Соціальні відпустки під час війни: кому відмовити не можна | НААУ

Головна цитата

Під час війни роботодавець не може відмовити у наданні соціальних відпусток молодим та майбутнім матерям.

Публікація

Соціальні відпустки під час війни: кому відмовити не можна

11:45 Ср 17.05.23 Автор : Наталія Матвійчук 4476 Переглядів Версія для друку

У період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Однак це не стосується окремих соціальних відпусток.

Законом про відпустки називається п’ять видів соціальних відпусток:

  • у зв’язку з вагітністю та пологами;
  • для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
  • у зв’язку з усиновленням дитини;
  • додаткова відпустка працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
  • при народженні дитини.

Кожна з них має свої особливості та порядок надання.

Так, оплачувана відпустка у зв’язку з вагітністю та пологами надається жінкам на підставі медичного висновку тривалістю:

  • до пологів – 70 календарних днів;
  • після пологів – 56 календарних днів або 70 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та у разі ускладнення пологів), починаючи з дня пологів.

При цьому тривалість відпустки обчислюється сумарно і становить 126 календарних днів або 140 календарних днів – у разі народження двох і більше дітей та в разі ускладнення пологів. Така відпустка надається повністю незалежно від кількості днів, фактично використаних до пологів. Також до цієї відпустки за заявою жінки може бути приєднана щорічна відпустка незалежно від тривалості її роботи в поточному робочому році.

Відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері. Слід зауважити, що у таку відпустку замість матері може піти батько дитини.

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.

Особа, яка скористалася цією відпусткою, за власним бажанням може також працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Одноразова оплачувана відпустка у зв’язку з усиновленням дитини надається тривалістю 56 календарних днів або 70 календарних днів – при усиновленні двох і більше дітей без урахування святкових і неробочих днів після набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини. Якщо усиновлювачами є подружжя, то така відпустка надається одному з них на їхній розсуд.

Важливо, що заяву про надання цієї відпустки потрібно подати не пізніше трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду про усиновлення дитини.

Скористатися додатковою відпусткою можуть працівники, які мають дітей або повнолітню дитину – особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, а саме:

  • на вибір один із батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років, дитину з інвалідністю або які усиновили дитину;
  • мати (батько) особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
  • одинока мати, батько дитини або особи з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи, який виховує їх без матері (у тому числі у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі);
  • особа, яка взяла під опіку дитину або особу з інвалідністю з дитинства підгрупи А I групи;
  • один із прийомних батьків.

Така відпустка є оплачуваною та надається щороку тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів. Варто зауважити, що за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів.

Одноразова оплачувана відпустка при народженні дитини тривалістю до 14 календарних днів (без урахування святкових і неробочих днів) надається не пізніше трьох місяців з дня народження дитини одному з таких працівників:

  • чоловіку, дружина якого народила дитину;
  • батьку дитини, який не перебуває у зареєстрованому шлюбі з матір’ю дитини, за умови, що вони спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки;
  • бабі, діду або іншому повнолітньому родичу дитини, які фактично здійснюють догляд за дитиною, мати чи батько якої є одинокою матір’ю (одиноким батьком).

Статтею 12 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» роботодавцю дали право відмовляти працівнику у наданні будь-якого виду відпусток, якщо йдеться про виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури. Водночас, це правило на час війни передбачає виняток для двох видів соціальних відпусток, а саме: у зв’язку вагітністю та пологами та для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Таким чином, на час війни обмеження щодо використання соціальних відпусток встановлені лише для працівників об’єктів критичної інфраструктури.

Автор публікації: Наталія Матвійчук

 

Інші публікації автора

Вестник:№4 квітень 2024;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл