БПД, НСРД та Custody Records – в чому РАУ побачила загрози гарантіям адвокатської діяльності?

Рада адвокатів України провела чергове засідання. Цього разу воно відбувалось в Ужгороді та тривало протягом трьох днів. На порядок денний винесли питання діяльності органів адвокатського самоврядування, розгляд листів та надання роз’яснень.

Хто має оцінювати?

Одним із тематичних блоків цього засідання стало обговорення актуальних питань системи БПД. Так, в ході засідання члени РАУ розглядали напрацювання робочої групи стосовно внесення змін до Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

Нині державна політика у сфері надання безоплатної правової допомоги ґрунтується на принципі забезпечення її якості. Стандарти якості затверджує Міністерство юстиції (стст.5, 28 закону «Про безоплатну правову допомогу»). Разом із тим, оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги здійснюється за зверненням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів (ст.25 закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Чинне Положення про комісію затверджене рішенням РАУ від 17.12.2012 №35.

«Ми маємо захистити незалежність адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу, від утручання держави в інститут оцінювання якості, повноти та своєчасності надання БПД», — зазначила голова НААУ, РАУ Лідія Ізовітова.

Напрацьовані пропозиції змін до цього Положення презентувала голова Комітету з питань безоплатної правової допомоги, що діє в складі НААУ, Оксана Каденко.

Зокрема, планується розширити перелік суб’єктів звернення до комісій і надати відповідне право самим адвокатам, що співпрацюють із системою БПД. Це дозволить останнім захищатися від необґрунтованих скарг, а також отримувати підтвердження належного виконання ними доручень.

«В Україні немає державної адвокатури. Тому не підрозділи центрів з надання БПД, а комісії, утворені радами адвокатів регіонів, мають оцінювати якість правової допомоги. Крім усього іншого, це прямо передбачено законом, — зауважила О.Каденко. — Для цього у Положенні мають бути чітко виписані відповідні повноваження».

За підсумками обговорення, члени РАУ вирішили доопрацювати пропозиції до Положення про комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги. Після цього проект буде направлений до рад адвокатів, КДКА регіонів та самих комісій для узгодження.

Статистику щодо того, яка кількість адвокатів надає послуги у рамках БПД, навів заступник НААУ, РАУ Валентин Гвоздій. Так, свою співпрацю із системою безоплатної правової допомоги Міністерства юстиції підтвердили лише 1723 адвокати. Водночас, офіційний Реєстр адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу, містить 8637 записів (уп’ятеро більше).

Рішенням Ради адвокатів України від 04.11.2022 № 124 було внесено зміни до Порядку ведення ЄРАУ. Тоді було запроваджено обов’язок адвокатів повідомляти адвокатське самоврядування про факт включення до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну допомогу, та/або укладення контракту про надання безоплатної вторинної правової допомоги на постійній основі або договору про надання безоплатної вторинної правової допомоги на тимчасовій основі (із зазначенням реквізитів відповідного контракту або договору).

Цей обов’язок мав бути реалізований у січні поточного року:

- у формі заяви до ради адвокатів регіону за адресою робочого місця адвоката, або Ради адвокатів України для внесення таких відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України або

- безпосередньо через особистий кабінет адвоката в ЄРАУ.

До речі кабінетом адвоката в ЄРАУ активно користуються близько 40 тис. адвокатів. Загальна кількість адвокатів України складає 66,5 тис.

Втручання у конфіденційність

Адвокатське самоврядування також тримає руку на пульсі подій, які відбуваються довкола Верховного Суду. Члени РАУ обговорили загрози втручання у конфіденційність спілкування та порушення адвокатської таємниці.

«Не надаючи правової оцінки самим подіям та ухваленим рішенням, в даному питанні варто звернути увагу саме на факт втручання в конфіденційне спілкування, а також прослуховування адвокатів об’єднань та їхніх клієнтів, які можуть мати системний характер», — зауважила Л.Ізовітова.

Також голова РАУ зазначила, що слід ретельно проаналізувати цю ситуацію з юридичної сторони, зібрати усі інші факти, відомі адвокатам та прийняти відповідні рішення про засоби та механізми правового захисту гарантій адвокатської діяльності. Для цього було запропоновано створити робочу групу із членів РАУ та профільних комітетів Національної асоціації адвокатів України.

«У будь-якому випадку, негласні розшукові дії повинні розроблятися і реалізовуватися без втручання в гарантії адвокатської діяльності, і самої лише роз’яснювальної роботи у даному випадку буде недостатньо», — резюмувала Л.Ізовітова.

Захист крізь перетинку

Також предметом обговорення став проект інформаційної підсистеми «Custody Records», яка сьогодні впроваджується у територіальних відокремлених підрозділах Національної поліції.

За наявною інформацією, підсистема вже працює у 36 підрозділах поліції, а набутий досвід планується поширити на всі підрозділи в межах країни. «Custody Records» передбачає електронну фіксацію інформації про всі дії щодо осіб, які перебувають під контролем поліції з моменту фактичного затримання і поміщення до слідчого ізолятора або звільнення з-під варти, а також обов’язкового інтерв’ю (опитування) затриманої особи та поліцейського, який здійснив затримання.

Представлена громадськості типова схема зонування підрозділу поліції передбачає також кімнату для конфіденційного побачення затриманого із захисником. Ця кімната має бути обладнана двома камерами з функцією відеофіксації. Але процес спілкування адвоката з клієнтом, за задумом організаторів системи, повинен проходити через прозору (скляну) перетинку за допомогою телефону.

Згідно із правилами стст.42, 46 Кримінального процесуального кодексу всі зустрічі підозрюваного чи обвинуваченого із захисником повинні проходити з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування.

Можливість відеофіксації обмежена такими умовами як:

- відкрите здійснення;

- повідомлення про місце встановлення камери;

- унеможливлення фіксації змісту документів, якими користується підозрюваний, обвинувачений або особи, які до нього прибули;

- унеможливлення фіксації змісту розмов. Аудіофіксація зустрічей прямо забороняється.

«Скляна перетинка, якою планується обладнати кімнати побачення, унеможливлює безпосередній (живий) контакт адвоката з клієнтом, а також може створити атмосферу недовіри», — зауважила голова комітету захисту прав людини НААУ Ганна Колесник. — При цьому через наявність перешкоди спілкування здійснюватиметься через телефон. Така ситуація ставить під сумнів те, що розмови не будуть прослуховуватися».

У зв’язку із цим Г.Колесник нагадала, практику Європейського суду з прав людини, згідно із якою обґрунтованої підозри порушення конфіденційності спілкування між клієнтом і адвокатом достатньо, щоб уважати це перешкоджанням праву на отримання правової допомоги.

«Якщо споглядати на ті фото кімнат, які з’явились в мережі, які демонструють, як це буде відбуватись, то видно, що адвокат фактично знаходиться в одній кімнаті, клієнт — в іншій. Через отвір у склі можна передати лише кілька аркушів. Але в кримінальних провадженнях окремі клопотання іноді мають обсяг у декілька томів», — наголосила Г.Колесник.

Адвокат також додала, що обговорити документи  при такому розташуванні неможливо, треба демонструвати їх через скло. І це при тому, що процес розмови фіксується з декількох ракурсів».

Додатково учасники заходу відзначили, що крім усього іншого, за таких умов організації процесу втрачаються гарантії збереження адвокатської таємниці, відповідальність за яку несе особисто захисник.

З урахуванням висловлених позицій, члени РАУ констатували факт порушення гарантій конфіденційного спілкування підозрюваного (обвинуваченого) із захисником під час впровадження у відділках поліції інформаційної підсистеми «Custody Records». Також РАУ вирішила звернутися з цього приводу до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, а також запропонувати створити спільну робочу групу для вироблення рішень щодо усунення виявлених порушень прав людини.

Матеріал опубліковано у виданні "Закон і Бізнес"