Структура позовної заяви за новим КАС України (2018 р.)

З набранням чинності змін до Кодексу адміністративного судочинства України, якими були встановлені нові критерії щодо оформлення позовних заяв, тепер львина доля праці для успішного проведення судового процесу, припадає на плечі адвокатів (юристів). 

Від того, наскільки старанно та професійно ними буде сформовано первинний позовний пакет до суду,  шанси Позивача на отримання позитивного рішення суду, тепер завжди будуть знаходитись у цій пропорційній залежності.

Не зважаючи на те, що кожна позовна заява має індивідуально виражені ознаки, які грунтуються на індивідуальних фактичних обставинах, у будь якому разі зміст та структура позовної заяви повинна відповідати основним процесуальним вимогам.

Звертаю увагу колег, що адміністративне судочинство здійснюється виключно у порядку позовного провадження (загального або спрощеного - ст. 12 КАСУ).  

Крім того, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об’єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Також, Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватно-правовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.

Дуже важливо дотримуватися правил об ’ єднання позовних вимог , які  пов’язані між собою, порушення яких може стати підставою для відмови судом у порушенні провадження і безпосередньо може вплинути на вашу репутацію, як професіонала.

Отже, якщо справа щодо пов’язаних вимог територіально підсудна різним місцевим адміністративним судам, то її розглядає один з цих судів за вибором позивача.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд.

Якщо справа щодо однієї з вимог підсудна апеляційному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому адміністративному суду, таку справу розглядає апеляційний адміністративний суд.

Вимоги про відшкодування шкоди , заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб’єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб’єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Не допускається об’єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.

Що стосується подачі до суду позову в електронний формі, після початку роботи Єдиної судової інформаційно – телекомунікаційної системи, Позивач звільняється від обов’язку  надсилати іншим учасникам справи або подавати до суду копії документів відповідно до кількості учасників справи, у письмовій формі.

 У такому разі копії відповідних документів іншим учасникам справи направляє суд. 

Також треба мати на увазі, що перейти з електронної форми на паперову можливо виключно з дозволу суду.

Тепер щодо зловживання процесуальними правами.

Якщо судом буде встановлено та визнано, що подання позову містить зловживання процесуальними правами, такий позов буде залишено без розгляду або повернуто   позивачу.

Щоб уникнути такої ситуації слід мати на увазі наступне:

Суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню адміністративного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, які спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) узгодження умов примирення, спрямованих на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.  

Сподіваюсь, що наведені застереження та структурна послідовність побудови позовної заяви дозволить колегам перевірити правильність та повноту складеного документа і, як наслідок, уникнути помилок під час подальшого судового розгляду справи.

Стосовно безпосередньо позовної заяви.

Відповіно до статті 159 -  при розгляді справи судом за правилами загального позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

За новим КАС України позовна заява подається у письмовій формі та повинна містити наступні відомості:

1. Найменування суду першої інстанції, до якого вона подається (п.1 ч.5 ст.160);

2. Повне найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв’язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти (п.2 ч.5 ст.160);

3. Зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується.

Розрахунок є обов ’ язковим, якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб’єкта владних повноважень (п.3 ч.5 ст. 160);

4) Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

У разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів повинен бути виписаний окремо до кожного. (п.4 ч.5 ст.160).

5) Виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Також зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини (п.5 ч.5 ст.160).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених   статтею 78   цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ст. 77).

У розумінні статті 72 - доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Позивач повинен подати докази разом із поданням позовної заяви  (ч.2 ст. 79).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються , крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст.79).

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч.9 ст. 79).

Звертаю вашу увагу на обов ’ язковість оформлення Клопотання про приєднання до матеріалів справи, - доказів, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено Кодексом, при поданні іх через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні (ч.10 ст. 79);

6) Відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору

 - у випадку, якщо законом встановлений обов’язковий досудовий порядок урегулювання спору (п.6 ч.5 ст.160).

Сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов’язковими згідно із законом (ч.1 ст.17);

7) Відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися (п.7 ч.5 ст.160);

8) Перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви (п.8 ч. 5 ст. 160).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах   другій   та   третій   статті 79 Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. (ч. 1 ст. 80).

У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу (ч. 2 ст. 80).

Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80);

9) У справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб’єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача (п. 9 ч. 5 ст. 160);

10) У справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб’єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт (ч.10 п.5 ст. 160);

11) Власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав (п.11 ч.5 т. 160);

12. Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п’ятої статті 160 стосовно представника (ч.6 п.5 ст. 160);

13. Перелік документів та інших доказів, які додаються до позовної заяви (ч.1 ст.161).

Позивач зобов’язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів (ч.4 ст. 161).

У разі необхідності до позовної заяви додаються Клопотання та Заяви позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, участь у судовому засіданні щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, звільнення (відстрочення, розстрочення, зменшення) від сплати судового збору, про призначення експертизи, витребування доказів, про забезпечення надання безоплатної правничої допомоги, якщо відповідний орган відмовив у її наданні, тощо (ч.5 ст. 161).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов’язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст. 161);

14. До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (ч.3 ст.161).

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч.2 ст.132);

15. До позовної заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього.

У разі відсутності акта чи договору у позивача - Клопотання про його витребування (ч. 7 ст. 161);  

16. Необхідно надати документи, що підтверджують повноваження представників.

Повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна (ч.1 ст. 59).

Довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

У разі задоволення заявленого клопотання щодо посвідчення довіреності фізичної особи на ведення справи, що розглядається, суд без виходу до нарадчої кімнати постановляє ухвалу, яка заноситься секретарем судового засідання до протоколу судового засідання, а сама довіреність або засвідчена підписом судді копія з неї приєднується до справи.

Довіреність фізичної особи, за зверненням якої прийнято рішення про надання їй безоплатної вторинної правничої допомоги, може бути посвідчена посадовою особою органу (установи), який прийняв таке рішення (ч.2 ст. 59).

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами (ч.3 ст. 59).

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України  "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" (ч. 4 ст. 59).

Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (ч.5 ст. 59).

Оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи (ч.6 ст. 59);

17. Підпис Позивача, або його представника, або іншої особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У разі пред ’ явлення  позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення (ч.7 ст.160).

18. Копії позовної заяви та копії доданих до позовної заяви документів, відповідно до кількості учасників справи (ч.1 ст.161).

Виключенням є випадок, коли  суб’єкт владних повноважень при поданні адміністративного позову зобов’язаний додати до позовної заяви доказ надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення іншим учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси, копії позовної заяви та доданих до неї документів (ч.2 ст. 161).

Блог  адвоката, керуючого партнера адвокатського об'єднання “Monitum” Олександра Нагорного  розміщено у Інтернет-виданні "Ліга.Блоги"