ОПК і митний контроль: адвокати застерігають від ризиків проекту №13421

Українські оборонні підприємства стикаються з бюрократичними затримками при імпорті компонентів, що може критично вплинути на терміни виконання державних контрактів. Водночас запропонований у ВР механізм створює ризики, які можуть перевищити потенційні переваги для галузі.

Недоліки проекту Закону № 13421 від 25.06.2025 «Про внесення зміни до розділу XXI «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України щодо підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу» дослідили у Комітеті Національної асоціації адвокатів України з питань митного та податкового права.

Заради підтримки та стимулювання розвитку підприємств оборонно-промислового комплексу, а також забезпечення належного та безперебійного постачання товарів оборонного призначення для сил оборони проектом пропонується визначити:

1) перелік суб’єктів, яким надаються спрощення, визначені цим пунктом;

2) перелік митних режимів, при поміщенні в які товари, що призначені для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу користуються спрощеннями при проведенні митних формальностей;

3) особливості застосування положень статей 73-1 та 73-2 Митного кодексу;

4) встановлення строку дії авторизації для поміщення товарів у митні режими імпорту (у частині процедури кінцевого використання), переробки на митній території, переробки товарів за межами митної території з урахуванням строків здійснення операцій з товарами у відповідному митному режимі;

5) можливість проведення заходів з оцінки відповідності суб’єктів, зазначених в абзаці першому пункту 9-49, критеріям та/або умовам надання авторизації, на робочих місцях посадових осіб митного органу без відвідування об'єктів підприємства.

У НААУ звернули увагу, що фундаментом запропонованих змін є перетворення авторизації із серйозної адміністративної процедури на формальність. Стандартна процедура авторизації включає детальний аналіз фінансової спроможності підприємства, його виробничих потужностей, системи внутрішнього контролю та здатності забезпечити прослідковуваність товарів. Це критично важливо для товарів подвійного призначення, які становлять значну частину імпорту оборонних підприємств.

Адвокати попереджають, що заміна цієї процедури на «авторизацію на підставі декларації» фактично означає, що будь-яке підприємство з переліку ОПК зможе отримати доступ до складних митних режимів просто через подання декларації. Це не спрощення — це демонтаж ключового елементу системи ризик-менеджменту, переконані у профільному комітеті НААУ. Особливо тривожною вбачається норма про заборону відвідування об’єктів підприємства. Фізична верифікація є основою митного контролю в усьому світі, особливо для високоризикових операцій. Її скасування створює можливості для діяльності «паперових» компаній, які можуть отримати доступ до переліку ОПК, але не мати реальних виробничих потужностей.

Комбінація непрозорого переліку ОПК та послабленого митного контролю створює умови для ухилення від оподаткування та контрабанди. Один з можливих ризик-сценаріїв, на думку адвокатів, може виглядати так: створюється компанія, яка через корупційні зв’язки потрапляє до переліку ОПК. Ця компанія починає імпортувати товари широкого вжитку (електроніку, автомобілі, предмети розкоші) під виглядом компонентів для виробництва військової техніки, використовуючи режим кінцевого використання або переробки.

Оскільки митні органи позбавлені права перевірити реальність виробничого процесу, такі товари можуть вільно потрапляти на внутрішній ринок, минаючи належне оподаткування.

Ще більш небезпечним є ризик використання цих каналів для контрабанди товарів подвійного призначення. Відсутність ефективного контролю може призвести до ситуації, коли критично важливі технології або компоненти потраплятимуть до неавторизованих кінцевих користувачів.

Повністю пропозиції НААУ та висновки до проекту Закону №13421 дивіться за посиланням.

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.