Арешт рахунків підприємства в рамках кримінального провадження: алгоритм скасування | НААУ

Головна цитата

«Розгляд судом клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивувавши таке рішення наявністю об’єктивних для цього підстав, може свідчити, що розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист»

Публікація

Арешт рахунків підприємства в рамках кримінального провадження: алгоритм скасування

15:17 Пн 06.05.24 Автор : Кирило Кузнецов 10186 Переглядів Версія для друку

Якщо арештовують рахунки підприємства, його господарська діяльність блокується на невизначений строк. Такий механізм правоохоронні органи застосовують, у тому числі, для тиску на бізнес. Що необхідно зробити, аби максимально швидко скасувати арешт і відновити роботу?

Блокування банківського рахунку можливе у трьох основних випадках:

1. Судове провадження. Наприклад, вжиття судом заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківський рахунок. Наявність такої підстави (а це ухвала суду) може бути перевірена на порталі «Судова влада».

2. Виконавче провадження - винесення органом державної виконавчої служби постанови про накладення арешту на майно боржника, у тому числі банківські рахунки. Наявність виконавчого провадження може перевірити у реєстрі боржників.

3. Арешт в рамках кримінального провадження. Тут «Судова влада» не завжди приносить результат. Про підстави блокування рахунку можна дізнатися через письмовий запит до банку. Якщо ж відомо про відкриття кримінального провадження, також варто звернутися до слідчого. В рамках статті розглянемо саме цей випадок.

Отримавши реквізити ухвали суду, на підставі якої були вжиті заходи забезпечення кримінального провадження, необхідно вирішити: або готувати клопотання про скасування арешту до суду, який постановив ухвалу, або оскаржувати цю ухвалу до апеляції.

Деякі суди виходять з неможливості апеляційного оскарження ухвал про відмову у скасуванні арешту. Водночас нещодавно Касаційний кримінальний суд ВС визначив, що право на апеляційне оскарження має бути доступне у цій категорії справ (див. ухвалу від 23.01.2024 у справі № 569/19829/21).

Червоною лінією, яка має проходити через процесуальні документи, повинна бути недоторканність права власності, що гарантується ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Також для аргументації позиції доречно послатися на ст. 42 Конституції та ст.ст. 7, 16 КПК в частині основних засад кримінального провадження. 

Для захисту важливо розуміти підстави накладення арешту, а саме - яку мету переслідує орган досудового розслідування відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК: збереження речових доказів; спеціальна конфіскація; конфіскація майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Пунктом 4 ч. 2 ст. 167 КПК передбачено, що тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є підстави вважати, що вони набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення. У звʼязку із цим слід перевірити:

  •  чи передбачає санкція інкримінованих статей конфіскацію майна як вид покарання;
  • чи може бути застосована спеціальна конфіскація;
  • чи доведено факт заволодіння грошовими коштами, які містяться на рахунках злочинним шляхом, а також чи заявлявся цивільний позов;
  • чи визначено слідчим конкретний розмір шкоди, а також чи не було накладено арешт на всі наявні на рахунку кошти і майбутні видаткові операції, а не в межах визначеної суми шкоди, що забезпечило б повною мірою досягнення заявленої мети кримінального провадження.

При обґрунтуванні клопотання про скасування арешту, накладеного на рахунок підприємства, необхідно додатково з’ясувати, чи відповідає інкримінований слідством період тому, під час якого на рахунок підприємства надходили кошти, а також підтвердити джерело їх походження.

Належними доказами на підтвердження обставин можуть бути договори з контрагентами, видаткові накладні, акти виконаних робіт (надання послуг) та банківські виписки (платіжні доручення) із визначенням періоду.

Варто пам’ятати, що безготівкові кошти, на які накладено арешт, не є речовим доказом, тобто не відповідають критеріям, зазначеним у ч. 1 ст. 98 КПК.

Зі змісту ст. 98 КПК слідує, що на банківському рахунку не зберігаються індивідуально визначені кошти власника рахунку. Відповідна сума обліковується банком на рахунку під зобов’язання банку за дорученням власника рахунку перерахувати (зарахувати) кошти у межах такої суми. Така правова позиція викладена в ухвалі ВАКС від 19.09.2019 у справі № 760/18416/19.

Втручання у право власності товариства не є виправданою, якщо:

  • підозри щодо незаконності діяльності товариства відсутні, а наявні підозри стосуються виключно контрагентів;
  • відсутні інші факти або інформація, що може переконати об’єктивного спостерігача в тому, що товариства, чиї посадові особи причетні до будь-якого кримінального правопорушення, не існує (тобто відсутня «обґрунтована підозра» у розумінні прецедентної практики Європейського суду з прав людини);
  • не забезпечено справедливого балансу між загальними (громадськими) інтересами (якщо б вони були реальними) та правами підприємства і опосередковано його контрагентів, оскільки арешт накладено без обмеження граничної суми;
  • потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 172 КПК клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З цих положень випливає, що необхідність має бути об’єктивно обґрунтована з метою недопущення порушення права на захист особи та забезпечення змагальності, всебічності судового розгляду.

Тобто, розгляд судом клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна, жодним чином не мотивувавши таке  рішення наявністю об’єктивних для цього підстав, може свідчити, що розгляд клопотання було проведено з порушенням права власника майна на захист, що призвело до однобічності судового розгляду та незаконності оскаржуваного судового рішення.

Тож детальний аналіз дійсних причин накладення арешту на рахунок підприємства, збір необхідних доказів, а також детальне обґрунтування клопотання про скасування арешту є запорукою успіху при захисті прав клієнтів у цій категорії справи.

Автор публікації: Кирило Кузнецов

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

Інші публікації автора

Вестник:№ 5 травень 2024 -;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл