При набутті права власності на будівлю чи споруду, людина також стає власником відповідної земельної ділянки

Виникає питання ЧОМУ? Тому що в Україні діє загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості з земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований.

Ви не можете подарувати  будинок без земельної ділянки, на якій він розташований!

Положення ч. 4 ст. 120 Земельного кодексу України визначають, що особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Постанова КЦС ВС від 26 грудня 2019 року у справі № 364/515/19.

Короткий зміст позовної заяви

Між позивачем та відповідачем було укладено договір дарування житлового будинку, відповідно до якого позивач отримав у власність житловий будинок. Сторони домовилися про передачу земельної ділянки у власність позивачу після виготовлення технічної документації.

Однак у подальшому дарувальник відмовився вчинити будь-які дії для переоформлення та передачі у власність обдарованому земельної ділянки на якій розташований житловий будинок, що і стало підставою для звернення останнього до суду із позовом про визнання за ним права власності на земельну ділянку.

Позиції судів

Рішенням місцевого суду позов задоволено, визнано за позивачем право власності на земельну ділянку.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що набувши право власності на житловий будинок, який розташований на оскаржуваній земельній ділянці, позивач одночасно набув право і на земельну ділянку, на якій розташований будинок.

Позиція Верховного Суду

Касаційний цивільний суд Верховного Суду погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 377 ЦК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкта нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у ч. 4 ст. 120 ЗК, особа, яка набула права власності на будівлі чи споруди, або їх частини, стає власником відповідної земельної ділянки, або її частини, на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено в договорі відчуження нерухомості.

Автор публікації: Дарін Ассіде

Дарін Ассіде

юрист АБ «Гончарук та партнери»