Тлумачення органом опіки та піклування своєї процесуальної участі у справах стосовно дітей виключно для подання суду висновку не відповідає законодавчим приписам

27 березня НААУ за ініціативою Комітету з сімейного права спільно з Центром «Адвокат дитини» ВША НААУ провела круглий стіл «Вплив повномасштабної війни в Україні на вирішення спірних питань стосовно дітей в цивільному судочинстві: фактичні та процесуальні аспекти».

До участі у заході долучилися судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євгеній Краснощоков і Євген Синельников, представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Івано-Франківській області Євгенія Мнишенко,  начальник Служби у справах дітей та сім’ї Київської обласної державної адміністрації (Київської обласної військової адміністрації) Ірина Антошко та начальник відділу захисту прав дітей Служби у справах дітей та сім'ї м. Києва Ірина Романова.

Модерувала захід заступник Голови Комітету з сімейного права НААУ, адвокат, к. ю. н., доцент кафедри правосуддя Державного університету інфраструктури та технологій, член правління ГО «Центр сімейно-правових досліджень» Світлана Савицька.

Адвокат, медіатор, член Ради Комітету з сімейного права НААУ, регіональний представник UNBA NextGen у Черкаській області, лектор Вищої школи адвокатури НААУ, співзасновник  ЮГ “Право”, тренер тренінгової групи “АС” Людмила Гриценко – акцентувала увагу на шести важливих фокусах, які варто враховувати, аналізуючи питання доступу дитини до правосуддя:

1) аналізувати кожну ситуацію, кожен сімейний кейс саме через призму розуміння прав дитини, які підлягають захисту в судовому порядку;

2) підходи, які мають бути застосовані судом з урахуванням Конвенції ООН про права дитини та Керівних принципів Комітету міністрів ради Європи щодо правосуддя дружнього до дітей;

3) способи реалізації прав на доступ до правосуддя і пошук шляхів у сучасних умовах;

4) компоненти доступу до правосуддя та виклики сьогодення;

5) бар’єри, які за своєю природою та рівнями можуть бути як інституційно-правовими, так і соціально-культурними;

6) можливості та конкретні кроки, серед яких: формування індивідуальних стратегій ведення сімейних кейсів з урахуванням існуючих реалій (подання заяв через Електронний суд, підпис з КЕП, якісно виписані документи, варіативні підходи); чітке розуміння національної процедури та розуміння, де національна процедура може бути доповнена міжнародними підходами; обґрунтування заяв по суті справи не тільки національними нормами права, а й міжнародними, з фокусом на підходах; цифровізація та участь онлайн; чітка аргументація, у тому числі через пошук способів реалізації конвенційних прав.

Голова Бахмацького районного суду Чернігівської області, к. ю. н. Павло Пархоменко звернув увагу на виклики у доступі дітей до правосуддя в умовах війни. Наголошено на нових категоріях спорів за участі дітей, поширенні випадків вирішення питань, пов'язаних із виїздом дітей за кордон і їх поверненням. Доповідачем піднято проблему з'ясування думки дитини в режимі відеоконференції, знаходження сторони спору на території росії та окупованих територіях. Наведено судову практику, в якій піднімалися виклики у сфері захисту прав дитини під час війни та висловлено думку про необхідність винесення на перше місце якнайкращих інтересів дитини залежно від конкретних обставин справи.

Представник Уповноваженого ВРУ з прав людини в Івано-Франківській області Євгенія Мнишенко наголосила на необхідності поширення практики з'ясування думки дитини в режимі відеоконференції як судами, так і органами опіки та піклування, з метою забезпечення найкращих інтересів дитини.

Регіональний представник Комітету з сімейного права НААУ в Одеській області, адвокат Олена Кухаренко акцентувала увагу на обов’язковості та визначенні органу опіки та піклування під час розгляду в суді справи стосовно дитини, незважаючи на обставини, що дитина є  внутрішньо переміщеною особою, або виїхала за межі України та отримала тимчасовий прихисток.

А також звернула увагу на можливості подавати до органу опіки і піклування доказів мешкання дитини за кордоном, що дає можливість органу опіки піклування робити хоч якісь висновки, а не відписуватися формальними листами про неможливість взагалі надати такий висновок до суду.

Член Ради Комітету з сімейного права НААУ, член Центру сімейного права ВША НААУ, адвокат Анна Осадча вказала, що принцип «найкращих інтересів дитини» має бути забезпечений в усіх категоріях справ, що стосуються дітей. Для з’ясування інтересів дитини, вкрай важливо почути її. Але як суду та органу опіки почути дитину, яка наразі перебуває за кордоном?

Хоча в українських судах передбачена можливість участі в засіданнях у режимі відеоконференції власними засобами зв’язку, ця можливість не розповсюджується на допит дитини.

Разом з тим ЦПК України передбачено іншу можливість з’ясування та оцінки судом думки дитини, не лише шляхом допиту її в судовому засіданні у залі суду чи при особистій зустрічі із працівниками органу опіки. Згідно з нормами ЦПК, які відповідають, у тому числі, положенням Конвенції про права дитини, доказами можуть бути не лише показання свідків, а й письмові, речові й електронні докази.

Секретар Комітету з сімейного права НААУ, адвокат Ірина Попіка звернула увагу, що законодавством визначено категорії спорів стосовно дітей, при вирішенні яких у судовому порядку є обов’язковою участь органів опіки та піклування. При цьому органи опіки та піклування подають суду письмовий висновок щодо розв'язання спору.

Доповідач проаналізувала правові позиції Верховного Суду щодо юридичної природи письмового висновку органу опіки та піклування, який є джерелом доказування при наявності цивільного спору, оскільки несе виключно інформативний характер і, на відміну від рішень органу опіки та піклування, має рекомендаційний характер. Ненадання відповідного висновку щодо справи призводить до затягування розгляду справи та обмеження громадян у забезпеченні їхнього права на доступ до правосуддя, що може тягнути за собою порушення Конституції України та Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Член Ради Комітету з сімейного права НААУ, адвокат Ольга Філатова наголошувала на обов’язковості органу опіки та піклування під час розгляду в суді справи та надання письмового висновку звертати увагу на відомості, одержані в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Висновок органу опіки та піклування повинен бути складений, у першу чергу, на встановлення найкращих умов проживання та  інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв’язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини та обов’язком батьків діяти в її інтересах.

Голова Центру сімейного права ВША НААУ, адвокат Анатолій Волков акцентував увагу на дослідженні судом висновків органу опіки та піклування, у яких випадках суд визнає такі висновки недостатньо обгрунтованими. Також приділив увагу темі, коли дитина виїхала з одним із батьків за межі України, однак суд витребує висновок щодо доцільності визначення місця проживання дитини з матір'ю або батьком. Розповів, у яких випадках орган опіки та піклування надає суду відповідь про неможливість надання висновку у межах судового провадження.

Член Ради Комітету з сімейного права НААУ, CEO АО Mitrax, адвокат, медіатор Юрій Бабенко розповів у яких випадках виникають труднощі у продовженні судового розгляду в сімейній справі, якщо дитина чи хтось з батьків евакуювалися за межі України, і розкрив питання, чи є така евакуація підставою для закриття або зупинення судового провадження. Крім того, зробив огляд судового рішення з власної практики про позбавлення батьківських прав, яке було винесено без висновку органів опіки, і надав поради адвокатам-практикам для ефективного захисту клієнта в такій категорії справ.

Під час заходу судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Євген Синельников і Євгеній Краснощоков брали активну участь в обговоренні проблемних питань, надавали відповіді на питання слухачів. Суддя Євген Синельников зазначив про важливість висновку органу опіки та піклування стосовно дитини у певних категоріях цивільних справ відповідно до вимог сімейного законодавства, однак зауважив, що такий висновок не має бути формальним, а має відповідати найкращим інтересам дитини. Суддя Євгеній Краснощоков звернув увагу, що у справах стосовно дітей, які визначені в частині 4 статті 19 СК України, обов'язковою є участь органу опіки та піклування, а подання висновку є їхнім обов'язком. Тлумачення органом опіки та піклування своєї процесуальної участі у справах стосовно дітей виключно для подання суду висновку не відповідає законодавчим приписам.

Наостанок судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду наголосили, що у справах стосовно дітей усі учасники мають вживати максимальних засобів для мирного вирішення цієї справи виключно в інтересах дитини.

Трансляція фахової дискусії доступна для перегляду: https://bit.ly/3M8ojua.

Текст і фото підготовлені командою Координатора комітетів НААУ