Для лобістів пропонують статус незалежної професійної діяльності

Фізичним особам, які здійснюють лобіювання, пропонують надати статус суб’єктів незалежної професійної діяльності. Для цього необхідно змінити Податковий кодекс, профільний закон, а також визначити особливості оподаткування професійних доходів і витрат лобістів.

Відповідні пропозиції обговорили на засіданні Комітету НААУ з питань лобіювання за участю представників Державної податкової служби та Державної регуляторної служби.

Голова Комітету Олексій Шевчук пояснив, що лобістська діяльність, хоча й здійснюється офіційно та має комерційний характер, однак для фізичних осіб не передбачено спеціального професійного і податкового статусу. На його думку, однією з можливих моделей є здійснення такої діяльності самозайнятою особою за аналогією з адвокатською практикою.

Розвиваючи цю позицію, адвокат Євгеній Стрижак відзначив, що діяльність лобіста передбачає професійні витрати, тому оподаткування чистого доходу краще відображатиме реальний економічний результат, ніж оподаткування валового доходу, зокрема за моделлю третьої групи спрощеної системи. За його словами, фізична особа — лобіст надає інтелектуальні, консультаційні та представницькі послуги, працює самостійно і на власний ризик. Це дає підстави розглядати лобіювання як незалежну професійну діяльність поряд з іншими видами професійної практики, передбаченими податковим законодавством.

Для реалізації такого підходу було запропоновано доповнити визначення незалежної професійної діяльності у статті 14 Податкового кодексу особами, які здійснюють лобіювання. Одночасно Закон «Про лобіювання» необхідно буде доповнити положенням, за яким фізична особа — лобіст є суб’єктом незалежної професійної діяльності.

Представник ДПС — директор Департаменту оподаткування фізичних осіб Володимир Кизима — уточнив, що за чинним законодавством лобіст може зареєструватися як ФОП, обравши загальну систему оподаткування або третю групу спрощеної системи. Обмежень для використання КВЕД 70.21 «Діяльність у сфері зв’язків із громадськістю» на третій групі наразі немає. Водночас для визнання лобістів суб’єктами незалежної професійної діяльності дійсно необхідні зміни до Податкового кодексу. Відповідні пропозиції мають бути направлені через Міністерство фінансів, яке формує державну податкову політику, після чого ДПС зможе долучитися до їх опрацювання.

«Сьогодні надзвичайно важливо сформувати збалансовану, прозору та зрозумілу модель оподаткування, яка відповідатиме особливостям професійної діяльності суб’єктів лобіювання та сприятиме розвитку цивілізованого ринку лобізму в Україні. У зв’язку з цим закликаємо всіх колег — адвокатів, які здійснюють або планують здійснювати лобістську діяльність, надати свої пропозиції щодо бажаної системи оподаткування», — прокоментував результати засідання О.Шевчук.

Пропозиції просять надсилати до 1 серпня. Комітет планує узагальнити їх і врахувати під час підготовки окремого проєкту змін до Податкового кодексу, який буде направлено Мінфіну, ДПС, Державній регуляторній службі та профільному парламентському комітету. Учасники засідання також урахували, що зміни до Податкового кодексу повинні оформлюватися окремим законом і не можуть бути об’єднані з положеннями щодо професійного статусу та гарантій лобістів.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.