Ідентифікація, ВЛК і втрати бізнесу: практичні орієнтири у роботі з експертизами

Які матеріали необхідно зібрати для ідентифікації людини за відеозаписом, що має підтверджувати медичний діагноз під час проходження ВЛК, а також коли для визначення втрат бізнесу потрібні оцінка або судова експертиза?

Ці питання обговорили під час круглого столу «Експертизи у справах про воєнні злочини: ідентифікація особи, оцінка стану здоров’я, збитки та упущена вигода, завдана суб'єктам господарювання», який організував Комітет НААУ з питань експертного забезпечення адвокатської діяльності. Модерувала захід голова комітету Віоллета Федчишина.

Ідентифікація за фото та відео

Про портретні дослідження, які проводять для ідентифікації військовополонених, військових і цивільних осіб, зниклих безвісти за особливих обставин розповів заступник завідувача лабораторії досліджень цифрових доказів КНДІСЕ Руслан Дем’яненко.

За його словами, основними джерелами для таких досліджень часто стають відеозаписи з російських Telegram-каналів, сюжетів і соціальних мереж. Вони можуть бути стиснутими, знятими здалеку або під невдалим кутом, а обличчя людини — частково закритим чи зміненим унаслідок травм і виснаження.

Експерт зауважив, що впізнання людини родичами не рівнозначне судово-експертній ідентифікації. Для висновку необхідна сукупність стійких анатомічних ознак, яка дає змогу підтвердити або спростувати, що на досліджуваних матеріалах зображена одна й та сама особа.

Дослідження для родин зниклих безвісти можуть проводитися безоплатно в межах взаємодії КНДІСЕ, Уповноваженого ВР з прав людини та Червоного Хреста. Тому адвокатам рекомендували не надсилати безпосередньо до інституту платний запит, а звертатися до Офісу Омбудсмана.

Р.Дем’яненко також порадив зберігати знайдений відеозапис як медіафайл, а не обмежуватися скриншотом. Кожне додаткове пересилання або стиснення може погіршити якість зображення і зменшити можливості для дослідження.

Для порівняння необхідно добирати фотографії людини, зроблені в ракурсі, максимально наближеному до досліджуваного зображення. Значення також мають освітлення, чіткість, часовий проміжок між знімками та відомості про шрами, рубці, родимки, татуювання або перенесені операції.

Питання експерту має стосуватися того, чи зображена на наданих матеріалах одна й та сама особа. Встановлення особи належить до компетенції органу досудового розслідування, тоді як експерт порівнює досліджуване зображення з наданими зразками.

Медичні документи для ВЛК та ЕКОПФО

Для оцінки стану здоров’я недостатньо зіставити назву діагнозу з Розкладом хвороб. Необхідно встановити, якими об’єктивними дослідженнями цей діагноз підтверджується. На цьому наголосила судово-медичний експерт Наталія Ергард.

За основу для визначення ступеня придатності береться не лише наявність захворювання, а його тяжкість, частота рецидивів і ступінь порушення функцій органів або систем. Медичні документи також мають відображати актуальний стан людини та динаміку захворювання.

Н.Ергард звернула увагу, що медичні записи можуть містити діагноз, який не підтверджується результатами обстежень або описом стану пацієнта. Тому під час підготовки до оскарження рішення ВЛК адвокату слід перевіряти документи, на підставі яких встановили діагноз. Це стосується, зокрема, випадків, коли для оцінки захворювання необхідний опис локального статусу. Якщо лікар не зафіксував розташування і поширеність уражень або характер порушення функцій, самого запису про діагноз може бути недостатньо для його врахування.

Документи, видані цивільними чи приватними закладами охорони здоров’я, мають бути прийняті ВЛК для ознайомлення незалежно від форми власності закладу. Водночас лікар ВЛК не зобов’язаний автоматично покладати їх в основу рішення і може направити особу на додаткове обстеження для підтвердження діагнозу.

Оцінка або судова експертиза збитків

Відмінності між звітом про оцінку та висновком судового експерта пояснив завідувач відділу досліджень обсягів, якості та вартості будівельних робіт КНДІСЕ Олексій Командиров. На його думку, вибір документа має залежати від наявних вихідних даних і від того, де надалі використовуватимуть результат дослідження.

Оцінювач застосовує оціночні підходи та визначає вартість майна. Судовий експерт, крім оцінки, може використовувати будівельно-технічні знання та працювати в умовах часткової невизначеності, коли через руйнування неможливо отримати повний комплект вихідних даних.

Для звернення до українського суду О.Командиров рекомендував отримувати висновок судового експерта. Якщо документ готують для використання в іноземній юрисдикції, може знадобитися звіт оцінювача, складений відповідно до міжнародних або європейських стандартів оцінки.

Звіт про обстеження об’єкта, підготовлений відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого постановою Кабміну від 12.04.2017 №257, не є обов’язковою передумовою судової експертизи. Водночас його можна використати як для підтвердження технічного стану й обсягів пошкоджень, так і під час подальшого відновлення об’єкта.

Якщо будівля повністю знищена або перебуває на тимчасово окупованій території, експерт може працювати з технічною документацією та відеозаписами. О.Командиров навів приклади, коли інформацію про зруйнований будинок отримували навіть із домашніх відео, на яких було видно будівлю і подвір’я.

До розміру збитків можуть включатися вартість демонтажу зруйнованих конструкцій, прибирання та утилізації будівельних відходів, а також саперного обстеження території. Ці витрати враховуються під час визначення вартості відновлення об’єкта.

Підтвердження упущеної вигоди

Упущена вигода є втраченим прибутком, тому під час її визначення необхідно досліджувати як можливі доходи, так і витрати підприємства. Про це зазначила старший судовий експерт Науково-дослідного центру незалежних судових експертиз Юлія Величко.

Методика визначення шкоди та збитків передбачає використання фінансової звітності за періоди, що передували втраті можливості провадити діяльність, і враховує прибутковість підприємства. Водночас вона дозволяє використовувати інші норми законодавства та профільні методики, якщо виникнення упущеної вигоди пов’язане з іншими обставинами.

Зокрема, розрахунок можливий, коли підприємство втратило доступ до активів на тимчасово окупованій або прифронтовій території, хоча факт їх фізичного знищення не підтверджений. У такому разі можуть використовуватися банківські виписки, накази про простій або звільнення працівників, повідомлення до податкових органів, фінансова і податкова звітність, а також документи про форс-мажорні обставини.

Збитковість підприємства у фінансовій звітності не завжди виключає наявність упущеної вигоди. Наприклад, вона може виникнути через знищення товарів, які підприємство планувало реалізувати, або через пошкодження чи знищення об’єкта незавершеного будівництва, доходи від якого ще не були відображені у звітності.

Для підтвердження реальної, а не гіпотетичної можливості отримання прибутку експерту необхідні фінансова і податкова звітність, регістри бухгалтерського обліку та договори, виконання яких стало неможливим. Перелік документів визначається з урахуванням діяльності конкретного підприємства та обставин припинення його роботи.

Ю.Величко окремо наголосила на необхідності довести причинно-наслідковий зв’язок між діями Російської Федерації та втратою підприємством можливості провадити діяльність на окупованій території. Недоведеність такого зв’язку була однією з причин відмови в задоволенні вимог у справах, проаналізованих експертом.

Якщо первинна бухгалтерська документація знищена або залишилася на окупованій території, частину відомостей можна отримати через адвокатські запити до органів статистики та Державної податкової служби. Такі дані можуть підтвердити показники діяльності підприємства, дату подання останньої звітності, наявність або відсутність руху активів і відомості про працівників.

***

На завершення експерти відповіли на запитання про строки проведення досліджень. О.Командиров зауважив, що державні експертні установи перевантажені матеріалами кримінальних проваджень, тому в інших категоріях справ адвокати можуть звертатися до приватних судових експертів. Ю.Величко додала, що державні установи намагаються проводити експертизи в межах 90 днів, а у приватній практиці строк залежить від обсягу роботи.

«У справах, пов’язаних із наслідками війни, якість експертного висновку значною мірою залежить від роботи, проведеної ще до призначення експертизи. Адвокат має правильно визначити предмет дослідження, зібрати вихідні матеріали та сформулювати питання в межах компетенції експерта, – прокоментувала підсумки круглого столу В.Федчишина. – Без прямого діалогу між адвокатами і судовими експертами складно сформувати спільне розуміння меж експертної компетенції та вимог до матеріалів дослідження. Тому такі фахові зустрічі допомагають виявляти проблеми до того, як вони перетворяться на процесуальні помилки й послаблять доказову позицію».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.