Цивільний захист: що забули прописати у змінах, - висновок Комітету НААУ
Автори законодавчої ініціативи формально підійшли до імплементації Механізму цивільного захисту ЄС у національне законодавство. Зокрема, потребує удосконалення термінологія, процедурні моменти та обмін даними.
Такий висновок зробили у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань аграрного, земельного та довкілевого права за підсумками аналізу проекту Закону №11345 від 17.06.2024 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям та ліквідації їх наслідків, формування фонду захисних споруд цивільного захисту, створення класів та центрів безпеки».
Необхідність змін обгрунтовується потребою удосконалення Кодексу цивільного захисту України з урахуванням світового досвіду у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій, а також досвіду, отриманого в умовах збройної агресії РФ. Також звертається увага на те, що Законом від 08.11.2023 №3434- IX ратифіковано Угоду з ЄС щодо участі України в Механізмі цивільного захисту Союзу.
З урахуванням цього проект Закону зокрема пропонує:
- визначення національного координатора участі України в Механізмі, а також порядку надання допомоги в його рамках;
- визначення повноважень органів місцевого самоврядування щодо створення центрів безпеки;
- надання Уряду повноважень із унормування функціонування загальнодержавної автоматизованої системи централізованого оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;
- деталізацію норм законодавства щодо створення фонду захисних споруд цивільного захисту;
- цифровізацію процесу атестації аварійно-рятувальних служб та рятувальників;
- уточнення переліку заходів реагування, що підлягають застосуванню у разі допущення суб’єктами господарювання порушень встановлених вимог у сфері пожежної та техногенної безпеки;
- уточнення порядку підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації органів управління та сил цивільного захисту.
У комітеті НААУ звернули увагу, що необхідно внести додаткові зміни до Кодексу цивільного захисту України та розширити термінологічний словник відповідно до Рішення № 1313/2013/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 17.12.2013 про Механізм цивільного захисту Союзу. Зокрема необхідно надати зміст визначенням «лихо», «реагування», «готовність», «запобігання», «раннє попередження», «модуль», «оцінка ризиків», «спроможність управління ризиками», «спроможність реагування» та «матеріально-технічна підтримка».
Також проект у його запропонованій редакції не враховує таких аспектів Механізму Союзу, як захист людей, навколишнього середовища та майна, включаючи культурну спадщину. Зокрема, у проекті деталізуються повноваження компетентних органів лише щодо удосконалення управління ризиками затоплення. Проте не проведено паралелей та не враховано, що саме стратегічна екологічна оцінка та оцінка впливу на довкілля покликані виявити ризики потенційних лих і планувати заходи для відвернення від таких або готовність таких незалежно від джерела їхнього виникнення природнього чи техногенного, соціального чи воєнного характеру. Незважаючи на достатньо розгалужене законодавство щодо охорони культурної спадщини, 33 роки незалежності свідчать про бездіяльність профільних органів контролю та занепад пам’яток культури через несприятливі погодні умови.
Зміни до Кодексу цивільного захисту щодо атестації профільних працівників не враховують обов’язків зробити знання про катастрофи загально доступними та формування великого кола громадськості, які за потреби знають, як реагувати та діяти у тих чи інших ситуаціях, і, головне, володіють для цього належною матеріально-технічною базою.
Поза увагою залишився захист людей, оскільки вимагає взаємодії ДСНС із органами Держпродспоживслужби (санітарне та ветеринарне законодавство), Державною екологічною інспекцією, центрами громадського здоров’я. Адже саме попередження погіршення стану здоров’я людей є складовою екологічної безпеки, яка входить у цивільну безпеку. А ризикам у чинному Кодексі цивільного захисту присвячено лише питання пожеж.
З огляду на вищенаведене НААУ вважає, що законопроект №11345 потребує суттєвого доопрацювання під час його підготовки до другого читання.
Повний текст зауважень і пропозицій можна переглянути за посиланням.
Популярні новини
Підтримка
Сайт НААУ підлаштували під потреби слабозорих
До Міжнародного дня людей з інвалідністю, який відзначається 3 грудня, офіційний сайт Національної асоціації адвокатів України став зручним для перегляду інформації тими громадянами, що мають поганий зір.
Привітання
Оголошено переможців Турніру із судових дебатів
Завершився суперфінал III Турніру із судових дебатів серед студентів-юристів 3-4-х курсів ступеня «Бакалавр» та «Магістр», організований Національною асоціацією адвокатів України.
Дискусія
Підвищення податків: як вижити бізнесу?
1 грудня набрав чинності Закон № 4015-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у період дії воєнного стану». Як підвищення податків уплине на українських підприємців?
Законодавство
Як захистити працюючих медпрацівників після зміни стандартів…
Зміна професійних стандартів призведе до зміни умов праці вже працюючих медичних працівників і це може мати наслідком порушення їхніх трудових прав з боку роботодавців.
Навчання
Спеціалізація суддів у справах сім’ї та дітей: досвід та виклики
Запровадження спеціалізації суддів на розгляді справ за участі дітей є важливим елементом правосуддя, дружнього до дитини, що підтверджено міжнародними стандартами. Водночас, стримувачами є кризові явища в українському суспільстві та відсутність єдиного підходу і чіткого бачення такого процесу.
Видання
Опубліковано черговий номер Вісника НААУ за листопад 2024 року
Публікуємо Вісник НААУ за листопад 2024 року
Дискусія
Потребу змін у земельному законодавстві обговорили у…
Нечіткість земельного законодавства та довільне тлумачення його норм призводять до юридичних колізій, втрати власності та конфліктів, які доводиться вирішувати судам. Як подолати ці проблеми?
Навчання
Переваги форм адвокатської діяльності дослідили у Рівному
Профільний закон передбачає три організаційно-правові форми для здійснення в Україні адвокатської діяльності: індивідуальна, адвокатське бюро та адвокатське обʼєднання. Яку краще обрати?