"Підтримка ментального здоров'я українських адвокатів під час війни" детальніше за посиланням
Велика Палата ВС вирішила виключну правову проблему щодо можливості віднесення до судових витрат «гонорару успіху» адвоката
12 травня 2020 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила рішення у справі, яка була передана на її розгляд Касаційним господарським судом у складі ВС з огляду на наявність виключної правової проблеми. Питання, що підлягало вирішенню, стосувалося можливості віднесення до судових витрат бонусів, передбачених договором про надання правничої допомоги, залежно від результатів розгляду справи, тобто так званого гонорару успіху.
Відмовляючи в частині стягнення додаткової винагороди адвоката у розмірі 5000 грн за досягнення позитивного рішення у справі № 904/4507/18, суди попередніх інстанцій керувалися тим, що за своїм змістом і правовою природою така винагорода не є ціною договору (платою за надані послуги) у розумінні статей 632, 903 ЦК України та ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а є платою за сам результат, досягнення якого відповідно до умов договору не ставиться в залежність від фактично наданих послуг.
Вирішуючи зазначену правову проблему, Велика Палата ВС виходила з того, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов’язковості такого зобов’язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Детальніше за посиланням
Популярні новини
Навчання
Що робити адвокату, якщо клієнт у стані гострого стресу
Адвокат може зустріти клієнта в гострому стресі, коли людина дивиться на співрозмовника і не бачить його. Перш ніж говорити про справу, її варто повернути до реальності: встановити контакт, поставити кілька запитань і залучити органи чуття.
Гарантії діяльності
СБУ запросила представника НААУ на обшук у житлі адвоката до… метро
Слідчі Служби безпеки розпочали обшук у житлі київського адвоката, поки представник Комітету НААУ, якого запросили на слідчу дію біля станції метро, шукав адресу. В ході обшуку правоохоронці вилучили телефон адвоката, на якому зберігається адвокатська таємниця.
Cудова практика
Практику ЄСПЛ щодо прийнятності заяв проти України систематизували…
Комітет НААУ з питань трудового права представив «Дайджест практики ЄСПЛ щодо України за 2025 – 2026 роки: аналіз критеріїв ratione personae, ratione temporis, ratione loci та ratione materiae».
Гарантії діяльності
Гарантії адвокатури без інструментів захисту: що пропонують…
Чинний закон містить права й гарантії адвокатської діяльності, проте бракує інструментів для їх захисту. Майбутній закон про адвокатуру має заповнити цю прогалину через зміни до кримінального, адміністративного та процесуального законодавства.
За кордоном
Життя за кордоном не обнуляє зв’язки з Україною: що варто…
Переїзд до іншої держави і навіть тривале проживання за кордоном автоматично не припиняють правових зв’язків особи з Україною. Податкове резидентство, ФОП, іноземні доходи, виконавчі провадження та військовий облік залишаються актуальними й після переїзду.
Навчання
Чим Darknet відрізняється від Dark Web і які ризики несе юристу робота з ним
Слово «даркнет» звучить як вирок: здається, кожен, хто туди зазирнув, уже під підозрою. Та чи справді за кожною «темною» адресою ховається злочин і що в цих страшилках правда, а що — міф?
Гарантії діяльності
Відповідальність за ігнорування адвокатського запиту: чого бракує…
Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність за ч. 5 ст. 212-3 КУпАП. Проте на практиці недостатньо встановити факт порушення. Через низку проблем порушники часто залишаються непокараними.
Законодавство
Незалежність НКРЕКП не можна забезпечити поза системою виконавчої…
Хоча посилення незалежності НКРЕКП і відповідає міжнародним зобов’язанням України, обраний спосіб досягнення цієї мети не узгоджується з Конституцією, послаблює гарантії учасників ринку і створює колізію з бюджетним законодавством.