Коли пасажирам літаків не компенсують затримку чи скасований рейс?

Раніше ми писали про те, що авіапасажири, які стикаються із затримками, скасуванням рейсів або відмовою в перевезенні, можуть (у разі дотримання певних правил) претендувати на компенсацію від 250 до 600 євро. Втім, за надзвичайних обставин розраховувати на неї не варто.

Так, останнім часом туристичні агенти та агенти з продажу авіаквитків у Європі стикнулися із ситуаціями затримки чи скасування рейсу через появу безпілотників у районі аеропорту. Найпомітніші — це два послідовні закриття аеропорту Мюнхена 3—4 жовтня, коли десятки рейсів були затримані чи скасовані, а тисячі пасажирів провели ніч у терміналах. Подібні інциденти спостерігалися також у Данії та Норвегії.

Ще у 2021 році Європейське агентство з безпеки польотів (EASA) видало посібник «Drone Incident Management at Aerodromes» – документ, який пропонує аеропортам загальні рекомендації у випадку виявлення дронів у зоні аеропорту. По своїй суті цей документ є «цивільним», консультативним, а не оперативним і не дає реальних інструкцій для реагування на ворожі чи координаційні атаки дронів. Тож існує прогалина у визначенні відповідальності авіакомпаній та захисті прав пасажирів.

Тому юристи застосовують загальні норми Регламенту (ЄС) №261/2004, який визначає права пасажирів у разі затримки або скасування рейсів.

Активність дронів на території аеропорту майже завжди кваліфікується як «надзвичайні обставини», тобто обставини поза контролем авіакомпанії. А в такому випадку перевізник звільняється від виплати грошової компенсації, якщо доведе, що:

1) затримка або скасування безпосередньо спричинені цими подіями;

2) він вжив усіх розумних заходів, аби уникнути або мінімізувати наслідки (ст.5(3) Регламенту).

Таку позицію підтримує і практика судів ЄС у інших справах, наприклад, про зіткнення птахів з літаком, сторонні речі (сміття) на злітно-посадковій смузі, страйки співробітників обслуговуючих компаній в аеропортах тощо.

Водночас, важливо памʼятати, що за наявності надзвичайних обставин перевізник не звільняється від обов’язку опікуватися пасажирами. Він має забезпечити харчуванням та напоями пропорційно до часу очікування, надати готель та трансфер, якщо затримка триває понад добу, а також забезпечити пасажирів засобами зв’язку (телефон, електронна пошта).

Цей обовʼязок прямо підтверджений у рішенні Суду Європейського Союзу у справі C-12/11 «McDonagh v Ryanair» від 31.01.2013 (справа про вулканічний попіл в Ісландії) яке стало одним із ключових у сфері прав авіапасажирів.

Зрозуміло, що після завершення дії надзвичайних обставин авіакомпанія зобовʼязана доставити пасажира до місця призначення на своєму рейсі чи альтернативному або повернути вартість невикористаної частини перевезення.

Якщо перевізник не запропонував своєчасну альтернативу, то пасажир має право самостійно купити квиток на інший рейс (у межах розумного) і вимагати відшкодування прямих витрат.

Отже, при непердбачуваних обставинах затримки чи скасування рейсу пасажиру також необхідно забезпечити себе належною доказовою базою для захисту своїх прав. Як мінімум, слід зробити скріншоти повідомлень аеропорту, фото табло, а також зберегти чеки за харчування, трансфер, готель, альтернативні квитки.

Проведена підготовча робота допоможе надали подати обґрунтовану вимогу авіаперевізнику про відшкодування прямих витрат.

Матеріал опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».

Автор публікації: Сергій Козирєв

Сергій Козирєв

член Комітету НААУ з питань транспортного права

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.