Захист переговорів: як зменшити ризик витоку інформації

Сьогодні конфіденційну інформацію можуть отримувати за допомогою прихованих мікрофонів, диктофонів, камер, пристроїв дистанційної передачі даних, а також шкідливого програмного забезпечення. Тому під час спілкування з клієнтами адвокатам варто розуміти основні способи негласного отримання інформації та вживати заходів, які зменшують ризик її витоку.

Як це працює

У межах цієї статті йдеться про протидію несанкціонованому отриманню інформації приватними особами. Причиною можуть бути комерційне шпигунство, приватні конфлікти, конкурентні інтереси або аматорське стеження.

Складне професійне обладнання для цього не обов’язкове. На ринку доступна велика кількість недорогих пристроїв, здатних записувати звук чи відео, зберігати дані або передавати їх на відстані.

Тому основну увагу далі приділено захисту від фізичних засобів прихованого отримання інформації, які сторонні особи можуть встановити у приміщенні або автомобілі.

Технічно такі пристрої можуть працювати за трьома основними сценаріями.

Перший варіант — автономний запис. Пристрій фіксує звук або відео та зберігає інформацію у власній пам’яті. Щоб отримати запис, людині, яка встановила пристрій, може знадобитися повторний фізичний доступ до нього.

Другий варіант — передача інформації в режимі реального часу. Пристрій отримує аудіо- чи відеосигнал та одразу передає його через доступний канал зв’язку. За такого сценарію повертатися до пристрою за записами не потрібно.

Третій варіант — комбінований. Пристрій зберігає інформацію у внутрішній пам’яті та передає її через певні проміжки часу. Наприклад, накопичує дані протягом дня, а потім надсилає їх на віддалений ресурс.

Тож навіть без очевидної передачі сигналу в приміщенні може працювати автономний засіб запису.

Неконтрольований доступ

Для встановлення прихованого пристрою в офісі, переговорній кімнаті чи автомобілі зазвичай потрібен хоча б короткочасний фізичний доступ. Тому насамперед слід контролювати, хто, коли і на яких підставах може потрапити до місця проведення переговорів.

Приміщення доцільно обладнати системою контролю доступу, сигналізацією та відеоспостереженням. Варто вести облік ключів і перепусток, фіксувати відвідування, а також визначити порядок доступу для технічного персоналу та сервісних служб. Відвідувач може принести записувальний пристрій із собою, приховати його серед предметів інтер’єру або підключити до джерела живлення.

Такі самі заходи потрібні для автомобіля, якщо в ньому обговорюють конфіденційні питання. Охоронна система, контроль ключів і обмеження доступу до салону мають унеможливити тривале непомітне перебування сторонніх осіб усередині.

Окремої уваги потребують повторні відвідування. Автономний пристрій із часом доведеться зарядити, замінити або забрати, а запис із внутрішньої пам’яті — фізично отримати. Тому людина, яка встановила такий засіб, може спробувати повернутися. Під час оцінки такого візиту враховують його мету, час, частоту та повноваження особи.

Контрольоване середовище

Під час вибору або оренди приміщення для роботи з конфіденційною інформацією слід оцінювати сам кабінет і його оточення. Цей підхід можна описати поняттям контрольованого середовища.

Бажано знати, які приміщення розташовані зверху, знизу та з боків від офісу або переговорної кімнати, хто ними користується і наскільки близько сторонні особи можуть наблизитися до місця проведення переговорів.

Технічний ризик може виникати за межами самого кабінету. Суміжні приміщення, спільні стіни та інші конструктивні елементи іноді дають змогу розмістити обладнання достатньо близько до джерела звуку.

Додатковим напрямом захисту є використання віброакустичних та акустичних методів. Спеціальні пристрої за допомогою акустичного шуму або вібраційного впливу створюють перешкоди для отримання мовної інформації. Їхнє завдання — ускладнити запис чистого й розбірливого сигналу з приміщення. Самого обладнання недостатньо: його слід підбирати та налаштовувати з урахуванням особливостей приміщення і можливих загроз. Для найбільш чутливих переговорів можуть використовуватися персональні засоби акустичного захисту.

В окремих випадках доцільно виходити за межі приміщення. Якщо чутливі питання постійно обговорюють в одному кабінеті або автомобілі, місце стає передбачуваним, а відтак – потенційно вразливим.

Проведення переговорів на відкритій місцевості зменшує ризик використання заздалегідь прихованих пристроїв, водночас це не гарантує повної безпеки. Існують засоби дистанційного отримання акустичної інформації, здатні знімати звук на відстані. Тому за будь-яких умов слід оцінювати середовище та можливі способи отримання інформації. Вибір місця залежить від того, які саме засоби можуть бути використані та наскільки легко стороння людина здатна наблизитися до учасників розмови.

Увага до гаджетів

Але навіть у контрольованому приміщенні джерелом ризику може стати пристрій, який хтось із присутніх приніс із собою. Телефон, ноутбук, смартгодинник або інший гаджет можуть записувати та передавати інформацію.

Шкідливе програмне забезпечення, отримавши доступ до мікрофона чи камери, здатне записувати розмови або зображення без встановлення окремого фізичного засобу в приміщенні.

Тому в окремих випадках необхідно узгодити правила поводження з електронними пристроями. Учасники мають розуміти, яку техніку можна залишати поруч, де зберігатимуться інші пристрої та хто контролюватиме доступ до них під час розмови.

***

Отже, захист конфіденційних переговорів має охоплювати фізичне середовище й електронні пристрої. Контроль доступу до приміщень та автомобілів, фіксація відвідувань, оцінка навколишнього простору й акустичний захист зменшують ризик використання прихованих засобів запису. Водночас джерелом витоку може стати скомпрометований телефон, комп’ютер, смарттелевізор або інша техніка з мікрофоном чи камерою.

Тому фізичні заходи слід поєднувати з оновленням програмного забезпечення, перевіркою дозволів і встановлених застосунків, правилами поводження з пристроями та захистом мережі. Таку систему потрібно періодично переглядати з урахуванням нових технологій, характеру загроз та умов проведення переговорів.

Автор публікації: Андрій Галич

Андрій Галич

голова Комітету НААУ з питань кібербезпеки та віртуальних активів

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.