Межі дискреції під час скасування дозволів на імміграцію: судова практика

13:36 Вт 06.02.24 Автор : Дмитро Коваленко, Сергій Кучерявенко 22440 Переглядів Версія для друку

Неправдиві відомості, підроблені документи… За певних обставин дозвіл на імміграцію, виданий іноземцю, може бути скасований. Але як це довести? Законодавство України не дає чіткої відповіді на це питання, тож відповідь – у площині дискреційних повноважень міграційного органу.

Загальна процедура

Відповідно до ст. 12 Закону «Про імміграцію» дозвіл на імміграцію скасовується, якщо з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів, документів, що втратили чинність, або документів, які не підтверджують наявність підстав для отримання дозволу на імміграцію, або на підставі документів, які підтверджують факт перебування у шлюбі, який за рішенням суду визнано недійсним у разі його фіктивності.

Порядок провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983.

Згідно п.п. 21 – 24 Порядку, питання скасування дозволу мають право порушувати органи і підрозділи, що забезпечують виконання законодавства про імміграцію, зокрема Державної міграційної служби, МВС, Національної поліції, СБУ, та Держприкордонслужби.

Ці суб’єкти, у разі виявлення обставин для скасування дозволу, складають висновок (або подання) із зазначенням підстав та надсилають документ до органу ДМС, який прийняв рішення про надання такого дозволу.

У міграційному органі у місячний строк мають вивчити ситуацію, за потреби запитати в ініціатора, інших органів виконавчої влади, юридичних і фізичних осіб додаткову інформацію, можливо запросити самих іммігрантів для надання пояснень і на підставі аналізу інформації прийняти відповідне рішення.

Які саме матеріали є достатніми доказами для скасування дозволу на імміграцію Порядком не визначено. Отже, уповноважена особа міграційного органу, вирішуючи це питання, має дійти висновку на власний розсуд.

Лише винні дії

Втім, дискрецію чиновників обмежує практика національних судів та Європейського суду з прав людини. Під час прийняття рішень у справах враховується, якими саме доказами керувався міграційний орган установлюючи факт, що іммігрант подав свідомо неправдиві відомості, підроблені документи чи документи, що втратили чинність.

Так, Верховний Суд неодноразово наголошував, що належним доказом в цьому випадку може бути виключно вирок суду, яким встановлені відповідні обставини. Адже підроблення документів є кримінально караним діянням. Відтак, встановлення цього факту має відбуватися лише в рамах кримінального провадження. Тож особа може вважатися такою, що скоїла підроблення документа, лише у разі набрання законної сили вироком суду, постановленим за результатами розгляду кримінальної справи за статтею 358 Кримінального кодексу. При цьому до повноважень міграційного органу не належить встановлення факту підроблення особою офіційних документів (див. напр. окрему ухвалу ВС від 14.11.2018 у справі № 820/1293/16).

Зважаючи на презумпцію невинуватості, важливим елементом є встановлення вини у діях іммігранта. Законодавство не містить прямих положень, які б розкривали зміст поняття «вина» у контексті скасування дозволу на імміграцію та не встановлює, якими доказами вона підтверджується.

Але зі змісту Закону «Про імміграцію» вбачається, що підставою для скасування дозволу на імміграцію можуть бути лише винні дії іммігранта (див. постанови ВС від 13.11.2019 у справі № 815/3651/17, від 25.11.2019 у справі № 820/5383/16, від 22.01.2020 у справі № 802/1439/17-а). Разом з тим висновок щодо обов`язковості доведення вини є ключовим Тільки у разі підтвердження належними та допустимими доказами інформації про притягнення до кримінальної відповідальності, дозвіл на імміграцію може бути скасовано (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2023 у справі №640/24831/21).

Необхідність і пропорційність

Прикметно, що на момент прийняття заяви про оформлення дозволу на імміграцію та в процесі її розгляду міграційні органи здебільшого не мають зауважень до поданих документів (хоча мають усі можливості для їх перевірки). Втім, це не заважає чиновникам пізніше стверджувати, що під час подання заяви про оформлення дозволу на імміграцію були подані неправдиві відомості, підроблені документи чи документи, що втратили чинність, хоча докази, що це підтверджують, відсутні.

Але якщо дозвіл на імміграцію був виданий помилково або через зловживання посадової особи, то покладати негативні наслідки такої помилки або зловживання на іммігранта є неприпустимим. Це не відповідає критерію обмеження прав «необхідності у демократичному суспільстві», сформованому практикою ЄСПЛ (див. рішення у справах «Рисовський проти України», «Бартік проти Росії», постанови ВС від 18.04.2018 у справі № 820/2262/17, від 09.07.2020 у справі № 823/407/18, від 30.01.2020 у справі № 2340/2851/18).

Також міграційний орган зобов’язаний враховувати, чи відповідає скасування дозволу критерію пропорційності. Йдеться про встановлення балансу між несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів іммігранта і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень, що призвело до негативних наслідків.

У цьому випадку міграційний орган має звертати увагу на такі обставини, як: наявність сім’ї в іммігранта на території України, соціальні зв’язки, час, протягом якого іммігрант проживає в Україні, чи притягувався іммігрант раніше до відповідальності та характер такої відповідальності (рішення у справах «Moustaquim v. Belgium», «Боррехаб проти Нідерландів», «Каплан та інші проти Норвегії», «Валліанатос та інші проти Греції», постанова ВС від 30.01.2020 у справі № 2340/2851/18).

Також у процедурі міграційний орган має дотримати право іммігранта захищати себе при розгляді справи щодо скасування дозволу на імміграцію (п. 23 Порядку №1983, також див. постанову ВС від 22.01.2020 у справі № 802/1439/17-а).

***

В цілому повноваження міграційного органу приймати на власний розсуд рішення про скасування дозволів на імміграцію є логічними та обґрунтованими. Адже кожна справа має свої особливості і фактичні обставини потребують від посадової особи комплексного аналізу ситуації. Втім, надто широка дискреція призводить до необґрунтованих і протиправних рішень.

Тож законність та ефективність реалізації дискреційних повноважень міграційного органу щодо скасування дозволу на імміграцію з підстав подання іммігрантом свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність, залежить від врахування всіх фактичних обставин справи, на які зокрема звертали увагу суди України та ЄСПЛ, а також дотримання процедурних прав зацікавленої особи бути присутнім під час розгляду її справи та захищати свої інтереси.