Гендерна рівність має стати традицією в суспільстві, – голова Комітету НААУ

«Війна продемонструвала помилковість архаїчних стереотипів щодо існування суто чоловічих чи жіночих ролей»

— Анатолію Григоровичу, нещодавно ви очолили Комітет НААУ з питань гендерної політики і замінили на цій посаді Тетяну Андріанову. Дотримання гендерного балансу в очолюванні комітету — це теж один з принципів роботи?

— Так, з моменту заснування комітету в 2019 році до його складу входили виключно жінки. І звісно призначення мене головою — це рух у напрямі дотримання балансу.

Однак це не мета сама по собі. Важливіше залучити до роботи з дотримання рівних прав і можливостей саме чоловіків. Оскільки гендерні ролі та стереотипи, які склалися в суспільстві, можуть обмежувати свободу вибору для чоловіків, накладаючи на них суворі очікування щодо поведінки, інтересів чи кар’єрних виборів. Тому в подоланні патріархальних стереотипів набагато кращий результат дасть спільна робота чоловіків та жінок.

— Як ви вважаєте, чи відрізняється сприйняття та відповідно підходи до гендерно-чутливої проблематики для чоловіків та жінок?

— Відрізняються і суттєво. Чоловіки менш чутливо ставляться до викликів, пов’язаних із гендерною дискримінацією. Хоча повністю підтримують заходи, пов’язані із встановленням рівних прав і можливостей, але, керуючись стереотипами, які склалися в суспільстві, беруть не достатньо активну участь в роботі у цьому напрямі. Це стосується навіть випадків, коли гендерній дискримінації піддаються і самі чоловіки, що буває досить часто і в різних формах. Тиск щодо відповідності уявленням про «сильного» чоловіка може ускладнювати вираження власних емоцій та заважати звернутися по допомогу, якщо виникнуть проблеми з ментальним здоров’ям. Патріархальна культура може підтримувати інституційну дискримінацію, особливо в галузях, де традиційно визначилася домінанта чоловіків.

А от жінки більш активно і чутливо ставляться до гендерної дискримінації, з якою стикаються, і, зазвичай, приймають більш активну участь у всіх заходах, пов’язаних із подоланням викликів. Це, мабуть, продиктовано тим, що від самого початку рух за рівні права і можливості розпочався саме з боротьби за рівні права жінок і чоловіків і має більш глибоку історію.

Тому однією із задач комітету стало залучення чоловіків до роботи в напрямі боротьби з гендерною дискримінацією і роз’яснення, що гендерна рівність дає чоловікам певні переваги. Вони позбавляються «чоловічих» проблем та отримують можливість вільно обирати місце роботи, рід занять, формат сімейних стосунків тощо.

— Чи змінила війна контекст гендерних питань?

— З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну суспільство зіткнулося з викликами, не притаманними іншим європейським країнам. Так, якщо взяти адвокатське середовище, поки адвокатів-чоловіків мобілізують до війська, саме на адвокаток лягає основний тягар із забезпечення гарантування особам права на захист. Крім того, багато жінок добровільно пішли служити у військо і стали пліч-о-пліч з нашими чоловіками, тим самим розвіяли багато стереотипів, щодо суто жіночих чи чоловічих ролей у суспільстві. Думаю, враховуючи досвід війни і систематизуючи його, потрібні законодавчі зміни, які б урегулювали питання проходження жінками військової служби з урахуванням особливостей статі.

Також багато жінок виїхали за кордон разом з дітьми і зіткнулися з проблемами в інших країнах. Ці питання потребують більш активної роботи МЗС із керівництвом країн, у яких тимчасово проживають наші громадяни.

На особливу увагу заслуговує вчинення військових злочинів солдатами країни-агресора на тимчасово окупованих територіях. Попри те, що державою робиться досить багато для фіксування та розслідування воєнних злочинів, потрібно залучати саме адвокатів і правозахисні організації до роботи з жертвами цих злочинів і висвітлення їх у міжнародних організаціях, для підготовки надалі судових переслідувань військових злочинців.

Якщо підсумувати, то війна яскраво продемонструвала помилковість архаїчних стереотипів щодо існування суто чоловічих чи жіночих ролей.

— Чому гендерні стереотипи та гендерно-обумовлене насильство й досі існує? Які в и бачите в цьому історичні передумови?

— Для відповіді на це питання потрібно досить глибоко зануритися в історію. Хоча, зауважу, що східна мудрість завжди підкреслювала принципову цілісність існування як єдність Інь і Янь (чоловічого та жіночого начала). Вони доповнюють один одного як у природі, так і культурі. Сутність існування не у чоловікові та не у жінці самих по собі, а у багатстві їхніх стосунків.

Однак на певному етапі розвитку суспільства перемогли інші погляди, які були продиктовані протиставлянням чоловіка і жінки, і виникли із самої природи. Це генетичні, анатомічні, фізіологічні особливості чоловічого і жіночого організму.

Також важливу роль у цьому контексті відіграли релігійні погляди, які досить неоднозначні і які з часом, через неправильне трактування, набули статусу стереотипів та стали традицією, яка закріплювала статус меншовартості жінок. Багато філософів минулого підтримували такі погляди: це і Шопенгауер, і Ніцше, і навіть Зігмунд Фройд.

Однак у 70— 90 роках ХХ сторіччя відбулося особливе загострення гендерної теми, що призвело до нових напрямів досліджень, до найбільш інтенсивних з яких належить фемінізм. У цьому контексті зауважу, що хоча нормативно ми вже наблизилися до європейських стандартів, але стосовно боротьби зі стереотипами є ще багато невирішених питань. Бо вони стали традицією, й їх розвіювання потребує освітньої роботи. Тому однією із задач комітету стане співпраця з освітніми закладами різних рівнів і громадськими організаціями.

— Чи може уведення квот на представництво призвести до подолання нерівності між чоловіками та жінками?

— Формальне введення квот звісно не допоможе. Необхідне створення механізму реалізації можливостей і рівного доступу до освіти, професії, виборів та всіх інших можливостей для самореалізації.

Особливу увагу в цьому контексті слід звернути на участь чоловіків у так званих жіночих питаннях, а саме у вихованні дітей і рівності в цьому як і у всіх інших сімейних питаннях. Це вивільнить жінкам час на навчання, кар’єрне зростання, заняття по інтересам, участь у громадських справах. Чоловіки більше часу приділятимуть сім’ї та  вихованню дітей. І коли у жінок з’являться можливість і час для самореалізації, то питання квот на представництво відпадуть самі собою.

«Забезпечення гендерної рівності є серйозним ресурсом економічного та соціального розвитку і безпеки»

— Україні знадобилось багато часу для того, аби дати батьку право на відпустку по догляду за дитиною. А які схожі законодавчі ініціативи існують для того, аби врівноважити права жінок та чоловіків?

— Так, такий закон прийнято. Те, що чоловіки повноцінно беруть участь у вихованні своїх дітей, має стати нормою.

Однак, як свідчить статистика, небагато чоловіків скористалися цією можливістю. І це, мабуть, знову питання сталих стереотипів, зокрема про те, що чоловіки —  це основні годувальники сім’ї.

Нормативного врегулювання потребують й інші питання. Наприклад, усиновлення дітей одинокими чоловіками, відсутність можливості отримання допомоги на дитину одинокому батьку, відмінні вимоги до жінок і чоловіків-військовослужбовців з настанням особливого періоду тощо. Законодавство має іти в ногу з часом, забезпечення гендерної рівності є серйозним ресурсом економічного та соціального розвитку і безпеки.

Можна виокремити кілька законодавчих ініціатив у цьому напрямі, які вже знаходяться на розгляді у парламенті.

Наприклад, заборона сексизму нарівні із дискримнацією за ознакою статі (законопроект №4598-1 від 02.02.2021). Також цікавою є ідея виключення з Сімейного кодексу норм про неможливість пред’явлення позову про розірвання шлюбу протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини (законопроект №5492 від 14.05.2021).

Окремої уваги заслуговують пропозиції щодо проходження військової служби у ЗСУ та інших військових формуваннях (законопроект №5713 від 29.06.2021), якими запроваджується принцип рівності в армії, а саме: рівні обов’язки несення військової служби, зокрема в контексті добових нарядів; рівний доступ до вищих офіцерських посад; однакові можливості щодо отримання санаторно-курортного лікування; рівні права на використання відпустки для догляду за дитиною тощо.

Аби жінки та чоловіки мали однакові права на звільнення з військової служби під час дії воєнного стану (якщо обоє проходять військову службу і мають неповнолітню дитину), цього року зареєстрували законопроект №11226 від 30.04.2024. В частині рівності права на додаткову відпуску працівникам, що мають дітей, можна згадати законопроект №6343 від 23.11.2021.

Вчинення правопорушення чоловіком, який самостійно виховує дитину віком до одного року, може стати обставиною, що пом’якшує відповідальність чоловіків за вчинення адміністративного правопорушення. А до чоловіків, які самостійно виховують дитину до 12 років не будуть застосовувати адміністративний арешт. Це — проект змін до КпАП №9036 від 20.02.2023, який також покликаний забезпечити рівні права та можливості жінок і чоловіків.

Теж знаковим є законопроект №3196-д від 26.10.2020, яким пропонується відкоригувати закон про Службу безпеки України в частині формування складу колегії, призначення на посади та інших питань забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків при комплектуванні СБУ.

— Загалом, гендерна політика — це про зміни в законодавстві чи про зміни в свідомості?

— І там, і там. В сукупності. Але свідомість — у пріоритеті. Гендерна рівність має стати традицією в суспільстві. Власне це є основною метою діяльності нашого комітету. Основний меседж: гендерна рівність розширює горизонти розвитку і самореалізації як для жінок, так і для чоловіків. Ми всі народжуємося різними, але ми всі є рівними.

— Яка ваша стратегія розвитку комітету та які плани маєте на найближче майбутнє?

— На останньому засіданні комітету ми приділити увагу розширенню географії діяльності, співпраці з регіонами. Розвиток гендерно-орієнтованого урядування та підвищення правової освіти серед громадян у найвіддаленіших населених пунктах. Для цього ми оголосили конкурс до складу регіональних представників. Тож прошу долучатися адвокатів, які мають знання та досвід у сфері гендерної політики.

Окрему увагу буде приділено втіленню гендерної політики в адвокатурі. Планується провести опитування щодо впливу гендерних стереотипів у трьох напрямах: вибір клієнтом адвоката жіночої або чоловічої статі, зважаючи на категорію справи; відношення до адвоката жіночої та чоловічої статей зі сторони правоохоронних органів; відношення до адвоката жіночої та чоловічої статей зі сторони судової системи. Далі зведемо статистику та розробимо рекомендації.

Не залишиться поза увагою партнерство з міжнародними організаціями, які працюють з питаннями гендерної політики. І, звісно, правова освіта. Співпраця з вишами, громадськими організаціями, які займаються питаннями гендерної політики та правової освіти населення.

Також плануємо брати участь у розробленні експертних висновків у тому числі до законопроектів, долучатися до громадських обговорень проектів нормативно-правових актів.

Ми готові робити все заради мінімізації гендерної дискримінації, забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у прийнятті суспільно важливих рішень, забезпечення рівних можливостей в частині поєднання професійних і сімейних обов'язків, унеможливлення проявів гендерного насильства.

Інтерв’ю опубліковано у виданні «Закон і Бізнес».

Автор публікації: Анатолій Тельман

Анатолій Тельман

голова Комітету НААУ з питань гендерної політики

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.