Що врахувати адвокату, коли гонорарний спір обернувся скаргою до КДКА

Якщо адвокат звертається до суду з вимогою про стягнення гонорару з клієнта, останній у відповідь може подати до КДКА скаргу, аби у такий спосіб змусити адвоката відмовитися від позову. Як такі справи розглядають дисциплінарні органи адвокатури?

Про це розповів керівник секретаріату Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Віктор Вовнюк під час вебінару «Правила адвокатської етики: дисциплінарні процедури і практика». Ініціатором заходу виступив Молодіжний комітет НААУ — UNBA NextGen у Харківській області.

За словами В.Вовнюка, адвокат має право звернутися до суду з позовом про стягнення гонорару. І саме по собі використання такого способу захисту не є дисциплінарним проступком, хоча деякі клієнти скаржаться також і на це. Деякі клієнти також обґрунтовують скарги тим, що зазначення в позові їхніх персональних даних, зокрема місця проживання та реєстраційного номера облікової картки платника податків, є розголошенням адвокатської таємниці. Проте у дисциплінарній практиці такі доводи не знаходять підтвердження.

Водночас клієнт має право звернутися до КДКА зі скаргою на те, що правнича допомога була надана неналежно, не в повному обсязі або лише частково.

Норми, яка б зобов’язувала КДКА зупинити дисциплінарне провадження через наявність судової справи, законодавство не містить. Тому спір про стягнення гонорару та дисциплінарне провадження можуть тривати паралельно. Але адвокат може подати клопотання про зупинення розгляду дисциплінарної справи до ухвалення судового рішення. Дисциплінарна палата має право задовольнити таке клопотання, однак зупинення повинне відбуватися в межах строків, установлених для відповідної стадії дисциплінарного провадження.

Серед типових підстав для звернення клієнтів до КДКА В.Вовнюк назвав отримання адвокатом повного гонорару без виконання всього обсягу роботи, гарантування результату, відсутність звіту, припинення комунікації з клієнтом, зайняття позиції всупереч його волі та неявку в судові засідання.

Окрему увагу спікер звернув на оцінку формулювання предмета договору про надання правничої допомоги. Так, якщо у договорі зазначено «представництво інтересів у судах у справі», дисциплінарні органи можуть виходити з того, що доручення охоплювало не тільки першу, а й апеляційну та касаційну інстанції. Усне пояснення адвоката про домовленість працювати лише в першій інстанції може не відповідати письмовому предмету договору.

Ризики виникають і тоді, коли договір містить загальний предмет та не визначає строку дії. Навіть через кілька років дисциплінарна палата може встановити, що договір продовжує діяти, а правовідносини між адвокатом і клієнтом не припинилися.

Але якщо адвокат належно надав правничу допомогу відповідно до предмета договору та відзвітував перед клієнтом про проведену роботу, підстав для занепокоєння через дисциплінарну скаргу немає, переконаний керівник секретаріату ВКДКА.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.