Як діяти, коли податкова вимагає документи, що містять адвокатську таємницю

Вимагати письмового оформлення вимоги, надати вмотивовану відмову щодо захищених відомостей, зафіксувати факт її висунення і повідомити про факт органи адвокатського самоврядування.

Такий алгоритм Рада адвокатів України рекомендувала застосовувати адвокатам, адвокатським бюро та об’єднанням під час документальних податкових перевірок, коли контролюючий орган вимагає надати відомості, що містять адвокатську таємницю.

Розʼяснення були надані РАУ під час засідання 18 серпня за результатами розгляду звернення адвоката Єлизавети Коробейнікової.

Доповідач з цього питання членкиня РАУ Ганна Лазарчук нагадала, що п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено гарантію, за якою «забороняється вимагати від адвоката, його помічника, стажиста, особи, яка перебуває у трудових відносинах з адвокатом, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням, а також від особи, стосовно якої припинено або зупинено право на заняття адвокатською діяльністю, надання відомостей, що є адвокатською таємницею». А згідно з п.4 ч.1 ст. 23 «забороняється проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних із здійсненням адвокатської діяльності».

Ці гарантії сформульовані законодавцем як абсолютні за колом суб’єктів: вони адресовані будь-яким органам державної влади, їх посадовим особам, підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам. Тож жодна особа, включно з контролюючими органами у розумінні Податкового кодексу, не наділена правом вимагати від адвоката, адвокатського бюро, адвокатського об’єднання розкриття адвокатської таємниці. Єдиний виняток щодо обов’язкового надання документів стосується трастів. Адвокат протягом 10 робочих днів надає інформацію, якщо він є довірчим власником або адміністратором трасту та отримав обґрунтовану письмову вимогу відповідно до статті 44-2 Податкового кодексу. Втім, поширювати цей виняток на звичайну перевірку діяльності адвоката не можна.

Рада адвокатів України пояснила, що під час документальної податкової перевірки адвокат, АБ, АО можуть надавати контролюючому органу документи, що стосуються їх власного податкового обліку та господарської діяльності і не розкривають відомостей, зазначених у частині першій статті 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Критерієм допустимості надання документа є неможливість ідентифікувати за ним клієнта, факт його звернення або зміст правничої допомоги.

Договори про надання правничої допомоги, акти приймання-передачі наданих послуг, рахунки-фактури (інвойси), листування з клієнтами, адвокатські досьє, банківські виписки  тощо можуть надаватися контролюючому органу виключно у знеособленому вигляді, який унеможливлює ідентифікацію клієнта, факту його звернення та змісту доручення, або за наявності письмової заяви клієнта.

Відмова контролюючому органу у наданні документів, що містять адвокатську таємницю, є виконанням прямого припису закону, тож не може кваліфікуватися як відмова платника податків від проведення перевірки чи як ненадання документів для цілей застосування заходів, передбачених податковим законодавством.

Зважаючи на це, РАУ рекомендувала адвокатам, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням у разі висунення посадовими особами контролюючого органу вимог про надання документів чи інформації, що містять адвокатську таємницю:

1) вимагати викладення вимоги у письмовій формі з визначенням переліку документів та правових підстав їх витребування;

2) надавати письмову вмотивовану відмову в частині документів, що містять адвокатську таємницю, з посиланням на п.2 ч.2 ст.21, ст.22, 23 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та це рішення, одночасно надавши документи, які не містять адвокатської таємниці, або знеособлені документи чи документи, щодо яких отримано письмову заяву клієнта;

3) фіксувати факт висунення протиправної вимоги (письмово, за можливості — технічними засобами) та відображати відповідні заперечення у запереченнях до акта перевірки;

4) невідкладно повідомляти раду адвокатів регіону та Національну асоціацію адвокатів України для реагування у порядку захисту гарантій адвокатської діяльності;

5) за наявності підстав — оскаржувати дії посадових осіб контролюючого органу в адміністративному чи судовому порядку та ініціювати питання про відповідальність за статтею 397 (втручання в діяльність захисника чи представника особи) Кримінального кодексу.

Окремо РАУ радить адвокатам, адвокатським бюро, адвокатським об’єднанням завчасно організовувати документообіг у спосіб, що розмежовує документи податкового обліку та документи, які містять адвокатську таємницю. Це може бути окреме зберігання, позначення адвокатських досьє, застереження у договорах про надання правничої допомоги щодо порядку подання клієнтом письмової заяви відповідно до частини другої статті 22 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Копію рішення РАУ буде надіслано Державній податковій службі для врахування під час перевірок адвокатів, адвокатських бюро та об’єднань.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.