Якими мають бути стандарти захисту в антикорупційних провадженнях | НААУ

Головна цитата

«Україна продовжує демонструвати власну зацікавленість у формуванні високих стандартів боротьби з корупцією, для якого буде корисним досвід міжнародної європейської спільноти»

Публікація

Якими мають бути стандарти захисту в антикорупційних провадженнях

15:34 Ср 20.03.24 Автор : Олексій Насадюк, Анатолій Гвоздецький, «Юридична практика» 6473 Переглядів Версія для друку

Протидія корупції наразі є одним із пріоритетів правоохоронних органів України та водночас ключовою вимогою наших міжнародних партнерів. З іншого боку, корупція — явище транскордонне і протидія йому також має транскордонний характер. Зокрема, в European Criminal Bar Association (ECBA) створено спеціальну робочу групу з питань боротьби з корупцією в Європі (ACE), метою якої є підвищення рівня знань та обізнаності юристів-практиків щодо різних антикорупційних інструментів, а також процесуальних та інших гарантій ЄСПЛ у провадженнях у корупційних справах.

Яким є внесок України у формування загальноєвропейської антикорупційної правозастосовної практики, якими мають бути стандарти захисту в антикорупційних провадженнях, чим міжнародна (європейська) юридична спільнота може допомогти Україні в її боротьбі з корупцією — ці та інші запитання «Юридична практика» адресувала судді-спікеру Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду Андрію Никифорову, а також співголовам робочої групи ACE ECBA Амедео Барлетті та Владіміру Хрле і члену робочої групи ACE ECBA від України Ользі Просянюк, керуючому партнеру АО AVER LEX.

— Які головні пріоритети ECBA щодо антикорупційного порядку денного в Європі?

Амедео Барлетта (А.Б.): Однією з головних цілей ECBA є сприяння здійсненню правосуддя та захисту прав людини у відповідній юрисдикції держав — членів Ради Європи та Європейського Союзу. ECBA чудово усвідомлює, що корупція підриває верховенство права й довіру до установ, а також послаблює демократичні засади й цінності ЄС, включаючи захист основоположних прав і свобод.

Тож ECBA вітає ініціативу Комісії ЄС щодо боротьби з корупцією шляхом розроблення проєкту нової директиви Європейського парламенту та Ради щодо боротьби з корупцією.

— Можете оцінити внесок України у формування загальноєвропейської антикорупційної правозастосовної практики?

А.Б.: Позиція України є певною мірою специфічною та має позитивний вплив, особливо через значне надходження іноземної грошової допомоги, яка, своєю чергою, створила величезну потребу в тому, щоб ці кошти спрямовувалися на правильні проєкти, для яких ефективний антикорупційний механізм є обов’язковим. Україна має продовжувати боротьбу з корупцією шляхом подальших розслідувань і засуджень щодо корупції.

Андрій Никифоров (А.Н.): Останніми роками Україна активізувала реформи, зокрема й у сфері боротьби з корупцією. В контексті реалізованих заходів, звісно, показовими є створення Національного антикорупційного бюро, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду, посилення їхньої інституційної спроможності, а також безперервна робота над гармонізацією українського антикорупційного законодавства з європейським.

Оцінюючи поточні результати діяльності антикорупційних органів та Вищого антикорупційного суду, можна однозначно стверджувати про формування відповідних нових практик, обумовлених високим статусом фігурантів корупційних кримінальних проваджень та складним рівнем механізмів, що застосовуються в корупційних схемах.

Ольга Просянюк (О.П.): Увага світової спільноти впродовж останніх двох років прикута до України як до держави, що уособлює насамперед військову боротьбу за незалежність і суверенітет. У зв’язку з цим не залишаються непоміченими для зовнішніх спостерігачів і внутрішні процеси, зокрема особливості та ефективність державної антикорупційної політики. І хоча пріоритетність наразі залишається за підтримкою та розвитком військового напряму та зміцненням обороноздатності, об’єктивні дані свідчать про необхідність акумулювати власні зусилля та залучати міжнародну юридичну спільноту з метою посилення результатів боротьби з корупцією та подальшого формування антикорупційної правозастосовної практики.

А.Н.: На жаль, доводиться констатувати, що рівень корупції в Україні, зокрема топкорупції, залишається на доволі високому рівні порівняно з країнами Євросоюзу. Водночас український досвід протидії корупційним правопорушенням топрівня може суттєво допомогти у формуванні відповідних правозастосовних практик на загальноєвропейському рівні. На моє переконання, врахування такого досвіду має сприяти як у частині вдосконалення законодавчої бази ЄС у сфері протидії корупції, так і в частині практичних заходів щодо виявлення проявів корупції та протидії їм.

— Якими повинні бути стандарти захисту в антикорупційних провадженнях? Чи дотримуються їх в Україні?

Владімір Хрле (В.Х.): На нашу думку, основними стандартами в провадженнях у корупційних справах є ті, що стосуються права на справедливий суд і процесуальних гарантій. Однак цих стандартів часто не дотримуються повною мірою навіть у країнах ЄС.

ECBA поділяє точку зору, що боротьба з корупцією та захист основних прав є цілями, що доповнюють, а не суперечать одна одній. Водночас упровадження та забезпечення криміналізації корупції має здійснюватися з цілковитою повагою до основоположних прав і свобод.

О.П.: Слід визнати, що в українському суспільстві продовжує існувати переконання щодо неспроможності держави забезпечити перманентний контроль за корупційними ризиками й упровадити більш дієві інструменти протидії та запобігання корупції. Та доволі часто це помилково пов’язується з незначною кількістю обвинувальних вироків, що передбачають позбавлення волі. Насправді ж упродовж останнього часу явно посилюється значення інституту угод про визнання винуватості у підслідних Національному антикорупційному бюро України провадженнях, що, з одного боку, впливає на призначення судом покарань, а з іншого боку, безперечно, свідчить про ефективність діяльності правоохоронних органів і підвищення стандартів захисту в провадженнях. Адже саме обмеженість можливості для укладення угоди і відсутність відповідних стимулів для осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності, ускладнює дотримання розумних строків, збільшує рівень навантаження суду, поглиблює дисбаланс між кількістю справ, які надходять на розгляд, та справ, що вже розглянуті, спричиняє закриття проваджень через сплив строків давності.

А.Н.: Під час здійснення правосуддя в корупційних кримінальних провадженнях Вищий антикорупційний суд та його Апеляційна палата, як невіддільні елементи системи правосуддя в Україні, забезпечуючи справедливе та ефективне судочинство, орієнтуються на стандарти у сфері прав людини, запроваджені, зокрема, Загальною декларацією прав людини, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України.

Водночас статус (соціальний, фінансовий чи політичний) підозрюваних/обвинувачених у провадженнях щодо топкорупції жодним чином не впливає на обсяг прав, якими наділена особа, зокрема і в частині права на захист. Ба більше, і сам характер провадження (справи стосовно топкорупції чи ординарні кримінальні провадження, підсудні місцевим судам) не впливає на необхідність дотримання відповідних стандартів, у тому числі стандартів захисту.

На моє глибоке переконання, дотримання судами загальновизнаних принципів та гарантій прав людини є запорукою належного судочинства й довіри суспільства до національних судів.

Наразі можу впевнено стверджувати, що суди, зокрема Вищий антикорупційний суд і його Апеляційна палата, здебільшого дотримуються відповідних гарантій та стандартів у сфері прав людини, визначених як міжнародними актами, так і національним законодавством.

— Які найпоширеніші порушення в провадженнях у корупційних справах виявляє ЄСПЛ?

В.Х.: Знову ж таки, на наш погляд, поширені порушення в антикорупційних розслідуваннях пов’язані з процесуальними гарантіями, особливо щодо перенесення тягаря доказування, що зараз часто допускається національним законодавством. Це може заподіяти шкоду невинуватості обвинувачених і тепер може бути навіть посилено, особливо через запровадження нового запропонованого ЄС злочину — збагачення за рахунок корупційного злочину.

— Яке загалом значення мають рішення ЄСПЛ для антикорупційної практики?

В.Х.: Величезне! Ми розглядаємо ЄСПЛ як охоронця процесуальної справедливості в антикорупційних провадженнях, особливо через нові тенденції, які, як правило, знижують регулярні процесуальні стандарти. Знову ж таки, ECBA вважає, що впровадження та забезпечення криміналізації корупції має здійснюватися з повною повагою до основоположних прав і свобод.

— На які рішення ЄСПЛ варто звернути увагу в контексті антикорупційної практики?

О.П.: Доволі актуальним в юридичній спільноті продовжує залишатись питання розміру застави в антикорупційних провадженнях. Дедалі частіше з боку захисників лунають заклики сформувати єдині обґрунтовані та виважені критерії, що підлягатимуть врахуванню судом під час визначення розміру застави, адже у переважній більшості випадків надмірна та невиправдана сума останньої цілком виключає альтернативність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Застосування судом застави поза межами граничних розмірів, встановлених кримінальним процесуальним законом, намагання обґрунтувати суму застави виключно тяжкістю злочину та розміром імовірного збитку з одночасним неврахуванням майнового й соціального стану особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, інших даних про цю особу та доведеності ризиків може свідчити про порушення статті 5 § 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справах «Істоміна проти України» («Istomina v. Ukraine», заява № 23312/15), «Гафа проти Мальти» («Gafà v. Malta», заява № 54335/14), «Мангурас проти Іспанії» («Mangouras v. Spain», заява № 12050/04).

Окрім того, важливе місце в процесі захисту прав та інтересів осіб в антикорупційних провадженнях (із власних спостережень) посідає обґрунтування необхідності дотримання загального принципу юридичної визначеності, простіше кажучи, передбачуваності національного законодавства. Так, серйозну загрозу для згаданого принципу становить очевидно неоднакове тлумачення і застосування положень кримінального процесуального закону в редакції Закону України № 2147-VIII від 03.10.2017 (зокрема частини 7 статті 217, пункту 10 частини 1 статті 284 КПК України) у співвідношенні зі статтею 58 Конституції України, статтями 5, 8, 9 КПК України в різних кримінальних провадженнях, залежно від дати початку досудового розслідування кримінальних правопорушень, об’єднання проваджень тощо. І хоча ЄСПЛ визнав, що можливість появи суперечливих судових рішень є невіддільною рисою будь-якої судової системи, яка базується на мережі судів першої інстанції та апеляційних судів, що мають повноваження в межах їхньої територіальної юрисдикції (рішення у справі «Santos Pinto v. Portugal», заява № 39005/04), такі розбіжності, очевидно, мали би бути усунуті судом касаційної інстанції.

— В Європі повідомлення про корупційні правопорушення, навіть якщо вони не підтверджені, часто мають репутаційні та політичні наслідки, включаючи звільнення. Чи не є це порушенням стандартів захисту?

А.Б.: Для нас єдиний вихід — це передбачити такі можливі наслідки до того, як вони настануть, шляхом встановлення відповідних процесуальних гарантій та забезпечення презумпції невинуватості як основного принципу. В ЄС ці гарантії зазвичай зумовлюють те, що всі учасники процесу мають процесуальні інструменти, які дають їм змогу забезпечити справедливий результат, особливо в політичних процесах високого рівня, до яких прикута увага громадськості, за якими стежать різні зацікавлені сторони.

— Чим міжнародна (європейська) юридична спільнота може допомогти Україні в її боротьбі з корупцією?

О.П.: Україна продовжує демонструвати власну зацікавленість у формуванні високих стандартів боротьби з корупцією, для якого буде корисним досвід міжнародної європейської спільноти. Плановість Антикорупційної стратегії, стрімка динаміка проведення реформ, удосконалення ролі та захисту викривачів корупції, запровадження системи електронного кримінального провадження («іКейс») цілком справедливо можуть стати прикладами для формування нових стандартів захисту в антикорупційних провадженнях. Упевнена, що діяльність робочої групи АСЕ ЕСВА матиме особливу цінність для забезпечення дотримання прав і гарантій в антикорупційних провадженнях.

А.Н.: Ті прояви топкорупції, з якими стикаються в Україні антикорупційні органи та Вищий антикорупційний суд, дуже часто мають транснаціональний характер. У зв’язку з цим особливого значення набуває спільна координація зусиль щодо підвищення ефективності міжнародної правової допомоги, зокрема в питаннях екстрадиції осіб, що підозрюються чи обвинувачуються у вчиненні корупційних злочинів; виявлення, блокування та повернення доходів/активів, отриманих від злочинної діяльності; перевірки законності джерел походження активів тощо.

Переконаний, що інституційне посилення в межах Євросоюзу та в Україні умов, що значно знижують економічну привабливість корупційної діяльності й унеможливлюють приховування джерел походження активів, а також легалізацію та подальше використання доходів від корупційної діяльності, має стати фактором, що позитивно вплине на рівень корупції в Україні.

А.Б.: Допомога надається, зокрема, шляхом обміну знаннями та досвідом. Власне, з цією метою ECBA й створила робочу групу для боротьби з корупцією та хабарництвом у Європі.

Метою робочої групи ACE є підвищення рівня знань та обізнаності юристів-практиків щодо різних антикорупційних інструментів, а також процесуальних та інших гарантій ЄСПЛ у провадженнях у корупційних справах (де такі гарантії зазвичай нижчі через великий суспільний інтерес до боротьби з корупцією, тобто йдеться про конфіскацію) з метою надання ефективних консультацій та представництва.

В.Х.: На цей момент група ACE ініціювала кілька заходів щодо обміну знаннями, опублікувала 9 звітів за країнами на цю тему та утворила загальноєвропейську мережу контактів, які мають досвід роботи у справах про корупцію.

Ми надзвичайно раді бачити, що колега з України нещодавно приєдналася до ACE, і з нетерпінням чекаємо співпраці з Ольгою та іншими юристами з вашої країни!

Матеріал опубліковано у виданні «Юридична практика».

Аби першим отримувати новини адвокатури, підпишіться на канал Національної асоціації адвокатів України у Telegram.

Інші публікації автора

Вестник:№3 березень 2024 - Вісник;
Міжнародна благодійна допомога для НААУ;
Стратегія НААУ 2021-2025;
Доступ до адвокатської професії -;
Рекомендації щодо захисту професейних та;
АНАЛІЗ ПОРУШЕНЬ ПРАВ ТА ГАРАНТІЙ;
Навчальні продукти для адвокатів;
НеВестник 4

Категорії

Надішліть файл із текстом публікації у форматі *.doc, фотографію за тематикою у розмірі 640х400 та Ваше фото.

Оберіть файл