Війна і цивільний процес: як адвокатам орієнтуватися у змінній судовій практиці

Повномасштабна війна актуалізувала проблему цивільного процесу: якщо одна зі сторін мобілізована, справа має бути зупинена. Це стосується навіть розлучень, аліментів чи спадщини. Верховний Суд намагається знайти баланс, але наскільки вдало?

Про цю проблему зокрема розповів голова Комітету НААУ з цивільного права та процесу Олег Простибоженко під час інтерв’ю про головні виклики цивільного права і процесу в умовах війни та роль комітету у підтримці адвокатів. Спілкування з журналістом відбулося в рамках серії подкастів «Розмови в комітетах».

Адвокат пояснив, що ЦПК прямо вимагає зупиняти справи, де учасник мобілізований і проходить службу у ЗСУ. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 251 суд зобов’язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.

Раніше ця норма фактично не застосовувалась, а після повномасштабного вторгнення виникли проблемні ситуації, як от:

• неможливість розлучитися, якщо один із подружжя на фронті;
• зупинка справ про аліменти, що ставить під удар права дітей;
• труднощі зі спадковими спорами.

О.Простибоженко нагадав, що Верховний Суд кілька разів змінював підхід: від буквального застосування до спроб «витлумачити» норму через підтвердження перебування на бойовій посаді. Але єдиної й сталої практики досі немає. Хоча йдеться про «суперрезонансні» справи, які безпосередньо зачіпають базові права громадян. На його думку, остаточне вирішення цієї проблеми можливе лише після завершення війни або ж у разі вступу України до ЄС, де діють ефективні механізми міжнародного виконання рішень.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.