Перевірка джерел походження коштів при купівлі земель с/г призначення: законодавчі вимоги

З набранням чинності Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення", а саме з 01.07.2021, в Україні стартував ринок землі сільськогосподарського призначення.

Велика відповідальність у процесі набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами покладена на нотаріусів, які відповідно до статті 130 Земельного кодексу України та Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 червня 2021 р. № 637, проводять перевірку відповідності набувача права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України, зокрема стосовно обмежень щодо загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які вправі набувати у власність одна особа.

Важливою нормою, на яку звернемо увагу в процесі набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, є перевірка нотаріусом джерела походження коштів або інших активів набувача, за рахунок яких набувається право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення.

Частина шоста статті 130 Земельного кодексу України наголошує на тому, що не допускається набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення за відплатними договорами у разі відсутності у набувача права власності документів, які підтверджують джерела походження коштів або інших активів, за рахунок яких набувається таке право.

Тож виникає слушне питання, які ж документи підтверджують джерела походження коштів?

Спробуємо розібратися в цьому, проаналізувавши відповідні норми нормативно-правових актів, які регулюють це питання.

Отже, пунктом 13  Порядку здійснення перевірки відповідності набувача або власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним статтею 130 Земельного кодексу України визначено, що у разі набуття земельної ділянки сільськогосподарського призначення у власність за відплатним договором (купівля-продаж, рента, міна тощо) нотаріус зобов’язаний перевірити джерела походження коштів або інших активів набувача.

Відповідна норма покладає обов'язок на нотаріуса здійснити таку перевірку.

Підзаконний нормативно-правовий акт виокремлює два аспекти.

Перший – це джерела походження коштів, другий – це документи, що підтверджують джерела походження коштів.

Джерелами походження коштів можуть бути: заробітна плата (грошове забезпечення); гонорари та інші виплати згідно з цивільно-правовими правочинами; дохід від підприємницької або незалежної професійної діяльності; дохід від відчуження майна; дивіденди; проценти; роялті; страхові виплати; виграші (призи) в азартні ігри, виграші (призи) у лотерею чи в інші розіграші, у букмекерському парі, у парі тоталізатора; призи (виграші) у грошовій формі, одержані за перемогу та/або участь в аматорських спортивних змаганнях; благодійна допомога; пенсія; спадщина; подарунки; кошти, отримані в позику (кредит); набуття права на знахідку або скарб; інші джерела, не заборонені законом.

Документами, що підтверджують джерела походження коштів, є: декларація про майновий стан і доходи;  декларація про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру/декларація особи, уповноваженої на виконання функцій держави або органу місцевого самоврядування;  річна (квартальна, інша) фінансова та/або податкова звітність юридичної особи – набувача та фізичної особи – підприємця (за наявності), що отримана нотаріусом безпосередньо від набувача (баланс, витяги, що містять дані про прибутки та збитки господарської діяльності клієнта, податкова декларація з додатками); фінансова звітність юридичної особи – набувача, що оприлюднена відповідно до вимог законодавства; інші документи, що підтверджують джерела походження коштів.

Нотаріус для встановлення джерел походження коштів під час перевірки може використовувати офіційні документи, публічну інформацію, зокрема відомості Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання корупції, інформацію, отриману від набувача.

За результатами перевірки набувача нотаріус складає протокол проведення перевірки набувача.

Відповідальність за достовірність внесеної до протоколу інформації несе нотаріус, який проводив таку перевірку. 

Таким чином, тільки час може показати наскільки нотаріуси якісно проводять перевірку джерел походження коштів, або інших активів набувача, за рахунок яких набувається право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення, бо у випадку незаконних або недбалих дій нотаріусами останні будуть нести відповідальність відповідно до законодавства.

Отже, якісна професійна правова допомога адвоката під час набуття права власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення змінімізує ризики та неприємні ситуації, які можуть виникнути в майбутньому.

Автор публікації: Євген Кошулько

Євген Кошулько

адвокат, регіональний представник Комітету з аграрного, земельного та довкілевого права НААУ у Полтавській області