Правове регулювання питань відповідності (комплаєнсу) в енергетичному праві України (Regulatory Compliance). Частина 2

Законодавство у сфері енергетики не оперує терміном «комплаєнс», але використовує низку синонімічних понять («програма відповідності», «програма заходів з недопущення конфлікту інтересів») та регуляторних механізмів (призначення уповноваженої особи з питань відповідності, контролера), які за своєю метою та змістом можна зарахувати до комплаєнс-норм, спрямованих на виконання певних регуляторних вимог.

Водночас при законодавчому внормуванні аналогічних правовідносин на ринках природного газу та електричної енергії не був застосований однаковий підхід, що не є логічно виправданим. Порівнюючи норми Закону України «Про ринок природного газу» від 9 квітня 2015 року № 329-VIII та Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13 квітня 2017 року № 2019-VIII, можна зробити наступні висновки:

Щодо операторів магістральних мереж:

Так, якщо Оператор газотранспортної системи (ОГТС) подає на затвердження Регулятору (НКРЕКП) Програму відповідності (ПВ), то Оператор системи передачі е/е (ОСП) подає на погодження Програму заходів щодо недопущення конфлікту інтересів.

У той час, як в ОГТС за погодженням із Регулятором призначають незалежного  контролера, який здійснює моніторинг за програмою відповідністю, то в ОСП такого контролера не призначають.

Щодо власника магістральних мереж:

Власник газотранспортної системи зобов’язаний розробити й запровадити програму відповідності, яка визначає заходи для уникнення дискримінаційних дій та впливу на діяльність ОГТС, однак для власника магістральних електричних мереж такі вимоги відсутні, хоча в обох випадках таким власником виступає держава. 

Щодо операторів розподільних мереж:

Програму відповідності оператора системи розподілу на ринку е/е погоджує Регулятор, а оператора газорозподільної системи – не погоджує. По-різному внормовані терміни дії, процедури розроблення та зміст відповідних  програм відповідності. На ринку е/е існує затверджений Регулятором порядок, на ринку природного газу є лише рекомендований зразок. Відрізняється й порядок звітування: НКРЕКП надає свій висновок лише щодо звіту за програмою відповідності оператора системи розподілу
на ринку е/е.

Уповноважену особу, що здійснює моніторинг виконання  програми відповідності, призначає оператор газорозподільної системи після затвердження кандидатури Регулятором, оператор системи розподілу е/е – за погодженням. Значно відрізняються  вимоги, обмеження, завдання, права й обов’язки для таких уповноважених осіб.

Аналіз зазначених норм демонструє необхідність здійснення внормування схожих правовідносин у відповідних сферах регулювання із застосуванням уніфікованого підходу, зокрема:

– використання однакових назв для програм — «Програма відповідності (комплаєнс-програма)»;

– установлення однакового терміну дії програм відповідності (комплаєнс-програм) – протягом терміну дії ліцензії відповідного оператора;

– використання однакових порядків щодо їхнього складання, змісту, подання, затвердження, організації впровадження, моніторингу, звітування ;

– використання однакової назви для Уповноваженої особи, Контролера Уповноважений з відповідності (комплаєнсу);

– упровадження обов’язкового призначення Уповноваженого з відповідності (комплаєнсу) для всіх операторів (у т.ч. й Оператора системи передачі) за однаковим механізмом – попереднього погодження кандидатури Регулятором;

– визначення аналогічних вимог, заходів, спрямованих на забезпечення незалежності, обмежень, завдань, прав та обов’язків для Уповноважених із відповідності (комплаєнсу) для всіх операторів.

Водночас упровадження програм відповідності (комплаєнс-програм) актуальне не лише для операторів мереж, а й для інших суб’єктів господарювання, що працюють на енергетичних ринках, особливо при імплементації в національне законодавство положень Регламенту ЄС № 1227/2011 про цілісність та прозорість оптових ринків енергії(REMIT).

Такі регуляторні програми відповідності (комплаєнс-програми) можуть включати наступні елементи:

– правила поведінки на енергетичних ринках з урахуванням регуляторних вимог та етичних стандартів ведення бізнесу;

– правила взаємовідносин зі споживачами, операторами мереж, оператором ринку, іншими учасниками енергетичних ринків;

– правила управління конфліктом інтересів на енергетичних ринках;

– порядок опрацювання, використання та захисту персональної й інсайдерської інформації;

– порядок забезпечення формування, внутрішньої перевірки та подання регуляторної  звітності;

– порядок оцінки та управління комлаєнс-ризиками в регуляторній сфері;

– правила поведінки (публічної та непублічної) щодо представників регуляторів (НКРЕКП, Державної інспекції ядерного регулювання України), органу, що формує та реалізує державну політику у відповідній сфері (Міністерства енергетики), Державної інспекції енергетичного нагляду України з урахуванням передбачених законодавством обмежень;

– заходи з прогнозування впливу проектів нормативних актів у відповідній сфері регулювання на господарську діяльність підприємства та залучення до їхньої підготовки та обговорення;

– положення про Уповноваженого з відповідності (комплаєнсу), що визначає його завдання права, обов’язки, відповідальність, правила взаємодії з персоналом, порядок звітування;

– порядок упровадження та контролю за реалізацією програми відповідності (комплаєнс-програми).

Уважаємо, що необхідно ввести в галузеве законодавство: Закон України «Про ринок електричної енергії», Закон України «Про ринок природного газу», терміни «комплаєнс», «програма відповідності (комплаєнс-програма)», «уповноважений із відповідності (комплаєнсу)».

Доцільно включити такі зміни до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22 вересня 2016 року № 1540-VIII:

Викласти в новій редакції третій абзац пункту третього частини першої статті 17:

– порядки контролю за дотриманням вимог законодавства у відповідній сфері регулювання та ліцензійних умов на основі критеріїв оцінки ризиків.

Доповнити пункт третій частини першої статті 17 наступними абзацами:

– критерії, за якими оцінюють ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;

– порядок складання, погодження, оприлюднення програми відповідності (комплаєнс-програми) суб’єктами природних монополій у сферах енергетики, іншими суб’єктами господарювання в цих сферах, звітів про її виконання та призначення уповноважених із відповідності (комплаєнсу).

Викласти в новій редакції пункти 11, 12  статті 17:

11) контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання й ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов, у тому числі, шляхом зобов’язання ліцензіатів  запровадити програму відповідності (комплаєнс-програми) та призначення уповноважених з відповідності (комплаєнсу).

12) розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення й за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає в межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства, приймає рішення про зобов’язання ліцензіатів запровадити програму відповідності (комплаєнс- програми) та про призначення уповноважених із відповідності (комплаєнсу).

Викласти в новій редакції пункт 26 частини першої статті 20:

26) виконання програм відповідності (комплаєнс-програм) суб’єктами природних монополій у сферах енергетики та комунальних послуг, іншими суб’єктами господарювання в цих сферах із метою забезпечення недискримінації, прозорості, об’єктивності та розвитку конкуренції у функціонуванні ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг.

При оновленні Регулятором Порядків контролю та Критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, доцільно передбачити механізм зменшення ступеню ризику від такої діяльності в разі наявності у відповідного суб’єкта господарювання програми відповідності (комплаєнс-програми) з метою стимулювання добровільного впровадження таких програм для розвитку управлінської практики ведення доброчесного та ефективного бізнесу, спрямованого  на дотримання регуляторних вимог.

Доцільно також розглянути питання щодо обов’язкового запровадження програм відповідності (комплаєнс-програм) для суб’єктів господарювання, на які покладено виконання обов’язку із задоволення загальносуспільного інтересу та для тих, що мають високий ступінь ризику від провадження господарської діяльності.

Слід зазначити, що в умовах лібералізації енергетичних ринків України, збільшення регуляторних вимог, підвищення рівня суспільних очікувань при зростанні вартості електроенергії, природного газу, послуг із розподілу та транспортування, регуляторний комплаєнс (Regulatory Compliance) набирає особливого значення для суб’єктів господарювання у сферах енергетики. Водночас ризики, що виникають при недотриманні регуляторних вимог, також зростають: від значних штрафних санкцій до анулювання ліцензії та банкрутства. Проте впровадження програм відповідності (комплаєнс-програм) надає впевненості, що підприємства слідують та дотримуються регуляторних правил, які діють у відповідній галузі. Тому суб’єктам господарювання у сфері енергетики необхідно впроваджувати комплаєнс як частину стратегії своєї діяльності, що зорієнтована на прогнозування й ефективне управління відповідними комплаєнс-ризиками із метою підвищення рівня ділової репутації та успіху на ринках.

Цей напрямок професійної діяльності є дуже перспективним для представників юридичної професії, ураховуючи його тісний зв’язок із законодавством та правозастосуванням.

Автор публікації: Олександр Формагей

Олександр Формагей

адвокат, член Комітету з енергетичного права НААУ, член НКРЕКП 2018–2019 рр.