Календар НААУ на 2021 рік «Адвокати-меценати в історії України»

Меценатами не народжуються, ними стають!

Філантропічна сторінка історії адвокатури

В історії українського меценацтва маємо багато яскравих сторінок і на багатьох з них вписані імена представників адвокатури. Здебільшого, в адвокатуру приходили особистості інтелігентні та високоморальні. Вони усвідомлювали потребу активної участі у соціальному житті суспільства, у розвитку науки і культури як основи і своєрідного трампліну для економіки і політики. Використовуючи власні кошти на благодійність, адвокати допомагали вирішити чимало суспільних проблем. Вони були філантропами в силу їхньої активності, брали участь у доленосних подіях в історії України, підтримували розвиток освіти, культури і меценацтва.

Почуття високої відповідальності перед людьми закликало адвокатів до подвижництва в усіх сферах суспільного життя: вони будували церкви, школи, лікарні, збирали та колекціонували картини, видавали книги, засновували бібліотеки, витрачали власні кошти і власні землі на задоволення культурних і освітніх потреб громади. Благодійність була необхідним напрямком діяльності адвокатури і, відрадно, що ця традиція має продовження й сьогодні.

У календарі "Адвокати-меценати в історії України" на 2021 рік Національна асоціація адвокатів України відкриває нові імена і вшановує адвокатів-меценатів та їхній внесок у розвиток культури, науки, освіти, економіки, що стало підвалинами для українського державного будівництва.

Меценатами не народжуються, ними стають! І тільки завдяки взаємодопомозі, підтримці й самоорганізації адвокатура буде сильним правовим інститутом. Про це потрібно пам’ятати кожному сучасному адвокату.

Лідія Ізовітова,

Голова Національної асоціації адвокатів України,

Ради адвокатів України, заслужений юрист України, адвокат

В адвокатурі діловий успіх невіддільний від благодійності. На адвокатів, на всіх історичних етапах покладалися сподівання в сфері політики, державного будівництва, місцевого самоврядування, розвитку просвітницького напрямку. Однак адвокати фінансували не тільки освіту і культуру, а й економічні заклади, кооперативний рух.  Перші банки і страхові компанії в Україні були засновані саме адвокатами, які входили до директорів правління цих установ, представляли їхні інтереси в судах.

Особливим видом добродійності адвокатів стала підтримка колег по адвокатурі у складних життєвих ситуаціях. Майже півтора століття тому перші Ради адвокатів організували «каси взаємодопомоги» і ця традиція у вигляді благодійного фонду НААУ існує і сьогодні.

Завдяки Центру досліджень адвокатури і права, що діє при НААУ, ми маємо можливість познайомитися із адвокатами-меценатами з різних регіонів, імена яких досі були невідомими. Мені особисто надзвичайно приємно дізнатися, що адвокати з Хмельниччини, мої земляки, Данило Бабичев та Митрофан Трублаєвич стали провідними меценатами краю. Адвокат Д. Бабичев передав у користування жіночій гімназії свій власний будинок, що сьогодні має статус архітектурної пам’ятки, заснував стипендію для найбільш малозабезпечених учнів Кам’янець-Подільської гімназії та відкрив у місті першу українську книгарню. Адвокат Митрофан Трублаєвич, депутат міської ради, відомий як кооперативний діяч, став засновником і фундатором Кам’янець-Подільського древньосховища старожитностей, що фактично був першим музеєм на Поділлі, – нині це історичний музей Кам’янця-Подільського. Плодами меценатської діяльності цих адвокатів жителі міста користуються й досі, користуватимуться ними й після нас.

Подібні приклади меценатської діяльності адвокатів, представлені у Календарі, спонукають замислитися над такою важливою сферою як благодійність і є гарним прикладом сучасним адвокатам для наслідування.

Валентин Гвоздій,

Заступник Голови Національної асоціації адвокатів України,

Ради адвокатів України, заслужений юрист України, адвокат,

автор ідеї Проекту НААУ «Історія адвокатури України»

«Україну треба любити не лише до глибини душі, а й до глибини кишені», писав відомий землевласник і меценат української культури Євген Чикаленко.

Серед відомих українських благодійників – знані імена князів Острозьких, київського митрополита Петра Могили, гетьманів Петра Конашевича Сагайдачного та Івана Мазепи, Єлизавети Милорадович, Григорія Галагана, цукрозаводчиків Михайла Терещенка, подружжя Ханенків, Платона і Василя Симиренків, Лазара Бродського й багатьох інших.

Адвокати на цій ниві також засіяли свої зерна, які проросли щедрим урожаєм в економічній, видавничій, освітньо-культурницькій сфері. Серед напрямків меценатської діяльності адвокатів можна виділити: благодійність на користь церкви; соціально-економічну; філантропічну діяльність адвокатів-міських голів у сфері благоустрою та захисту незахищених прошарків городян; благодійництво, спрямоване на заснування та розвиток громадських товариств, спорудження громадських будівель; правозахисну благодійну діяльність; організацію фондів самодопомоги всередині професійної адвокатської спільноти; благодійність у сфері книговидання; меценатство у галузі освіти, колекціонування книг і виробів мистецтва, заснування музеїв і бібліотек.

До Календаря увійшли імена адвокатів-меценатів, які досі були маловідомими.
У полі зору Центру досліджень адвокатури і права НААУ і раніше була діяльність представників адвокатури, знаних своєю меценатською діяльністю. Так, адвокат з Ніжина Олександр Кониський, автор духовного гімну України «Боже, великий, єдиний», не тільки організував недільні школи у Полтаві, а й сам писав для них книги. Він став одним із засновників Товариства імені Т. Шевченка у Львові, адже на його кошти, було куплено друкарню. 10 тисяч карбованців заповів Товариству після своєї смерті. Також подарував заснованій ним же у бібліотеці НТШ усю свою цінну книгозбірню. У Календарі можна дізнатися і про інших адвокатів-фундаторів НТШ – Михайла Жученка з Харкова, Теофіла Дембицького з Коломиї.

Вагомою є сторінка благодійної діяльності церковної адвокатури. Так, вихідці з Києво-Могилянської академії, ставши ченцями, зводили храми, розбудовували монастирі, єпархії православної церкви. Серед них відомим меценатом був Софроній (Степан) Тернавіот, постійний адвокат Києво-Печерської Лаври, який надавав їй значні пожертви. Зокрема, у 1765 р. він надіслав Лаврі панагію, а пізніше люстрин на пошиття риз і кошти. У Календарі представлені імена адвоката з Кременця Федора Домашевського, який, разом з дружиною Євою, наприкінці XVII століття збудували один з перших храмів Почаївської Лаври, та адвоката Казимира Шептицького,у чернецтві отця Климентія, який визнаний Праведником Світу за порятунок євреїв під час Голокосту.

В економічному напрямку філантропічної діяльності адвокатури, окрім представлених у Календарі Теофіла Кормоша та Євгена Олесницького, маємо відзначити Костя Левицького та Степана Федака. Загалом 15 адвокатів стали засновниками найбільшого українського банку в Галичині – «Земельного Банку Гіпотечного», який дав поштовх до організації кооперативного руху та господарського розвитку краю.

Яскравою сторінкою в історії благодійності стала діяльність адвокатів на посту мерів. «Золота доба» Чернівців, Тернополя, Одеси і Катеринослава (сучасного Дніпра) припала на час, коли міським господарством керували адвокати. Цікаво, що троє з них – Антон Кохановський, Володимир Лучаковський та Іван Способний зробили городянам коштовний подарунок, що був прикметою європейських центрів, – міський годинник. 

Про організаторів кас взаємодопомоги для адвокатів та їх помічників Олександра Гольденвейзера та Сергія Морошкіна можна дізнатися на сторінках нашого Календаря. А ще потужний благодійний Фонд був створений Союзом Українських Адвокатів – першою професійною організацією українських адвокатів у Галичині. У Статуті СУА одним із завдань було визначено надання матеріальної допомоги молодим правникам для закінчення правничих студій, поміч немічним адвокатам і кандидатам адвокатури (аплікантам), а також допомога вдовам і сиротам, які залишаються після смерті адвокатів.

Століття тому українські адвокати були відомі своєю філантропією у професійній діяльності. Адвокат Андрій Чайковський неодноразово безкоштовно захищав на процесах незаможних селян. Партнери по адвокатській конторі у Бережанах на Тернопільщині Володимир Бемко і Михайло Західний приносили своїм підзахисним, які очікували суду чи відбували покарання з політичних мотивів у тюрмі, продукти, які купували за власні кошти. Зі спогадів племінниці адвоката Михайла Західного знаємо, що за два тижні до великого релігійного свята родини цих адвокатів були зайняті приготуванням їжі для політичних в'язнів. На Різдво готували щонайменше на 200 осіб: кілька відер куті, кошики хліба, пампушків, медівників, ящики сухофруктів, на Паску – віз пасок, не менше 10 відер яєць, кілька ящиків з шинками і ковбасами. Адвокат Любомир Длуголенцький у 1918 – 1919 роках очолював Нідерландське консульство у Вінниці й давав подолянам можливість виїхати за кордон, чим урятував їх від більшовицьких репресій.

Українські адвокати дбали про просвітництво серед народу: і національне, і господарсько-економічне, і юридичне, і культурне. Кость Левицький, Євген Олесницький, Михайло Комаров видавали за свій кошт популярні брошури,  підтримували українських письменників, публікуючи їхні твори. Адвокати підтримували розвиток освіти – призначали фонди на стипендії малозабезпеченим учням і студентам.   Адвокат з Кам’янця-Подільського Данило Бабичев віддав свій ошатний триповерховий будинок для користування жіночій гімназії.

Адвокати як особистості високо інтелектуальні, завжди були поціновувачами високого мистецтва. Вони стали фундаторами музеїв, книгозбірень, мистецьких колекцій. Адвокат Митрофан Трублаєвич став засновником Кам’янець-Подільського древньосховища старожитностей. Адвокат Франц Коковський створив Музей Лемківщини у Сяноку (на території сучасної Польщі) та музей адвоката Андрія Чайковського у Бережанах. Адвокат Володимир Електорович свій будинок у Чорткові перетворив на історико-краєзнавчий музей. Існують легенди про унікальну колекцію китайської порцеляни та інших високохудожніх виробів, яку зібрали адвокати з Ужгорода брати Михайло та Юліан Бращайки.

НААУ продовжує меценатську діяльність у формі Благодійного фонду для адвокатів. Це чудовий почин, який потрібно розвивати і на пошану адвокатів минулого – відомих меценатів, філантропів і благодійників.

Висловлюємо щиру подяку адвокатам Нані Бакаяновій з Одеси і Валентину Ставчанському з Чернівців за допомогу у пошуку інформації про адвокатів-меценатів з цих міст.

Ірина Василик,

Керівник Центру досліджень адвокатури і права,

Проректор Вищої школи адвокатури

Національної асоціації адвокатів України