Кримінальна відповідальність за забруднення навколишнього середовища у Республіці Польща

Питання про охорону навколишнього середовища для українських громадян у Польщі важливе тим, що у процесі життя і діяльності, безпосередньо чи опосередковано, вони також включені у цей процес, оскільки користуються природним середовищем держави (ліси, річки і т. п.), громадським транспортом чи власним авто, послугами з вивезення сміття тощо. Найважливішою темою в цьому контексті є контроль за використанням транспорту і відходів. Тому важливо розуміти відповідальність, в тому числі кримінальну, за правопорушення в сфері екології.

Охорона довкілля як конституційна цінність

Згідно з чинним законодавством охорона довкілля в Польщі є не лише важливим соціальним питанням, а й конституційною цінністю. Стаття 74 Конституції Республіки Польща чітко зазначає, що органи державної влади зобов’язані проводити політику, яка забезпечує екологічну безпеку для нинішнього та майбутніх поколінь. Це означає, що турбота про стан природи, повітря, води та ґрунту є не доброю волею держави, а конституційним обов’язком органів влади, за який можуть нести відповідальність окремі державні установи.

Потреба в охороні довкілля стає особливо актуальною в контексті динамічної урбанізації та промислової діяльності. Експансивне розширення міст, зростання дорожнього руху та споживацький спосіб життя чинять зростаючий тиск на  природне середовище. Проблеми, пов’язані з  цивілізаційною розбудовою, такі як викиди забруднюючих речовин, деградація води та ґрунту, а також швидка експлуатація природних ресурсів — це явища, які можуть легко призвести до незворотної шкоди природному середовищу.

Тому конституційний підхід до охорони довкілля має не лише декларативний вимір, але й практичний, забезпечуючи основу для створення подальших нормативних актів, забезпечення виконання положень та, що найважливіше, запровадження кримінальної відповідальності для тих, хто завдає шкоди довкіллю. В епоху численних екологічних проблем кримінальне переслідування за заборонені дії проти навколишнього середовища є невід’ємною рисою відповідальної державної політики.

Кримінальний кодекс про екологічні правопорушення

Кримінальна відповідальність за екологічні злочини в Польщі ґрунтується переважно на положеннях розділу XXII Кримінального кодексу (статті  181  — 188), який регулює діяльність, що вважається особливо шкідливою для  природи та  здоров’я населення. Законодавець встановив покарання, серед іншого, за забруднення води, повітря та ґрунту, незаконне зберігання або транспортування відходів, викид шкідливих речовин у навколишнє середовище та незаконне управління небезпечними речовинами.

Зокрема, слід звернути увагу на положення, що містяться у статтях 181 — 183 Кримінального кодексу, які регулюють кримінальну відповідальність за найсерйозніші екологічні злочини. Стаття 181 стосується знищення природи, включаючи рослинний і тваринний світ, особливо в охоронних зонах, що передбачає покарання до 5 років позбавлення волі або до 8 років у разі тяжких наслідків. Стаття 182 передбачає за забруднення води, повітря або ґрунту речовинами, які можуть загрожувати здоров’ю або життю, таку ж верхню межу покарання. У свою чергу, стаття 183 охоплює незаконне поводження з відходами та небезпечними речовинами — їх незаконне зберігання, транспортування або залишення. Відповідальність може застосовуватися як до навмисних, так і до ненавмисних дій, якщо вони призводять до загрози для навколишнього середовища.

У цьому контексті варто зазначити, що  законодавець розрізняє навмисні та  ненавмисні злочини. У багатьох випадках — наприклад, забруднення навколишнього середовища — закон також передбачає відповідальність за дії, вчинені ненавмисно (наприклад, через недбалість, відсутність заходів безпеки або технічну некомпетентність). Тому відповідальність залежить не лише від недобросовісності, а й від відсутності належної обачності. Це особливо важливо в контексті осіб, які обіймають керівні посади, наприклад, на промислових підприємствах, де легко може статися ненавмисна шкода навколишньому середовищу.

Істотну зміну було внесено поправкою 2022 року до  Кримінального кодексу (Вісник законів від  2022  року, позиція  2600), яка значно посилила покарання за екологічні злочини, зокрема: шляхом збільшення верхньої межі покарання, обмеження можливості умовного припинення провадження та розширення сфери відповідальності колективних суб’єктів. Ці  зміни були відповіддю на  зростаючі загрози довкіллю та необхідність більш ефективного правоохоронного застосування проти серйозних винуватців у заподіянні шкоди довкіллю.

«Позакодексові» положення

Окрім положень Кримінального кодексу, відповідальність за  дії проти навколишнього середовища може також виникати з так званих «позакодексових» кримінальних положень. Вони розпорошені по численних конкретних законах. Одним з найважливіших законів у цьому відношенні є Закон про охорону навколишнього середовища, який передбачає, серед іншого, санкції за порушення зобов’язання отримувати екологічні дозволи, перевищення норм викидів або невиконання моніторингу забруднення. Покарання згідно із Законом про охорону навколишнього середовища включають штрафи, обмеження волі та навіть позбавлення волі за серйозні правопорушення.

Закон про відходи також відіграє значну роль у контексті кримінальної відповідальності за шкоду навколишньому середовищу. Він регулює відповідальність за  незаконне управління відходами, таке як скидання відходів у ліси, спалювання заборонених речовин у печах та незаконне перевезення відходів. Аналогічно, Закон про охорону природи запроваджує санкції за пошкодження охоронних територій, вирубку дерев без дозволу та заподіяння шкоди охоронюваним видам.

Варто зазначити, що багато з цих порушень можна класифікувати як проступки або тяжкі злочини, залежно від масштабу шкоди та наміру правопорушника. Таким чином, ці «позакодексові» положення доповнюють Кримінальний кодекс, дозволяючи переслідувати та карати за поведінку, яка прямо не охоплюється ним, але становить реальну загрозу для  навколишнього середовища.

Практика застосування кримінального законодавства у справах, пов’язаних з довкіллям

На практиці застосування кримінального законодавства у справах, пов’язаних з довкіллям, стикається з багатьма труднощами, особливо доказовими. Однією з найбільших проблем є доведення причинно-наслідкового зв’язку між діями правопорушника та конкретною шкодою, завданою довкіллю. Забруднення або деградація можуть бути не миттєвими, а накопичуватися з часом. Ще одним фактором, що ускладнює кримінальну відповідальність за шкоду довкіллю, може бути множинність відповідальних осіб, що вимагає індивідуалізації кримінальної відповідальності. Ці фактори роблять роль судових експертів та екологічної експертизи вирішальною. Саме експерти з різних галузей оцінюють, серед іншого, ступінь шкідливості речовин, масштаби шкоди довкіллю та вплив на людей і природу.

Незважаючи на це, рівень розкриття екологічних злочинів залишається низьким. Основними причинами є труднощі з ідентифікацією правопорушника, брак спеціалізованих знань у правоохоронних органах та низький рівень суспільного інтересу. Багато злочинів, таких як незаконне скидання відходів, залишаються непоміченими протягом тривалого часу, а кримінальні провадження порушуються лише після висвітлення окремих випадків у ЗМІ. Крім того, деякі справи закінчуються адміністративним провадженням або провадженням про проступки без будь-яких кримінальних санкцій.

ВІСНИК НААУ № 3 (119)

Автор публікації: Ірина Василик

Ірина Василик

адвокат, представник НААУ в Республіці Польща (м. Краків)

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.