Кожна справа сповнена психологічних травм, - представниця НААУ у Чехії

Українські адвокати, які працюють за кордоном, часто стикаються з новими викликами, особливо у складні часи. Одним із таких викликів є забезпечення правничої допомоги українським жінкам та дітям, які через війну опинилися за межами країни. Які юридичні питання турбують їх найбільше, з якими проблемами вони звертаються і як українські правники допомагають їм адаптуватися у нових умовах, - про це журналістка чеського видання «Адвокатський щоденник» (Advokátní deník) Івана Сикорова розпитала представницю НААУ у Чеській Республіці Олену Максименко.

– Українські жінки, загалом, щодня демонструють неймовірну хоробрість у важкі часи, спричинені російською агресією. З дня на день життя багатьох з них повністю змінилося. Яке питання є для Вас найактуальнішим на цей момент, яку правову допомогу Ви найчастіше їм надаєте?

– У своїй адвокатській практиці я майже щодня стикаюся зі справами, пов’язаними з доступом до дитини, порядок якого врегульовано Конвенцією про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Ідеться про кейси, коли один з батьків перебуває в Україні, у той час коли дитина вивезена без його згоди за кордон іншим із батьків. Підставами для цього слугують норми українського законодавства, які на час повномасштабного вторгнення РФ на територію України дозволяють виїзд неповнолітньої дитини з одним із батьків без нотаріальної згоди іншого з батьків. Основна мета цих бюрократичних спрощень – забезпечити дитині безпечне місце перебування, гарантувати спокій і нормалізувати її психологічний стан.

Але при цьому той з батьків, з яким перебуває дитина, іноді  перешкоджає спілкуванню навіть способами інтернет-зв’язку, що порушує право дитини на контакт із батьком, рівність прав батьків, тобто норми як міжнародного, так і українського права. У таких обставинах батьки змушені звертатися за правничою допомогою для реалізації власних прав. Кожна справа сповнена індивідуальних деталей і психологічних травм.

Друге місце за актуальністю поділяють справи про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. На відміну від чеської правової системи, українське судочинство дозволяє окремий розгляд справ про розірвання шлюбу без вирішення питань опіки, аліментних зобов’язань, поділу майна. Таким чином, запит клієнтів полягає за їх вибором окремо про розірвання шлюбу чи стягнення аліментів. В обох категоріях справ український адвокат має право представляти інтереси клієнта за допомогою електронного суду.

Робота з подібними делікатними справами, безумовно, ставить високі вимоги до всіх, хто бере в ній участь...

Участь у таких категоріях справ, на мою думку, накладає на адвоката велику відповідальність. Оскільки клієнти завжди проходять довгий та травматичний шлях у своїх взаємовідносинах і на етапі звернення за правничою допомогою перебувають у такому психологічного стані, коли жодні «домовленості на березі» вже не діють. Особливо з урахуванням постійного напруження через війну, яка, звичайно, накладає свій відбиток на стан кожного українця та українки як у нашій країни, так і за її межами.

– Як представник НААУ, Ви регулярно контактуєте з керівництвом ČAK та співпрацюєте у сферах, близьких до чеської та української адвокатури. Чи організовуєте Ви якісь семінари, конференції для українських колег?

– Як представник НААУ у Празі та правник, який сам пройшов процедуру визнання як іноземний адвокат, я раз на півріччя проводжу семінар для українських колег, які мають намір долучитися до професії у Чехії. Звичайно, підготовка пакета документів та складання іспиту не є надскладною процедурою, але, перебуваючи у постійному контакті з українськими правниками, бачу, що вони мають значну кількість практичних запитань, на які я кожного разу намагаюся надати максимально розгорнуті відповіді. Окрім окресленого чеською палатою кола запитань, необхідних для підготовки до іспиту, я звертаю увагу колег на закон № 85/1996 Sb., 91/2012 Sb. про міжнародне приватне право, Рекомендації Постійного комітету CCBE щодо українських адвокатів та інші матеріали, які можуть спростити адаптацію в Чехії.

Також я відчуваю велику підтримку від чеських колег, які завжди відкриті до співпраці та дискусій. За допомогою колеги Mgr. Bc. Pavla Vacková на платформі НААУ відбувся онлайн-вебінар «Чеське родинне право для українців: про що варто знати».

– Що ще Ви хотіли б зробити найближчим часом, щоб допомогти українським юристам?

– Від початку повномасштабного вторгнення Росії кількість українських жінок з дітьми у Чехії значно збільшилася, багато з чеських адвокатів надавало та надає юридичну допомогу українцям, формується усталена практика. З метою обміну інформацією між чеськими та українськими колегами я працюю над амбіційним проектом: «Дні чесько-українського права», який я бачу у трьох базових панелях.

Панель сімейного права, яка б надала порівняльний аналіз відмінностей та  схожостей між нашими правовими системами, вибір юрисдикції, порівняння інституту спільної опіки над дітьми після розлучення батьків та участі у вихованні дитини, аліментних зобов’язань колишнього подружжя тощо. Наступна панель присвячена криптовалютам та пошуку кіберактивів. І, нарешті, панель, що стосуватиметься уникнення подвійного оподаткування: як діяти при зміні податкового резидентства, як працює автоматичний обмін інформацією на міжнародному рівні відповідно до стандарту CRS.

– Адвокати також можуть надавати допомогу pro bono...

– Разом з групою активних українських правників та представниками Посольства України в Чеській Республіці ми розробляємо перелік адвокатів, які мають бажання залучитися до допомоги громадянам України на умовах pro bono, готуємо інформаційні матеріали щодо необхідності постановки на тимчасовий консульський облік неповнолітніх українців, вивезених за кордон одним із батьків без згоди іншого, та висвітлення інших правових питань. Звичайно, охопити весь перелік питань, з якими стикаються громадяни України за кордоном, дуже важко, але головне не зупинятися, рухатися у напрямі поваги людських прав і взаємної поваги.

Можливість надання Pro bono допомоги для мене вирішена за допомого платформи Pravo Vsim, де кожний правник, який усвідомлює виклики сучасності та готовий витратити частину власного часу для надання консультацій, може зареєструватися та запропонувати власну експертну думку.

– Що б ви хотіли побажати всім жінкам не тільки з нагоди Міжнародного жіночого дня?

– Міжнародний жіночий день це лише привід підкреслити роль жінки у суспільстві. Адже саме жінка має можливість збереження роду, дарує життя, піклується про майбутнє людства, без якого неможливо його існування, – дитину. Сучасність надала жінці багато інших можливостей для реалізації як у суспільстві, так і в особистому житті. Для мене зараз жінка – це мати, берегиня родини, захисниця власної країни. І кожній жінці незалежно від місця проживання, національності, віку я би хотіла побажати натхнення пізнавати цей світ і сил змінювати його на краще.

Advokátní deník – це юридичне видання в Чехії, яке висвітлює актуальні питання адвокатури, законодавства та правозастосовної практики. Видання орієнтоване на адвокатів, юристів і правничу спільноту, надаючи аналітичні матеріали, коментарі до законодавчих змін, інтерв’ю з фахівцями та новини юридичного світу.

Повний текст інтерв’ю можна подивитися за посиланням.

Автор публікації: Олена Максименко

Олена Максименко

представник НААУ в Чеській Республіці

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.