Де закінчується адміністрування БПД і починається контроль за адвокатом?

Останні зміни у функціонуванні системи безоплатної правничої допомоги актуалізували питання про межі адміністративного впливу на адвокатів. Поєднання договірних вимог, моніторингу, професійного навчання та механізмів оплати може посилювати залежність адвокатів від центрів БПД і створювати ризики для якості допомоги та незалежності адвокатури.

Нові договори

17 вересня 2026 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову № 1139, якою вніс зміни до Порядку і умов укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.

Документ установив додаткові вимоги до адвокатів, які хочуть працювати в системі. Зокрема, вони знайшли відображення у зміненій формі примірного договору з адвокатом, який тепер має повідомляти центр про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю, застосування до нього дисциплінарного стягнення, зміну прізвища, власного імені, зміну номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та найменування органу, який прийняв рішення про його видачу, зміну банківських реквізитів. При цьому повідомлення має бути здійснене не пізніше трьох календарних днів з дня виникнення відповідних обставин.

Також, якщо раніше адвоката могли виключити з Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, за порушення договору, то тепер достатньо неналежного виконання його умов.

Рішенням № 62 від 18.08.2026 Рада адвокатів України визначила свою позицію щодо функціонування системи БПД, зокрема висловила незгоду з окремими положеннями проєкту цієї постанови. І хоча зауваження та компромісні пропозиції інституту адвокатури були направлені Міністерству юстиції, вони у прийнятому документі враховані не були. Тож убачається, що тенденція до встановлення додаткових бар'єрів для адвокатів системи БПД продовжується, поряд з ігноруванням системних проблем.

Моніторинг замість оцінювання якості

Законодавство наділяє Міністерство юстиції та Координаційний центр повноваженнями щодо затвердження стандартів якості БПД і ведення Реєстру адвокатів, які її надають. Положення про Координаційний центр передбачає також здійснення моніторингу якості допомоги.

У травні 2026 року Координаційний центр затвердив окремий порядок організації моніторингу дотримання адвокатами стандартів якості надання БВПД. Об'єктом такого моніторингу є дотримання адвокатами стандартів, а проводиться він шляхом аналізу процесу надання правничої допомоги. Моніторинг здійснюють працівники центрів. Для визначення адвокатів, чия робота підлягатиме перевірці, застосовуються відповідні критерії ризику.

Сам по собі моніторинг існував і раніше. Однак нові правила посилюють практичне значення його результатів для договірних відносин адвоката із системою БПД. У такий спосіб адміністративний контроль може безпосередньо впливати на можливість адвоката надалі отримувати доручення.

Формально оцінювання якості, повноти та своєчасності надання БПД здійснюють спеціальні комісії при радах адвокатів регіонів. Негативне рішення такої комісії, яким встановлено порушення стандартів і запропоновано виключити адвоката з Реєстру або розірвати з ним договір, враховується під час вирішення питання про подальше укладення договору.

Водночас система БПД розвиває власний механізм моніторингу. У результаті контроль за дотриманням адвокатами професійних стандартів поступово переходить до працівників органів, з якими адвокат перебуває у договірних і фінансових відносинах.

Обов'язкове навчання адвокатів

Ще одним напрямом такого впливу є професійне навчання. Порядок і умови укладення договорів з адвокатами, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу, прямо пов'язують можливість продовження роботи в системі БПД з участю у заходах, що організовуються Координаційним центром або центрами БПД.

Раніше Координаційний центр було виключено із числа суб'єктів, які мають право проводити заходи з підвищення професійного рівня адвокатів. Але адвокат, який хоче працювати в системі, повинен проходити навчання за програмами, що пропонуються органами БПД.

Питання полягає не в запереченні необхідності професійного розвитку. Адвокат зобов'язаний підтримувати належний рівень знань і навичок незалежно від того, працює він за договором із клієнтом чи за дорученням центру. Однак організація підвищення професійного рівня адвокатів належить до сфери адвокатського самоврядування.

Коли зміст додаткового обов'язкового навчання формує орган, який одночасно розподіляє доручення, контролює їх виконання та укладає з адвокатом договір на наступний період, виникає ризик підміни професійного навчання адміністративною підготовкою до роботи за правилами самої системи. У поєднанні з моніторингом якості це посилює залежність адвоката від центру та поступово стирає межу між незалежним надавачем правничої допомоги і виконавцем внутрішніх вимог адміністратора.

Економічна та організаційна залежність

Проблема незалежності має й економічний аспект. Про надзвичайно низьку оплату роботи адвокатів у системі БПД адвокатура говорить понад десять років. Установлені суми тривалий час не переглядалися і значно знецінилися.

Практичні наслідки вже відчувають самі центри. Уночі, у вихідний день або за межами міста складно знайти адвоката, готового виїхати до затриманої особи. За таку роботу адвокат може отримати близько тисячі гривень, тоді як витрати на дорогу власним автомобілем не відшкодовуються.

Окремі проблеми виникають у цивільних та адміністративних справах. За законом складення процесуальних документів і представництво інтересів є різними видами правничих послуг. Проте центри видають доручення лише на представництво, об'єднуючи в ньому і підготовку документів. Унаслідок цього частина фактично виконаної адвокатом роботи не оплачується або оплачується в меншому розмірі. Існуюча методика також не передбачає окремої оплати низки процесуальних заяв.

Якщо справа доходить до суду, виконання доручення може тривати роками. Після завершення розгляду адвокат має отримати рішення, підготувати звітність, дочекатися перевірки акта центром, а потім - проведення оплати.

Додаткові труднощі створює 45-денний строк подання актів. Судові рішення нерідко виготовляються із затримкою, але негативні фінансові наслідки пропуску строку покладаються на адвоката. При цьому строки перевірки актів і проведення оплати для центрів належним чином не збалансовані з обов'язками адвоката.

Центри також вимагають чекати на видання наказу про припинення доручення, перш ніж подавати звітність. Навіть правовий висновок про відсутність підстав для складення позову або ненадання клієнтом необхідних документів не завжди припиняє доручення. Адвоката можуть зобов'язати повторно зустрічатися з клієнтом і складати акти за формами, розробленими для працівників центру.

Такі вимоги підтримуються можливістю надалі не укласти з адвокатом договір. За цих умов формально договірні відносини сторін фактично не є рівними, а економічна залежність поступово перетворюється на організаційну.

Що необхідно змінити

Проблема не зводиться до окремих недоліків у роботі центрів. Ідеться про поступове формування системи, в якій органи, створені для адміністрування безоплатної правничої допомоги, отримують дедалі більше можливостей визначати умови допуску адвокатів до роботи, контролювати процес надання допомоги, впливати на професійне навчання та вирішувати питання подальшої співпраці.

Додаткові умови допуску адвокатів до надання БВПД мають бути переглянуті. Статус адвоката, професійні вимоги, Правила адвокатської етики та передбачені законом механізми відповідальності вже забезпечують необхідні запобіжники. У профільному законі доцільно окремо врегулювати функціонування системи БПД і встановити чіткі гарантії від використання договірних механізмів для впливу на адвоката.

Оцінювання якості правничої допомоги повинно залишатися функцією адвокатського самоврядування. Для цього необхідно внести до звітності регіональних рад відомості про роботу відповідних комісій, прийняти нове положення про них, затвердити єдиний регламент і визначити порядок взаємозамінності або перенаправлення звернень. Належна робота цих комісій усуне підстави для розширення паралельного адміністративного контролю.

Підвищення професійного рівня адвокатів також має здійснюватися за правилами адвокатського самоврядування. Участь у навчальних програмах системи БПД не повинна перетворюватися на додатковий інструмент відбору адвокатів або обов'язкову умову продовження договору.

Нарешті, необхідно істотно переглянути оплату роботи адвокатів і строки її проведення. Складення процесуальних документів і представництво мають оформлюватися й оплачуватися окремо. До Методики слід включити документи, які нині залишаються неоплаченими. Варто також скасувати 45-денний строк подання актів або передбачити, що він вважається дотриманим, якщо адвокат підтвердив своєчасне звернення до суду по рішення чи вирок.

Внутрішні положення центрів не можуть установлювати для адвокатів обов'язки, яких немає в законодавстві, стандартах або договорі. Відносини в системі БПД мають будуватися на повазі до професійної незалежності адвоката, а не на його залежності від наступного доручення чи майбутнього договору. Без цього система, покликана гарантувати право людини на правничу допомогу, ризикує послабити одну з головних передумов такого права - незалежність захисника.

Матеріал опубліковано на порталі LIGA ZAKON.

Автор публікації: Оксана Каденко

Оксана Каденко

голова Комітету НААУ з питань безоплатної правничої допомоги

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.