Синтетичні аудіо- та відеозаписи у кримінальному провадженні: можливості перевірки

Схожість голосу на записі з голосом підозрюваного ще не доводить, що він справді вимовив ці слова. Запис може бути синтезований чи змонтований ШІ, тож без перевірки його походження та автентичності файлу він не може підтверджувати провину особи. Вирішити проблему допоможе експертне дослідження.

Головна версія

Уявімо ситуацію: сторона обвинувачення надає аудіозапис, у якому особа нібито погоджується отримати неправомірну вигоду. Сам підзахисний заперечує, що взагалі мав таку розмову. При цьому невідомо, звідки взявся цей файл, а експертиза підтвердила лише те, що голос на записі схожий на голос підозрюваного. За таких обставин захиснику варто одразу з’ясувати, чи перевіряли експерти цей запис на генерацію штучним інтелектом та чи взагалі якість файлу дозволяла це зробити. В такому випадку якщо адвокат не поставить експертам правильні запитання, ключова версія про підробку залишиться без уваги.

Правову основу оцінки становить стаття 94 КПК, яка розрізняє належність, допустимість і достовірність доказу та виключає його наперед установлену силу. Коли виникає сумнів, чи справді розмова відбулася в реальності, то це питання саме до достовірності запису. При цьому саме використання штучного інтелекту також не визначає доказового значення файлу. Наприклад, у справах про шахрайство згенерований ШІ голос, навпаки, є головним доказом того, як саме злочинці ввели потерпілого в оману.

Особливості експертизи

Підготовку до дослідження варто починати зі з’ясування джерела запису та історії поводження з ним. Адвокату важливо встановити, хто створив або отримав файл, з якого пристрою його вилучили, кому передавали, чи зберігся повний запис. Рекомендації експертів із цифрових доказів зводяться до трьох етапів перевірки: звідки взявся аудіозапис, чи не змінювали його, як передавався файл. Кожен висновок експерта має бути чітко підтверджений технічним аналізом.

Для експертної перевірки доцільно отримати файл у первинному доступному вигляді, відомості про пристрій і спосіб запису, матеріали його вилучення та копіювання. Слід розрізняти технічну потребу дослідити найранішу доступну версію і процесуальний статус оригіналу документа. Стаття 99 КПК передбачає випадки визнання копій інформації оригіналом документа. Тому сам факт надання копії не вирішує питання про її допустимість або достовірність.

Під час експертизи додаткова увага приділяється метаданим – службовим відомостям про файл, та його контрольним хеш-значенням. Метадані можуть бути змінені, тому вони повинні оцінюватися разом з іншими властивостями запису. Збіг належно обчислених криптографічних хеш-значень дозволяє перевірити тотожність порівнюваних файлів. Проте зафіксована після вилучення контрольна сума аж ніяк не гарантує правдивості змісту або відсутності змін до цього моменту.

Запитання для експертизи потрібно формулювати чітко, зважаючи як на досвід експерта, так і на якість запису та технічні можливості. Орієнтовний перелік запитань до експерта може бути таким:

• чи виявлено у визначеному файлі та його фрагментах ознаки синтезу або зміни мовлення засобами штучного інтелекту;
• чи є ознаки монтажу, заміни або додавання фрагментів;
• чи узгоджуються технічні характеристики файлу із заявленим способом його створення;
• чи виявлено у відеозаписі ознаки зміни зображення обличчя або співвідношення звуку та зображення.

 Для кожного питання необхідно зазначати файл і, за потреби, часовий інтервал.

Окремо доцільно з’ясувати, які обмеження має дослідження через тривалість запису, стиснення чи відсутність вихідних матеріалів. Запропонований перелік потребує адаптації до справи та не передбачає універсального способу виявлення генерації. Експерту доручається встановлення технічних обставин у межах спеціальних знань.

Що впливає на результат

У звіті Національного інституту стандартів і технологій США зазначено, що результативність виявлення синтетичного аудіо залежить від методу, тестових даних та обробки запису. Її можуть знижувати невідомі детектору способи генерації й фонові шуми. Крім того, модель, яку розробляли для англійської мови, значно гірше розпізнає штучний звук в інших мовах. Звідси випливає практична рекомендація для українських адвокатів: слід завжди перевіряти, чи досліджувалась придатність використаного інструмента для українського мовлення та умов конкретного запису.

Числовий показник, який видає детектор, потребує пояснення: що саме він вимірює, за яким порогом сформовано результат і які помилки встановлено під час випробувань. Важливо отримати назву та версію програми, опис підготовки файлу, параметри аналізу й обґрунтування інтерпретації. Такі відомості доцільно оцінювати разом із результатами інших досліджень. Водночас запуск кількох сервісів без перевірки їхніх методів не гарантує незалежного підтвердження.

Також не варто забувати про те, що фраза в експертному висновку «ознак генерації не виявлено» зовсім не означає, що запис стовідсотково справжній. Це свідчить лише про те, що конкретні методи, які використав експерт, не знайшли слідів підробки у наданому файлі. Поширення такого висновку на будь-який можливий спосіб створення файлу потребує  окремого обґрунтування. Рекомендації з автентифікації аудіозаписів допускають невизначений результат і застерігають експертів від перебільшення категоричності висновків.

Процесуальні можливості захисту включають самостійне залучення експерта на договірних умовах за статтею 243 КПК та звернення до слідчого судді за наявності підстав, передбачених статтею 244 КПК. Стаття 102 КПК вимагає опису досліджень, застосованих методів і обґрунтованих відповідей.

Під час судового розгляду стаття 356 КПК дозволяє ставити експерту питання про методики, достатність матеріалів і наукове обґрунтування висновку. Отже, заперечення варто пов’язувати саме з конкретною прогалиною, наприклад: неперевіреним походженням файлу, непридатністю методу або висновком, який виходить за межі отриманих результатів.

Важливість спільних рекомендацій

Адвокатам та судовим експертам варто разом розробити єдині рекомендації щодо підготовки матеріалів і формулювання питань у справах, пов’язаних із підозрою на синтетичні записи. У такому документі доцільно визначити відомості, потрібні для перевірки походження файлу, вимоги до опису використаних інструментів та способи викладення обмежень дослідження. Будь-який інший експерт повинен мати можливість перевірити й повторити ці результати.

Наведений підхід дозволяє обґрунтувати предметну перевірку запису без припущення, що кожен цифровий матеріал є підробкою. Загальна можливість генерації не доводить фальсифікації конкретного файлу, а переконливе звучання чи зображення не усуває питань до його походження. Завдання адвоката полягає у виявленні обставин, які впливають на доказове значення запису, та забезпеченні їх належного дослідження. При цьому активність захисту не змінює передбаченого статтею 17 КПК обов’язку довести винуватість поза розумним сумнівом.

Зрештою, експертний аналіз та адвокатська діяльність мають єдину мету – забезпечити об’єктивне дослідження обставин, а не просто заперечити факт підробки. Тому лише якісно перевірений запис може стати законною підставою для судового рішення.

Автор публікації: Андрій Галич

Андрій Галич

голова Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.