Національна Асоціація Адвокатів УкраЇни - Суспільство повинне протистояти упередженням, які продовжують завдавати шкоди жінкам

Головна цитата

3 вересня відзначається річниця уведення в дію Конвенції про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок. Як почувають себе жінки в юриспруденції? Чи є вживання фемінітивів та відсоткові показники представництва жінок і чоловіків тими маркерами, які дійсно відображають ситуацію із цим питанням? Чи зможуть жінки заробляти нарівні з чоловіками? Про це та інше «ЗіБ» спілкувався з головою комітету з питань гендерної політики, що діє у складі Національної асоціації адвокатів України, Тетяною АНДРІАНОВОЮ.

Суспільство повинне протистояти упередженням, які продовжують завдавати шкоди жінкам

14:25 Пн 30.08.21 Автор : Тетяна Андріанова 662 Переглядів 0 Коментарів Версія для друку

«Питання гендерного балансу зовсім не вичерпуються показниками представництва жінок і чоловіків у професії»

— Тетяно, нещодавно вас призначено головою комітету з питань гендерної політики, що діє у складі НААУ. Чи маєте власну концепцію розвитку цього комітету, і, якщо так, на яких засадах ця концепція побудована?

— У рамках діяльності комітету є програма з розвитку жіночого лідерства та стимулювання молодих дівчат і жінок до вибору професії адвоката. Перший етап програми спрямований на визначення ставлення до жінок у професії, існуючих гендерних стереотипів (ставлення чоловіків і потенційних клієнтів до жінок-адвокатів) та інших бар’єрів на шляху реалізації жінок у кар’єрі, а також шляхи їх подолання. Після проведення досліджень плануємо реалізувати низку заходів щодо мотивування жінок до адвокатської діяльності та формування активних лідерів – представників адвокатської професії з метою збільшення в ній частки жінок.

Звісно ж, ця програма концептуально побудована на основних цілях і завданнях комітету, серед яких сприяння забезпеченню рівних прав і можливостей жінок і чоловіків, покращення обізнаності з гендерною проблематикою та підвищення рівня гендерної чутливості серед адвокатів і майбутніх правників, посилення взаємної підтримки жінок, а також жінок і чоловіків із професійного юридичного середовища з метою подолання будь-яких проявів дискримінації за ознакою статі.

— Зараз, здається, відповідно до даних ЄРАУ адвокати поділені за такою пропорцією: приблизно 40% — жінки та 60% — чоловіки. Тобто вже можна говорити про дотримання балансу. А чи зважаєте ви на такі числа? На вашу думку, чи є нині представництво жінок саме в адвокатській професії належним?

— Думаю, причиною такої оптимістичної статистики є, зокрема, надання адвокатам виняткового права бути представниками в суді. Так звана адвокатська монополія розбавила коло адвокатської спільноти не лише адвокатами в кримінальній практиці, а й іншими юристами. Адже історично саме кримінальна практика вважалася найбільш male-dominated у професії юриста. Саме тому до введення адвокатської монополії жінок з адвокатським статусом було набагато менше.

Як би там не було, у нашій діяльності ми прагнемо досягти реальних, а не декларативних результатів. А питання гендерного балансу далеко не вичерпуються показниками представництва жінок і чоловіків у професії, тут ідеться не тільки про кількість, а й про якість.

— Під час одного із жіночих юридичних форумів пролунала теза, яка була підтримана більшістю учасників, щодо оцінки праці жінок і чоловіків у юридичній професії. Виявляється, є тенденція: жінкам на аналогічних посадах пропонується менший розмір оплати праці, а чоловікам — більший. Чи погоджуєтеся ви з тим, що така форма дискримінації дійсно існує на юридичному ринку? Як з нею боротись?

— З другої половини ХХ ст. участь жінок у робочих процесах значно зросла. Жінки працюють нарівні з чоловіками, здобувають аналогічну вищу освіту, складають однаковий іспит для отримання адвокатського свідоцтва тощо. Проте, незважаючи на цей прогрес, зберігається значний розрив між заробітною платою чоловіків і жінок.

До речі, нещодавно Мінекономіки ініціювало зменшення гендерного розриву в зарплатах і розробило проекти Національної стратегії щодо зменшення гендерного розриву в оплаті праці на період до 2023 року та плану заходів щодо її реалізації.

Як відомо, Україна у 2020-му приєдналася до двох провідних міжнародних ініціатив щодо гендерного балансу — програми «Партнерство Біарріц» щодо утвердження гендерної рівності та Міжнародної коаліції за рівну оплату праці (EPIC). Одним з головних зобов’язань, які Уряд України взяв на себе у зв’язку із цим приєднанням, стало поступове та планомірне зменшення розриву між оплатою для жінок і чоловіків за працю рівної цінності.

Однак, окрім державної політики, суспільство повинне протистояти упередженням, які продовжують завдавати шкоди жінкам, знецінюючи їхню роботу й обмежуючи їх певними гендерними ролями. Тільки прийнявши важливу політику та змінивши погляди, Україна зможе почати демонтаж патріархальних структур, які систематично ставлять жінок у невигідне становище.

— Не так давно звільнялася «заступниця міністра юстиції», а фактично жінку було звільнено з посади заступника міністра юстиції. Тобто в публічному просторі позиціонуються фемінітиви, поки в трудових книжках і свідоцтвах є лише «юристи» та «адвокати», а не «юристки» й «адвокатки». Чи є в комітеті усталена думка щодо вживання фемінітивів?

— Для того щоб зосередитися на глобальних цілях, у комітеті було вирішено дотримуватися нейтральної позиції щодо вживання фемінітивів і залишити ці спори для професійних філологів і журналістів.

Водночас ми не станемо нехтувати жодним ЗМІ з будь-якою позицією на шляху популяризації жіночого лідерства та боротьби з гендерною дискримінацією в професійному адвокатському співтоваристві.

До речі, важливим є питання гендерного балансу в медіа щодо достатньої представленості публікацій авторства експертів жіночої статі. Адже, за даними гендерного моніторингу загальноукраїнських ЗМІ, що проводився Інститутом масової інформації, рівень залучення жінок-експертів у новинах становить близько 20—25% від загальної кількості експертів.

«В юриспруденції, як і в бізнесі, немає статі»

— Те, що нинішні керівники НААУ, ВС і Генеральний прокурор — жінки, може бути свідченням того, що Україна — на шляху до реалізації умов рівності в юриспруденції?

— Очевидно, що факт зайняття таких високих посад жінками є свідченням високого рівня розвитку нашого суспільства. Ми можемо пишатися тим, що професіонали найвищого рівня незалежно від статі можуть зайняти найвищий щабель у своїй професії. Це не лише свідчення цивілізованості, а й гідний приклад тим країнам, яким ще тільки належить побороти гендерні та інші стереотипи. Однак, незважаючи на високий рівень освіченості українок, вони, на мою думку, усе ще в цілому недостатньо представлені на вищих рівнях секторів праці, у суспільному житті та політиці.

За представленістю жінок у суддівській професії робити висновки щодо гендерного балансу є не зовсім правильним, тому що професія судді в нашій країні історично більш фемінізована. Згадайте хоча б про Феміду. Так само варто прагнути до формалізації правил міжособистісних відносин у такий спосіб, щоб гендерне маркування стиралося зовсім, адже, як відомо, суддя повинен бути безстатевим і, відповідно, безпристрасним.

На відміну від державного сектору, бізнес-середовище формується більш природним чином і краще відображає реальну ситуацію гендерного балансу в країні.

За даними дослідження «Топ-10 гендерної політики», проведеного Мінсоцполітики, Комітетом Верховної Ради з питань прав людини та місії USAID, жінки в Україні володіють тільки 5—10% економічних ресурсів. У приватному бізнесі жінки володіють 30% малих, 12,7 — середніх і 13% великих підприємств. Як бачимо, до гендерного балансу в бізнес-середовищі (зокрема в юридичному бізнесі) ще дуже далеко.

Хотілося б, аби рівень займаної посади та зарплати в бізнес-секторі залежав виключно від професійних якостей і амбіцій фахівця.

— Чи стикались особисто ви з дискримінацією за ознакою статі в професійній діяльності?

— Я адвокат, але практикую в суміжній сфері — корпоративній безпеці. І так склалося, що відносно обох цих сфер існують застарілі стереотипи, що вони є суто чоловічі й тому не підходять жінкам. Таким чином, із проявами відповідної дискримінації доводилося стикатися на кожному етапі свого шляху.

Наведу один з таких прикладів. Я давно є спікером курсу з корпоративної безпеки, і щоразу, коли виходжу виступати перед новою аудиторією, за обличчями, запитаннями й реакціями слухачів помітна емоція недовіри до того, що жінка може навчити чомусь корисному в цій сфері. Під час курсу, коли аудиторія втягується, ми розбираємо практичні справи, дискутуємо  — і ставлення змінюється на очах.

Мені подобається ламати усталені стереотипи за допомогою професіоналізму, доводячи, що в юриспруденції, як і в бізнесі, немає статі.

— На вашу думку, як довго питання гендерної політики ще може залишатися в Україні важливим? Адже позаду досить тривала історія стереотипних поглядів на становище жінок в Україні.

— За останні роки в Україні були запроваджені суттєві зміни, і шляхом усунення дискримінаційних норм розширено доступ жінок до понад 450 професій. Зрозуміло, глобальні зміни відбулись у сфері безпеки та оборони, зокрема через тривалий воєнний конфлікт на сході країни.

Але, незважаючи на активність держави, за даними глобального звіту Всесвітнього економічного форуму, Україна у 2019 році зайняла 59-те місце (зі 153 країн) за показником індексу гендерного розриву. Економічна важливість питання підтверджується фактом того, що найнижчий показник гендерної нерівності властивий найбільш розвиненим країнам (серед них — Ісландія, Норвегія, Фінляндія, Швеція).

Наявність гендерної нерівності можна пояснити не тільки історично сформованим становищем жінки в соціумі. Важливими чинниками є різниця в освіті, материнство й виховання дітей, яке, незважаючи на всі сучасні тенденції, здебільшого лягає на плечі «слабких» жінок. Але, як показує практика, навіть за рівних умов розрив у заробітній платі все одно зазвичай виявляється на користь чоловіків. І тут, як не сумно, спрацьовують усталені стереотипи, що чоловіки більш відповідальні та витривалі, інакше ставляться до ризиків і краще ведуть переговори.

У деяких компаніях існує практика, що на переговори з важливим клієнтом-чоловіком відправляють співробітника чоловічої статі — для кращої переконливості. Але це ще квіточки, найдивніше, коли самі жінки-керівники великого бізнесу віддають перевагу чоловікам під час вибору партнерів по бізнесу або співробітників. Таких випадків хоч відбавляй! І це говорить про те, що такі стереотипи можуть панувати в головах не лише чоловічої частини, і жінки нашого соціуму з народження звикли мислити таким чином.

Тому варто працювати в першу чергу над викоріненням усталеного мислення, яке притаманне кожній людині. Головними інструментами в цьому слугують різні комунікації. Наприклад, такі, як це інтерв’ю.

— Чи пригальмувала ситуація з пандемією процес боротьби з гендерною нерівністю?

— Звісно, пандемія вплинула на робочі процеси майже кожного. Проте найбільший удар узяли на себе жінки, які мають дітей. Адже пандемія посилила й до того критичну ситуацію, коли жінки з дітьми відпрацьовували подвійну зміну: робочий день в офісі, а після — години догляду за дітьми та домашньої праці. Однак карантин ще й позбавив їх підтримки, яка робила їхню роботу взагалі можливою. Ідеться перш за все про школу та дитячий садок. Результат дистанційної освіти: матері в півтора раза частіше, ніж батьки, щодня витрачають додаткові три й більше годин на домашню роботу та догляд за дітьми. Ще більший тягар на матерях, які виховують дітей самотужки й під час пандемії не мають фінансової захищеності.

За даним щорічного дослідження McKinsey «Жінки на робочому місці», наприкінці 2020 року кожна четверта жінка замислювалася над тим, що було немислимо ще рік тому: згорнути свою кар’єру або повністю залишити роботу. І якщо в Америці із цього приводу б’ють на сполох, то що казати про ситуацію в Україні?

Пандемія посилила упередження, з якими жінки стикаються роками: вищі стандарти продуктивності, більш суворе засудження за помилки та покарання за те, що вони є матерями, а також користуються гнучкими графіками роботи. Ці упередження можуть проявлятися по-новому під час COVID-19. Наприклад, коли колеги бачать, як маленькі діти граються у фоновому режимі під час відеодзвінків, вони свідомо чи несвідомо можуть припускати, що жінки менш віддані своїй роботі.

Щоб пом’якшити упередження, з якими стикаються жінки, керівники та працівники повинні публічно говорити про потенційно негативний вплив такого ставлення під час пандемії.

І нарешті, важливо відстежувати статистику просування по службі, підвищень, звільнень за ознакою статі, щоб забезпечити справедливе ставлення до жінок і чоловіків.

— Над чим сьогодні працює комітет і яких результатів роботи слід очікувати найближчим часом?

— Для виконання основних етапів програми комітету, про яку йшлося раніше, насамперед необхідно з’ясувати причини, чому професію адвоката обирає недостатня кількість жінок, та паралельно проаналізувати тренди лідерства жінок у професії. Плануємо виконати це шляхом проведення опитування серед студентів профільних ЗВО та працівників галузі (як жіночої, так і чоловічої статі, адже від ставлення чоловіків-адвокатів до колег жіночої статі залежить надто багато).

Також заплановано комунікативну активність. Серед заходів — стейкхолдер-інтерв’ю з жінками — лідерами адвокатської професії.

Крім того, планується women empowerment — програма для членів НААУ з розвитку лідерських навичок та інструментів business development у діяльності адвоката, а також національна кампанія, що буде спрямована як на мотивацію жінок, які вже працюють, так і тих дівчат, які лише думають, щоб побудувати кар’єру в цій сфері.

Отже, закликаю всіх жінок, які працюють в адвокатурі, до активної участі в цій непростій, але важливій для всього соціуму справі.

Матеріал опубліковано у виданні "Закон і Бізнес".

Автор публікації: Тетяна Андріанова

 

Інші публікації автора

Вестник:№9 вересень 2021 - Вісник;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Річний звіт НААУ 2020;
Навчальні продукти для адвокатів;
Про НААУ Вісник;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл

НААУ вітає Вас на новому сайті!

Ця онлайн-платформа розроблена відповідно до структури глобального корпоративного сайту та сприяє кращому розумінню компетенції та напрямків діяльності Національної асоціації адвокатів України (НААУ). Сайт демонструє наше прагнення відповідати найвищим інформаційним стандартам сучасності. За його допомогою асоціація має змогу активно взаємодіяти із кожним користувачем.
Запрошуємо почати ознайомлення з порталом

Дізнатись що нового? Почати користування