Викривач поширив у медіа недостовірну інформацію: вимагати спростувати чи відповісти?

Коли у медіа з посиланням на викривача поширюється недостовірна інформація про вчинення кимось корупційного правопорушення, ця особа очевидно зазнає шкоди і вправі захищатися на свій розсуд. Але тут існує певна законодавча неузгодженість.

Нагадаємо, за Законом «Про запобігання корупції» (ст.ст. 1, 53-2) викривачем є особа, яка за наявності переконання, що інформація є достовірною, повідомила про можливі факти корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, вчинених іншою особою. При цьому така інформація стала їй відома у зв’язку з її трудовою, професійною, господарською, громадською, науковою діяльністю, проходженням служби, навчання тощо.

Викривач може самостійно обирати канали, через які повідомляти про корупцію. Ними можуть бути, в тому числі, медіа та журналісти. І за загальним правилом таке повідомлення підлягає розгляду, якщо наведена у ньому інформація містить фактичні дані, що вказують на можливе вчинення правопорушення, які можуть бути перевірені.

Але у разі повідомлення викривачем через медіа недостовірної інформації, честь, гідність або ділова репутація фігуранта публікації зазнає шкоди. Відповідно, ця людина вправі реалізувати право на захист особистих немайнових благ. І згідно із ст. 20 Цивільного кодексу право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Але з 1 січня 2020 року на законодавчому рівні з’явилася неузгодженість у питанні способу захисту. Вона пов’язана із набранням чинності Законом №198-IX «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання корупції» щодо викривачів корупції».

Так, цим законом ч. 6 ст. 277 ЦК була доповнена положенням щодо можливості реалізації права на відповідь фізичною особою, особисті немайнові права якої були порушені внаслідок поширення викривачем інформації про можливі факти порушення вимог антикорупційного законодавства. Водночас, у Законі «Про запобігання корупції» з’явилася ст. 53-8, присвячена юридичній відповідальності викривача. І у разі неумисного повідомлення ним недостовірної інформації, вона підлягає спростуванню в порядку, визначеному ЦК.

У контексті вищезазначеного варто враховувати, що Конституція гарантує кожному судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію (ч. 4 ст. 32). При цьому спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (ч. 6 ст. 277 ЦК).

І, оскільки норми Конституції є нормами прямої дії, варто зробити висновок, що у разі поширення викривачем недостовірної інформації про можливі факти порушення особою вимог антикорупційного законодавства, така інформація може бути спростована на підставі ст. 277 ЦК незалежно від спрямованості умислу викривача. При цьому на медіа, як на поширювача інформації, може бути покладений обов’язок опублікувати спростування.

Автор публікації: Вікторія Кучерявенко

Вікторія Кучерявенко

адвокат, член Комітету НААУ з питань цивільного права та процесу

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.