління із захисту персональних даних у Франції (CNIL), зокрема, зазначило, що Clearview AI використовує особисту інформацію без законної згоди користувачів і водночас немає законного інтересу для такого збору, що є серйозним порушенням GDPR.

Італія обмежила доступ до всім відомого Chat GPT, через занепокоєння щодо оброблення персональних даних громадян. Так, італійський регулятор зазначає про відсутність правової основи, яка б виправдовувала масовий збір і зберігання персональних даних з метою «навчання» алгоритмів, що лежать в основі роботи платформи.

Як бачимо, GDPR став фундаментом для забезпечення високого рівня захисту персональних даних, які використовуються в рамах роботи та навчання ШІ. Для успішного поєднання штучного інтелекту та GDPR необхідно враховувати принципи законності, прозорості, згоди, обмеження оброблення даних та інші вимоги GDPR. Це означає розроблення та впровадження алгоритмів і технологій з дотриманням цих принципів, а також освіту та свідоме використання ШІ з урахуванням правил GDPR.

Авторське право

Твори, створені штучним інтелектом, привертають увагу суспільства. Так, картину «Портрет Едмонда де Беламі», створену штучним інтелектом, продали на аукціоні за 432 500 доларів. Це один із серії портретів уявної родини Беламі, створеної штучним інтелектом. У правому нижньому кутку алгоритм, як справжній митець, поставив свій підпис – складну формулу. Музика, створена штучним інтелектом, претендуватиме на номінацію «Ґреммі» у наступному році. Про це заявив генеральний директор і президент Академії звукозапису Харві Мейсон.

Однак перед правниками постає питання: чи захищаються ці твори авторським правом та хто буде власником таких прав? В Україні вже були здійснені кроки для врегулювання цього питання. Так, у новому Законі «Про авторське право та суміжні права» 2023 року вперше врегульовано питання авторського права на твори, згенеровані комп’ютерною програмою, у тому числі й ШІ.

Оскільки критерій оригінальності залежить від творчого внеску людини, твори, повністю створені ШІ, вважаються неоригінальними та відповідно до закону охороняються правом особливого роду sui generis.

Суб’єктами права особливого роду можуть бути особи, яким належать майнові права або які мають ліцензійні повноваження (автори, які створили програму ШІ, їхні спадкоємці або правомірні користувачі програми). Умови належності права особливого роду на твори, згенеровані ШІ, також можуть визначатися в договорі.

Позаяк такі твори не містять творчого внеску та генеруються без участі людини, суб’єкти sui generis набувають лише особисті майнові права на твір.

На відміну від України, в ЄС ще не прийнято законодавство, яке стосується авторського права на твори, створені ШІ. За загальним принципом вважається, що авторське право поширюється лише на твори, створені людиною.

Суд ЄС у своїх рішеннях неодноразово заявляв, що авторське право поширюється лише на оригінальні твори у тому сенсі, що він є власним інтелектуальним твором його автора (рішення C-5/08 Infopaq International A/S проти Danske Dagbaldes Forening). Із цього виходить, що об’єкти, створені за допомогою ШІ, можуть бути захищені авторським правом лише у випадку суттєвої участі людини під час створення об’єкта. Водночас досить складно визначити, який саме внесок у створення контенту, згенерованого ШІ, буде означати суттєву участь і творчі рішення автора (людини). Оцінка такого внеску залежить від багатьох суб’єктивних факторів. Тому здебільшого контент, згенерований ШІ, не охороняється авторським правом.

Однією з перших країн, яка визнає авторські права на твори, згенеровані комп’ютерною програмою, у тому числі і ШІ, є Велика Британія. Там пропонується захист авторських прав на створені комп’ютером літературні, драматичні, музичні чи художні твори. Автором комп’ютерного твору визнається особа, яка вжила заходів, необхідних для створення твору. Охорона діє протягом 50 років з моменту створення твору.

Перспективи регулювання

В рамках ЄС готуються важливі документи, покликані покращити ситуацію з правовим регулюванням ШІ, та можуть стати прикладом для інших держав. У червні цього року Європейський парламент здійснив значний крок у напрямі створення правової основи для ефективного та етичного використання штучного інтелекту, схваливши законопроект Artificial Intelligence Act.

Одна з головних цілей документа полягає у захисті прав і свобод осіб, які підлягають впливу штучного інтелекту. Закон визначає принципи та правила для оброблення персональних даних, використання систем автоматизованого прийняття рішень та інших аспектів штучного інтелекту, забезпечуючи прозорість, справедливість і законність оброблення даних.

Якщо ЄС досягне своєї мети прийняти остаточний варіант Акта до кінця року, він стане першим у світі Законом про ШІ. Однак очікується, що він набуде чинності не раніше 2026 року, і буде діяти пільговий період, протягом якого зацікавлені сторони зможуть адаптувати свою діяльність для дотримання норм Акта.

Прийняття Акта безпосередньо вплине також і у на регулювання ШІ в Україні.  «Як тільки Закон про штучний інтелект буде прийнятий, його також повинні будуть прийняти країни-кандидати до ЄС, якою є й Україна», – зазначила Кароліна Івасівська, радниця із цифрових прав ECNL.

Вже зараз Україна бере участь в імплементації Акта. Так, український уряд ухвалив рішення про запуск так званої регуляторної пісочниці — sandbox — для розробників штучного інтелекту. Державний експерт Директорату європейської та євроатлантичної інтеграції у Міністерстві цифрової трансформації України Гордій Румянцев повідомив, що це контрольоване середовище, в рамках якого компанії-розробники зможуть від самої початкової стадії, від дизайну, розробляти свій продукт так, щоб він враховував вимоги майбутнього Акта Європейського Союзу.

Збалансований підхід

Правове регулювання штучного інтелекту в Україні та ЄС виявляється все більш важливим у зв’язку з розвитком технологій. Усі країни зараз активно працюють над створенням адаптованих та ефективних правових норм, що враховують особливості штучного інтелекту. Це дозволяє забезпечити безпеку та захист прав користувачів технологій ШІ, а також створити сприятливі умови для розвитку інновацій та цифрової економіки.

Зважаючи на те, що Україна стала країною-кандидатом до ЄС, передбачається, що в майбутньому наше законодавство у сфері регулювання ШІ буде гармонізоване з європейським законодавством. На шляху розвитку регулювання ШІ в Україні є багато викликів і завдань, але розуміння важливості та необхідності створення правового регулювання є кроком у правильному напрямі.

Ефективне правове регулювання ШІ в Україні забезпечить збалансований підхід до використання систем ШІ, захист прав громадян і підтримку інноваційного розвитку країни.

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».

Автор публікації: Сергій Барбашин

Сергій Барбашин

заступник голови Комітету НААУ з питань інтелектуальної власності