Строк давності як бар’єр для адвокатського запиту

Механізм відповідальності за порушення права адвоката на інформацію часто не спрацьовує. Поки складають протокол і передають справу до суду, тримісячний строк накладення адміністративного стягнення може сплинути. Що можна змінити?

Механізм, що не спрацьовує

Відповідно до статті 24 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адресати адвокатського запиту зобов’язані надати адвокату інформацію та копії документів не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту, крім інформації з обмеженим доступом.

Якщо запит стосується значного обсягу інформації або потребує пошуку серед великої кількості даних, строк його розгляду може бути продовжено до двадцяти робочих днів. Причини такого продовження мають бути обґрунтовані, а адвоката необхідно письмово повідомити про нього не пізніше п’яти робочих днів із дня отримання запиту.

Неправомірна відмова в наданні інформації, несвоєчасне або неповне її надання, а також надання інформації, що не відповідає дійсності, у відповідь на адвокатський запит утворюють склад адміністративного правопорушення за статтею 212-3 КУпАП. За це передбачено штраф для посадових осіб у розмірі від двадцяти п’яти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Протокол про таке правопорушення складає голова ради адвокатів регіону та/або уповноважений нею член ради, а справу розглядає суд.

Місяці, яких не вистачає

За чинною редакцією статті 38 КУпАП у справах, підвідомчих суду, стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні — не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.

Для справ про порушення права адвоката на інформацію цей строк об’єктивно недостатній. Процедура притягнення до відповідальності складається з низки послідовних етапів: отримання адвокатом підтвердження порушення, підготовки та подання звернення до ради адвокатів регіону, перевірки матеріалів, встановлення відповідальної посадової особи, складення протоколу, направлення матеріалів до суду, призначення справи до розгляду та її судового розгляду.

За умов навантаження на суди, кадрового дефіциту, відкладення засідань або повернення матеріалів для доопрацювання тримісячний строк нерідко спливає ще до фактичного розгляду справи. Як наслідок, навіть за очевидного порушення провадження підлягає закриттю у зв’язку із закінченням строків накладення стягнення.

Така конструкція нівелює саму ідею адміністративної відповідальності, формує відчуття безкарності у посадових осіб і не стимулює адресатів запитів до належного виконання закону. Порушник фактично отримує процесуальну перевагу від затягування процедури, оскільки сплив строку усуває можливість застосування стягнення.

Диференціація строків

У статті 38 КУпАП закладено диференційований підхід до визначення строків накладення адміністративних стягнень. Так, за правопорушення, пов’язані з корупцією, стягнення може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення, але не пізніше двох років із дня вчинення.

Законодавець свідомо подовжив граничний строк для категорії справ, у яких оперативне виявлення та документування порушень об’єктивно ускладнені.

Справи за статтею 212-3 КУпАП щодо адвокатських запитів мають аналогічну специфіку: багатоетапну процедуру ініціювання, залежність від дій регіональної ради адвокатів та обов’язковий судовий розгляд. Це обґрунтовує можливість поширення на них моделі подовженого строку.

Що пропонується

Отже, статтю 38 КУпАП доцільно доповнити положенням, за яким адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене статтею 212-3 Кодексу в частині порушення права адвоката на інформацію за адвокатським запитом, може бути накладено протягом трьох місяців із дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Пропозиція відтворює вже апробований законодавцем механізм подовженого граничного строку за аналогією з правопорушеннями, пов’язаними з корупцією. Вона не порушує загальної системи строків КУпАП і не потребує концептуальної перебудови інституту адміністративної відповідальності.

Реалізація такого підходу забезпечить реальну можливість притягнення винних посадових осіб до відповідальності, усуне їхню процесуальну перевагу від затягування процедури, відновить превентивну та відновлювальну функції адміністративного стягнення, а також посилить гарантії реалізації професійних прав адвоката і, як наслідок, права особи на правничу допомогу.

Автор публікації: Олександр Скоробогатов

Олександр Скоробогатов

член Ради Комітету НААУ з питань запобігання адміністративним правопорушенням, скоєним стосовно адвокатів

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.